22

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічна історія

Методичні поради

до самостійного вивчення курсу

(для студентів денної форми навчання)

Львів – 2009

Автор: професор, доктор економічних наук, професор кафедри

економічної теорії Львівського національного

університету імені Івана Франка,

доктор політичної економії (Німеччина)

КУЛЬЧИЦЬКИЙ Б.В.

Рецензенти: завідувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії, доктор економічних наук, професор БАШНЯНИН Г.І.

заступник декана економічного факультету ЛНУ імені І.Франка, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії МИХАЙЛИШИН Р.В.

Рекомендовано до друку кафедрою економічної теорії

Львівського національного університету імені І.Франка

(протокол № 20 від 4 квітня 2009 року)

Розроблено у повній відповідності до вимог Галузевого стандарту освіти МОН України освітнього напряму „Економіка і підприємництво”

Економічна історія як фундаментальна наука, поряд з історією економічних учень та політекономією (економічною теорією), є одним з важливих теоретичних предметів у підготовці фахових економістів. Ця наука має глибоке коріння, яке сягає давнього періоду існування єдиного світоглядного знання, що мало на меті узагальнити існуючий досвід та запропонувати найбільш оптимальні шляхи розв’язання життєво важливих практичних проблем людства. У процесі поглиблення суспільного поділу праці та диференціації наук відбувається об’єктивний процес виокремлення економічної історії в окрему галузь знання, що має свій специфічний предмет дослідження, методологію і методи пізнання економічної еволюції. Відповідно економічна історія починає виконувати важливі теоретичні і практичні функції, які дозволяють говорити про її особливу роль як у системі наук, так і у практичній діяльності людей. Починаючи з кінця ХІХ – початку ХХ ст. економічну історію починають викладати як самостійний навчальний предмет в університетах Європи. Сьогодні спостерігаємо подальше розширення викладання цієї науки на європейському просторі, коли, наприклад, в Італії ще наприкінці ХХ століття в університетах читалося майже 90 курсів з економічної історії і не лише для фахових економістів.

Враховуючи нинішнє прагнення України до євроатлантичної інтеграції, зростає актуальність і важливість поглибленого вивчення економічної історії Західної Європи, світу і України. Це сприятиме формуванню сучасного рівня економічної свідомості та сучасної економічної культури студентів.

Особливістю вивчення курсу „Економічна історія” є те, що Галузевим стандартом освіти МОН України освітнього напряму „Економіка і підприємництво” передбачено проведення відносно невеликої кількості аудиторних занять. Зокрема, йдеться про вісім семінарських занять, на яких студенти повинні виявити максимальну активність та глибокі знання ключових тем і проблем курсу. Семінарські заняття покликані закріпити теоретичні знання студентів, отримані на лекціях і у процесі самостійної роботи, та створити належні передумови для розвитку вміння логічно висловлювати власну думку і аргументовано вести дискусію.

З вищесказаного випливає, що основний акцент в оволодінні основами економічно-історичної науки ставиться на самостійній роботі студентів, необхідності усебічного самостійного опрацювання матеріалу з використанням достатньо широкого кола джерел. Враховуючи цю обставину, дані методичні поради містять вступ до курсу, плани семінарських занять, включаючи теми рефератів, а також список основної і додаткової літератури, яку необхідно самостійно вивчити, проаналізувати з метою розкриття логіки курсу та формування належного рівня підготовки як до семінарських занять, так і до підсумкового іспиту. Завершується методичка переліком питань, що винесені на іспит, які в основному відображають зміст і структуру навчального предмету „Економічна історія”.