Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
л.б плоди.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
235.01 Кб
Скачать

Методичні вказівки

Фізико-хімічні методи аналізу характеризуються високою чутливістю і швидкістю виконання аналітичних визначень. Вони основані на змінах фізичних властивостей досліджуваної системи, які відбуваються в результаті певних хімічних реакцій. За допомогою фізико-хімічних методів аналізу вивчають також фізичні властивості систем в залежності від їх складу.

Рефрактометричний метод аналізу ґрунтується на вимірюванні кута заломлення світлового променя при переході його з одного середовища в інше, наприклад з води у скло. Таке явище супроводжується зміною напрямку світлового пучка, яке оцінюють за величиною показника заломлення, що являє собою відношення синуса кута падіння α до синуса кута заломлення β:

n = sin α /sin β.

Показник заломлення залежить від природи і густини речовини, її концентрації, температури та довжини хвилі падаючого світла. За сталих умов цей показник прямо пропорційний концентрації речовини. Його визначають спеціальними приладами, які називаються рефрактометрами.

Хід роботи

  1. Досліджуваний розчин глюкози і колбу з дистильованою водою помістити в термостат при 20оС на 25 – 30 хв.

  2. На призму рефрактометра нанести піпеткою 2 – 3 краплі дистильованої води і визначити показник заломлення. Призму витерти насухо м’якою ганчіркою.

  3. Нанести на призму кілька краплин досліджуваного розчину і визначити показник заломлення.

  4. Визначення повторити 3 – 5 разів і взяти середній результат. Для визначення кожний раз брати нові порції розчину. Після кожного визначення призму промивати дистильованою водою і витирати насухо.

де nр-ну – показник заломлення досліджуваного розчину;

nН2О – показник заломлення води.

Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:

Знати: Суть методу рефрактометрії, будову приладу рефрактометра.

Вміти: Користуватись рефрактометром для визначення масової частки сахарози в розчині чи сухих речовинах.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА

Для проведення лабораторної роботи № 12,13

з навчальної дисципліни

«Аналітичної хімія»

Тема: Визначення вмісту міді або заліза(ІІ) в розчині фотоелектроколо-риметричним методом

Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Фотометричний аналіз”, виробити практичні вміння і навички проведення аналізу фотоелектроколориметричним методом

Реактиви і обладнання: Розчин аміаку, мідний купорос (кристалічний), розчин мідного купоросу невідомої концентрації, концентрована сульфатна кислота (густина 1,84 г/мл), дистильована вода, мірні колби на 50 мл і 1л, фотоелектроколориметр, міліметровий папір.

Методичні вказівки

Фотометричні методи аналізу ґрунтуються на вимірюванні поглинання, пропускання та розсіювання світла досліджуваною речовиною.

В основі цих методів лежать в основному хімічні реакції утворення або руйнування забарвлених сполук. З попередніх розділів відомо, що деякі безбарвні або слабко забарвлені йони при взаємодії з іншими йонами чи органічними реагентами утворюють забарвлені сполуки. Такі реакції називаються кольоровими.

Головним у фотометричному аналізі є хімічна реакція, яка відбувається між досліджуваним йоном та реагентом і від вибору якої залежить ефективність, чутливість і точність методу. Важливим є також спосіб вимірювання інтенсивності забарвлення утвореної сполуки.

Фотоелектроколориметрів – у цьому методі аналізу інтенсивність забарвлення досліджуваних розчинів вимірюють за допомогою спеціальних приладів, які називають фотоелектроколориметрами.

Визначення міді фотоелектроколориметричним методом основане на реакції катіонів Сu2+ з надлишком розчину аміаку. При цьому утворюється комплексний іон [Cu (NH3)4 ]2+ синього кольору:

Cu2+ + 4 NH4OH → [Cu (NH3)4 ]2+ + 4 H2O

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]