МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Прасул Ю. І., Діброва Л. В.

ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ

ТА ЙОГО АНАЛІЗ:

Методичні рекомендації до практичної та самостійної

роботи студентів

Харків-2011

УДК 338.48 – 6 : 502/504 (075.8)

ББК 75.81 я 73

Д 44

Рекомендовано Вченою радою геолого-географічного факультету

Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

(протокол № 8 від 25 травня 2011 р.)

Рецензенти: к. пед. н., заслужений працівник освіти України, директор Харківської обласної станції юних туристів В. А. Редіна; к. геогр. н., доцент кафедри фізичної географії та картографії геолого-географічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна А. М. Байназаров.

Прасул Ю. І., Діброва Л. В.

Туристсько-рекреаційний потенціал території та його аналіз: Методичні рекомендації до практичної та самостійної роботи студентів. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 36 с.

Навчально-методичні рекомендації з оцінки рекреаційних умов і ресурсів локальної території розроблені відповідно до діючих навчальних програм дисциплін «Рекреаційна географія» та «Організація туристичної діяльності» підготовки географів та туризмознавців. Дані методичні рекомендації включають теоретичний матеріал, інструктивно-методичні матеріали до комплексної практичної роботи, завдання для підготовки та проведення поточного контролю, індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів та рекомендації щодо їх виконання.

Навчально-методичні рекомендації призначені для підготовки фахівців спеціальності «Географія», «Туризм».

УДК 338.48 – 6 : 502/504 (075.8)

ББК 75.81 я 73

ЗМІСТ

стор.

Вступ		4
Структура і зміст теми		5
Навчальні матеріали до теми:		6
Блок 1	Фактори, що впливають на розвиток рекреації	6
Блок 2	Загальні положення оцінки передумов розвитку рекреації	9
Блок 3	Фактор доступності території та її оцінка	13
Блок 4	Природні умови розвитку рекреації та їх оцінка	13
Блок 5	Історико-культурні ресурси та їх оцінка	22
Комплексна практична робота «Оцінка умов і ресурсів розвитку рекреації області (району)»		26
Питання для самоперевірки і контролю знань		35
Рекомендована література		36

ВСТУП

Сучасні умови життєдіяльності людського суспільства пов’язані з істотним підвищенням значення рекреації. Вплив рекреації на розвиток різноманітних галузей матеріального виробництва й сфери послуг постійно зростає. Значення рекреації особливо підвищується у зв’язку з негативними наслідками науково-технічного прогресу, погіршенням природного середовища й урбанізацією. Рекреаційна діяльність є неможливою без туристсько-рекреаційних ресурсів, до яких належать об’єкти, процеси та явища природного й антропогенного походження, які використовуються для рекреації і туризму. Це природні, біокультурні та історико-культурні ресурси.

Властивості рекреаційних умов і ресурсів повинні мати сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметри, що відповідають потребам відпочинку, лікування та оздоровлення суб’єкта рекреації.

Крім обов’язкової наявності на певній території комплексу рекреаційних ресурсів, які виступають матеріальною основою для організації рекреаційної діяльності, територія ще повинна мати й інші сприятливі фактори, які визначають умови розвитку рекреаційної діяльності. До них відносять фактори географічного положення, окремі види природних ресурсів, соціально-економічні умови розвитку території, які здійснюють сприятливий вплив на розвиток рекреації.

Структура і зміст теми

Програмний матеріал з теми «Умови і ресурси розвитку рекреації» поділено на 5 блоків: Фактори, що впливають на розвиток рекреації; Загальні положення оцінки передумов розвитку рекреації; Фактор доступності території та її оцінка; Природні умови розвитку рекреації та їх оцінка; Історико-культурні ресурси та їх оцінка.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є лекції, практичні роботи, самостійна та індивідуальна робота студентів.

Засвоєння окремих блоків до теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Підсумковий контроль засвоєння теми здійснюється по його завершенню на підсумковому занятті.

Мета вивчення теми – сформувати у студентів знання про рекреаційні умови і ресурси, ознайомити з теоретичними та практичними основами їх оцінки.

Зміст теми «Умови і ресурси розвитку рекреації»:

Блок 1. Фактори, що впливають на розвиток рекреації. Загальне поняття про фактори рекреаційної діяльності. Їх види.

Блок 2. Загальні положення оцінки передумов розвитку рекреації. Оцінка рекреаційних умов і ресурсів, види оцінювання. Етапи оцінювання.

Блок 3. Фактор доступності території та її оцінка. Вплив фізико-географічного положення на розвиток рекреації, його оцінка. Вплив економіко-географічного положення, його оцінка. Вплив політико-географічного положення, його оцінка.

Блок 4. Природні умови розвитку рекреації та їх оцінка. Загальне поняття природних рекреаційних ресурсів. Класифікації природних ресурсів. Орографічні умови і ресурси. Кліматичні ресурси. Водні ресурси. Лісові ресурси. Покомпонентна та комплексна оцінка природних рекреаційних ресурсів.

Блок 5. Історико-культурні рекреаційні ресурси та їх оцінка. Сутність, значення і види історико-культурних ресурсів. Методика покомпонентної оцінки, виявлення оцінювальних параметрів. Комплексна оцінка історико-культурних ресурсів.

Навчальні матеріали до теми «умови і ресурси розвитку рекреації» Блок 1. Фактори, що впливають на розвиток рекреації

Необхідною умовою розвитку рекреації є наявність рекреаційного потенціалу, який може оцінюватися в різних масштабах: на рівні світу, країни, району і т. д. Рекреаційний потенціал – сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреаційної діяльності на певній території.

Важливою складовою частиною рекреаційного потенціалу є рекреаційні ресурси, під якими розуміють об'єкти і явища природного і антропогенного походження, які використовуються для оздоровлення, відпочинку і туризму. Розрізняють рекреаційні ресурси природні (природно-територіальні комплекси, їх компоненти і окремі властивості) і культурно-історичні (наприклад, пам'ятки історії, архітектури, археології, мистецтва тощо).

Можна виділити сім сфер життя, що впливають на рекреацію і  на які впливає  рекреація: 

1. Якість життя – це ключова сфера і тим самим ціль усіх людських зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і культуру, спорт, ігри, приватне життя. 

2. Демографічна ситуація включає динаміку населення, його склад і запити; щільність населення, віковий склад, кількість працездатного населення, соціальну структуру; можливість для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм. 

3. Освіта й інформація. Доступ до відомостей через засоби масової інформації; шкільне виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя, планування родини, усвідомлення людини як частини навколишнього середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв; "активна" толерантність. 

4. Структура і рівень розвитку економіки: виробництво і ріст промисловості, сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг. 

5. Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм. 

6. Навантаження на навколишнє середовище. Узагальнення всіх необдуманих наслідків людської діяльності: вихлопні гази, стічні води, надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів, транспортний хаос,  розпад міст, масовий туризм. 

7. Політика. Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність,  авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і  направляюча лінія, розсудливість, проникливість  урядових програм,  ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом  та туризмом.

Фактори, що впливають на розвиток рекреації, можна розділити на чотири основні групи: територіальні (ФГП, ЕГП, ПГП); ресурсні (природні та історико-культурні ресурси); соціально-демографічні; економічні.

До територіальних факторів відносяться: фізико-географічне, економіко-географічне та політико-географічне положення. Фізико-географічне положення – це положення території щодо поверхні Землі та інших географічних об’єктів. Фізико-географічне положення території не може змінитися. А економіко-географічне положення території – поняття історичне, воно змінюється в часі і залежить від багатьох фізико-географічних чинників (рельєф, клімат, грунти, внутрішні води), а також економічних і політичних чинників (наявність необхідних ресурсів, особливості взаємовідносин із сусідніми територіями, рівень розвитку цих територій, положення відносно міжнародних шляхів сполучення).

Економіко-географічне положення території – це її положення відносно інших територій і економіко-географічних об’єктів, що мають економічне значення, тобто впливають на розвиток господарства даної території.

Політико-географічне положення території – це місце території на політичній карті області, країни чи світу, її участь у військово-політичних і політико-економічних організаціях, відношення до політичних центрів і політичних блоків.

Ресурсними факторами є природні та історико-культурні ресурси.

Соціально-демографічні фактори. Основними факторами покращення показників рекреаційної галузі, є зміна способу життя людини, від статичного до динамічного, її прагнення познайомитися з культурою, побутом, історією інших країн і народів.

У результаті росту народонаселення планети збільшується світовий туристичний потенціал. У туристичну діяльність задіюються нові людські ресурси, і в той же час збільшується кількість людей подорожуючих. Помітним є зростаючий приплив молоді в туризм, і в зв'язку з цим бурхливий розвиток юнацького туризму. 

Економічні фактори. Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації  і загальним економічним розвитком.

Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. При рості споживання на 2,5 % витрати на туризм зростають на 4% .У випадку, якщо споживання зменшується на 1%, то в туризмі відчувається спад. Але в кожній окремій країні така реакція на економічні зміни виявляється за своїм  відхиленням від середнього показника, який також виступає в різних формах.

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, прагнення до використання передового досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей виявляється в розширенні наукових і ділових контактів. Це приводить до появи таких видів туризму, таких як наукового (конгресового) і ділового туризму.