
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи і аналітична група катіонів
- •Іі аналітична група катіонів
- •Амоній карбонат (nh4)2со3 утворює з розчинами солей Кальцію білий аморфний осад СаСо3, який під час нагрівання переходить у кристалічний:
- •Ііі аналітична група катіонів
- •IV аналітична група катіонів
- •Аналітичні реакції на аніони і групи
- •1. Аніони sо42- - реакція з барій хлоридом
- •2. Аніон со32- - реакція з кислотами
- •3. Аніон ро43- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони іі групи
- •1. Аніон сі- - реакція з аргентум нітратом Аргентум нітрат AgNо3 за наявності нітратної кислоти осаджує з розчинів хлоридів білий осад AgСі:
- •2. Аніон s2- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони ііі групи
- •1. Аніон nо3- - реакція з ферум (іі) сульфатом
- •2. Аніон сн3соо- - реакція з ферум (ііі) хлоридом
- •Тема: Вивчення основних операцій гравіметричного аналізу
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок наважки речовини, яка аналізується
- •2. Взяття наважки
- •3. Перенесення наважки.
- •4. Розчинення наважки
- •5. Осадження
- •6. Фільтрування і промивання осаду.
- •7. Висушування і прожарювання осаду.
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
- •Тема: Визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв методом висушування до сталої маси
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Тема: Визначення зольності сировини чи готової продукції харчових виробництв
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Визначення вмісту золи
- •1. Ознайомлення з мірним посудом і його призначенням Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування розчину лугу з приблизною концентрацією
- •Приготування стандартного розчину щавлевої кислоти
- •Визначення точної концентрації розчину лугу за розчином щавлевої кислоти
- •Тема: Визначення загальної твердості води трилонометричним методом
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування стандартного розчину купрум (іі)сульфату
- •3. Побудова калібрувального графіка
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Визначення рН розчину методом прямої потенціометрії
- •2. Визначення вмісту сильної кислоти в розчині методом потенціометричного титрування
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії
- •Методика розділення
- •2. Якісний аналіз суміші амінокислот методом паперової хроматографії
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
Хід роботи
Приготування розчинника
10 мл розбавленого розчину аміаку (1:3) перенести в мірну колбу на 50 мл, добавити 1 краплю концентрованої сульфатної кислоти (густина 1,84 г/мл), перемішати і довести дистильованою водою до мітки.
Приготування стандартного розчину купрум (іі)сульфату
3,927 г мідного купоросу CuSO4 . 5 H2O перенести в мірну колбу об’ємом 1 л, добавити 5 мл концентрованої сульфатної кислоти (густина 1,84 г/мл) і довести дистильованою водою до мітки. В 1 мл такого розчину міститься 1 г міді.
3. Побудова калібрувального графіка
В шість мірних колб на 50 мл налити 25, 20, 15, 10, 5 і 3 мл приготовленого стандартного розчину купрум (ІІ) сульфату. В кожну з них добавити по 10 мл розчинника (розчину аміаку), перемішати і довести дистильованою водою до мітки. Після цього за допомогою фотоелектроколориметра виміряти оптичну густину кожного з цих розчинів, починаючи з розчину з найменшою концентрацією. Для цього розчин з кожної колби налити в кювету з робочою довжиною 1 см і виміряти оптичну густину, застосовуючи червоний світлофільтр. Результати вимірювань записати в таблицю :
С |
|
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
За даними вимірювань побудувати калібрувальний графік залежності оптичної густини від концентрації розчину.
Визначення вмісту міді в досліджуваному розчині
За допомогою фотоелектроколориметра виміряти оптичну густину досліджуваного розчину з невідомою концентрацією і за калібрувальним графіком визначити вміст міді в ньому.
Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
Знати: Суть і основні методи фотометричного методу аналізу.
Вміти: Користуватись фотоелектроколориметром, будувати градуювальник графік і визначати концентрацію досліджуваного розчину фотоелектроколориметричним методом.
Контрольні запитання
1. Які методи аналізу відносяться до електрохімічних.
2. Кондуктометрія – це електрохімічний метод аналізу, який ґрунтується.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
Для проведення лабораторної роботи № 14
з навчальної дисципліни
«Аналітичної хімія»
Тема: Ознайомлення з будовою рН – метра, технікою виконання аналізу. Настроювання приладу за буферними розчинами. Визначення рН досліджуваного розчину. Визначення вмісту сильної кислоти чи лугу в розчині методом потенціометричного титрування
Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Електрохімічні методи аналізу”, ознайомитись з будовою рН-метра, методикою виконання аналізу способом прямої потенціометрії та потенціометричного титрування
Реактиви і обладнання: Розчин хлоридної кислоти (0,1н.), розчин калій хлориду (0,1н.), стандартні буферні розчини, досліджуваний розчин оцтової кислоти, досліджуваний розчин хлоридної кислоти, розчин натрій гідроксиду (0,1н.), бюретка на 50 мл, піпетка на 10 мл, конічні колби на 100 мл, фенолфталеїн, дистильована вода, фільтрувальний папір, скляний електрод, рН-метр