
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи і аналітична група катіонів
- •Іі аналітична група катіонів
- •Амоній карбонат (nh4)2со3 утворює з розчинами солей Кальцію білий аморфний осад СаСо3, який під час нагрівання переходить у кристалічний:
- •Ііі аналітична група катіонів
- •IV аналітична група катіонів
- •Аналітичні реакції на аніони і групи
- •1. Аніони sо42- - реакція з барій хлоридом
- •2. Аніон со32- - реакція з кислотами
- •3. Аніон ро43- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони іі групи
- •1. Аніон сі- - реакція з аргентум нітратом Аргентум нітрат AgNо3 за наявності нітратної кислоти осаджує з розчинів хлоридів білий осад AgСі:
- •2. Аніон s2- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони ііі групи
- •1. Аніон nо3- - реакція з ферум (іі) сульфатом
- •2. Аніон сн3соо- - реакція з ферум (ііі) хлоридом
- •Тема: Вивчення основних операцій гравіметричного аналізу
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок наважки речовини, яка аналізується
- •2. Взяття наважки
- •3. Перенесення наважки.
- •4. Розчинення наважки
- •5. Осадження
- •6. Фільтрування і промивання осаду.
- •7. Висушування і прожарювання осаду.
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
- •Тема: Визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв методом висушування до сталої маси
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Тема: Визначення зольності сировини чи готової продукції харчових виробництв
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Визначення вмісту золи
- •1. Ознайомлення з мірним посудом і його призначенням Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування розчину лугу з приблизною концентрацією
- •Приготування стандартного розчину щавлевої кислоти
- •Визначення точної концентрації розчину лугу за розчином щавлевої кислоти
- •Тема: Визначення загальної твердості води трилонометричним методом
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування стандартного розчину купрум (іі)сульфату
- •3. Побудова калібрувального графіка
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Визначення рН розчину методом прямої потенціометрії
- •2. Визначення вмісту сильної кислоти в розчині методом потенціометричного титрування
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії
- •Методика розділення
- •2. Якісний аналіз суміші амінокислот методом паперової хроматографії
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
Методичні вказівки
Для визначення рН потрібно скласти гальванічний елемент з двох електродів: перший – стандартний (електрод порівняння) зі сталим значенням електродного потенціалу ; другий – електрод визначення (індикаторний), потенціал якого залежить від концентрації (активності) йонів Гідрогену. Найбільшого поширення в потенціометричному вимірюванні рН як електрод порівняння набув хлор срібний, а як індикаторний – скляний електрод з водневою функцією.
Хлор срібний електрод складається з корпусу, контактного електрода –срібної дротини з нанесеним на неї шаром аргентум хлориду, розчину КС1 і контакту.
Потенціал хлор срібного електрода в ненасиченому розчині КС1 дорівнює 0,222 В і є величиною сталою, тому цей електрод і використовують як електрод порівняння.
Скляний електрод складається зі скляного корпуса, який має мембрану кулястої форми, виготовлену зі спеціального електродного скла.
Мембрану таких електродів виготовляють з натрієвого або літієвого скла.
ЕРС такого елемента вимірюють спеціальними приладами – потенціометрами, які дістали назву рН – метрів.
Хід роботи
Наважку подрібненого продукту (приблизно 3г) перенести в конічну колбу на 200 мл. В колбу долити 100 мл дистильованої води, перемішати і залишити на 15 хв. Після цього витяжку профільтрувати.
Іоноселективний рNa – електрод промити дистильованою водою і висушити фільтрувальним папером.
Вибрати на приладі відповідний режим і виміряти величину рNa кожної витяжки.
Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
Знати: Теоретичні основи потенціометрії, механізм виникнення електродного потенціалу, суть прямої потенціометрії та потенціометричного титрування, принцип будови рН метра.
Вміти: Користуватись потенціометром з метою визначення рН досліджуваного розчину, побудови кривої потенціометричного титрування.
Контрольні запитання
В чому полягає суть прямої потенціометрії?
Що таке потенціометричне титрування?
В чому полягає сутність кондуктометрії ?
Що таке стандартний потенціал, від чого залежить його величина?
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
Для проведення лабораторної роботи № 16
з навчальної дисципліни
«Аналітичної хімія»
Тема: Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії. Якісний аналіз суміші амінокислот методом паперової хроматографії
Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Хроматографічний аналіз”, ознайомитись з методикою проведення аналізу способом іонообмінної і
паперової хроматографії
Реактиви і обладнання: Катіоніт, колонка суміш розчинів ZnSO4 і FeCI3, розчини NaOH (10%, 0,5н.), розчини НСІ (4н., 0,3н.), розчин К4[Fe(CN)6] (1%), фосфатний буферний розчин (0,1 %), розчин амінокислот для дослідження, розчини амінокислот “свідків”, розчинник, проявник, конічні колби на 250 і 500 мл, пробірки, мікро піпетки, хроматографічний папір, кювета, сушильна шафа