
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи і аналітична група катіонів
- •Іі аналітична група катіонів
- •Амоній карбонат (nh4)2со3 утворює з розчинами солей Кальцію білий аморфний осад СаСо3, який під час нагрівання переходить у кристалічний:
- •Ііі аналітична група катіонів
- •IV аналітична група катіонів
- •Аналітичні реакції на аніони і групи
- •1. Аніони sо42- - реакція з барій хлоридом
- •2. Аніон со32- - реакція з кислотами
- •3. Аніон ро43- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони іі групи
- •1. Аніон сі- - реакція з аргентум нітратом Аргентум нітрат AgNо3 за наявності нітратної кислоти осаджує з розчинів хлоридів білий осад AgСі:
- •2. Аніон s2- - реакція з аргентум нітратом
- •Аналітичні реакції на аніони ііі групи
- •1. Аніон nо3- - реакція з ферум (іі) сульфатом
- •2. Аніон сн3соо- - реакція з ферум (ііі) хлоридом
- •Тема: Вивчення основних операцій гравіметричного аналізу
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Розрахунок наважки речовини, яка аналізується
- •2. Взяття наважки
- •3. Перенесення наважки.
- •4. Розчинення наважки
- •5. Осадження
- •6. Фільтрування і промивання осаду.
- •7. Висушування і прожарювання осаду.
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
- •Тема: Визначення вологості сировини чи готової продукції харчових виробництв методом висушування до сталої маси
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Тема: Визначення зольності сировини чи готової продукції харчових виробництв
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розрахунок
- •Визначення вмісту золи
- •1. Ознайомлення з мірним посудом і його призначенням Методичні вказівки
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування розчину лугу з приблизною концентрацією
- •Приготування стандартного розчину щавлевої кислоти
- •Визначення точної концентрації розчину лугу за розчином щавлевої кислоти
- •Тема: Визначення загальної твердості води трилонометричним методом
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Приготування стандартного розчину купрум (іі)сульфату
- •3. Побудова калібрувального графіка
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •1. Визначення рН розчину методом прямої потенціометрії
- •2. Визначення вмісту сильної кислоти в розчині методом потенціометричного титрування
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Методичні вказівки
- •Хід роботи
- •Розділення суміші катіонів методом іонообмінної хроматографії
- •Методика розділення
- •2. Якісний аналіз суміші амінокислот методом паперової хроматографії
- •Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
- •Контрольні запитання
Методичні вказівки
Фізико-хімічні методи аналізу характеризуються високою чутливістю і швидкістю виконання аналітичних визначень. Вони основані на змінах фізичних властивостей досліджуваної системи, які відбуваються в результаті певних хімічних реакцій. За допомогою фізико-хімічних методів аналізу вивчають також фізичні властивості систем в залежності від їх складу.
Рефрактометричний метод аналізу ґрунтується на вимірюванні кута заломлення світлового променя при переході його з одного середовища в інше, наприклад з води у скло. Таке явище супроводжується зміною напрямку світлового пучка, яке оцінюють за величиною показника заломлення, що являє собою відношення синуса кута падіння α до синуса кута заломлення β:
n = sin α /sin β.
Показник заломлення залежить від природи і густини речовини, її концентрації, температури та довжини хвилі падаючого світла. За сталих умов цей показник прямо пропорційний концентрації речовини. Його визначають спеціальними приладами, які називаються рефрактометрами.
Хід роботи
Досліджуваний розчин глюкози і колбу з дистильованою водою помістити в термостат при 20оС на 25 – 30 хв.
На призму рефрактометра нанести піпеткою 2 – 3 краплі дистильованої води і визначити показник заломлення. Призму витерти насухо м’якою ганчіркою.
Нанести на призму кілька краплин досліджуваного розчину і визначити показник заломлення.
Визначення повторити 3 – 5 разів і взяти середній результат. Для визначення кожний раз брати нові порції розчину. Після кожного визначення призму промивати дистильованою водою і витирати насухо.
де nр-ну – показник заломлення досліджуваного розчину;
nН2О – показник заломлення води.
Після виконання лабораторного заняття студенти повинні:
Знати: Суть методу рефрактометрії, будову приладу рефрактометра.
Вміти: Користуватись рефрактометром для визначення масової частки сахарози в розчині чи сухих речовинах.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА
УКРАЇНИ
ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА
Для проведення лабораторної роботи № 12,13
з навчальної дисципліни
«Аналітичної хімія»
Тема: Визначення вмісту міді або заліза(ІІ) в розчині фотоелектроколо-риметричним методом
Мета: Закріпити теоретичні знання з теми “Фотометричний аналіз”, виробити практичні вміння і навички проведення аналізу фотоелектроколориметричним методом
Реактиви і обладнання: Розчин аміаку, мідний купорос (кристалічний), розчин мідного купоросу невідомої концентрації, концентрована сульфатна кислота (густина 1,84 г/мл), дистильована вода, мірні колби на 50 мл і 1л, фотоелектроколориметр, міліметровий папір.
Методичні вказівки
Фотометричні методи аналізу ґрунтуються на вимірюванні поглинання, пропускання та розсіювання світла досліджуваною речовиною.
В основі цих методів лежать в основному хімічні реакції утворення або руйнування забарвлених сполук. З попередніх розділів відомо, що деякі безбарвні або слабко забарвлені йони при взаємодії з іншими йонами чи органічними реагентами утворюють забарвлені сполуки. Такі реакції називаються кольоровими.
Головним у фотометричному аналізі є хімічна реакція, яка відбувається між досліджуваним йоном та реагентом і від вибору якої залежить ефективність, чутливість і точність методу. Важливим є також спосіб вимірювання інтенсивності забарвлення утвореної сполуки.
Фотоелектроколориметрів – у цьому методі аналізу інтенсивність забарвлення досліджуваних розчинів вимірюють за допомогою спеціальних приладів, які називають фотоелектроколориметрами.
Визначення міді фотоелектроколориметричним методом основане на реакції катіонів Сu2+ з надлишком розчину аміаку. При цьому утворюється комплексний іон [Cu (NH3)4 ]2+ синього кольору:
Cu2+ + 4 NH4OH → [Cu (NH3)4 ]2+ + 4 H2O