Функції для роботи з вказівниками і адресами

Addr(x):Pointer - повертає адрессу зазначеного об'єкта;

Ofs(X):Word - повертає значення зміщення об'єкта Х;

Seg(X):Word - повертає значення сегмента об'єкта Х;

Ptr(Segment,Offset:Word):Pointer - перетворить окремо задане значення сегмента і зміщення до типу "вказівник";

MaxAvail:Longint - повертає розмір найбільшої безперервної (постійної) ділянки пам'яті в хіпі;

MamAvail:Longint - повертає cуму всіх вільних ділянок пам'яті в хіпі;

CSeg:Word - повертає поточне значення регістра Cs;

DSeg:Word - повертає поточне значення регістра Ds;

SSeg:Word - повертає поточне значення регістра Ss;

SPtr:Word - повертає поточне значення регістра Sp.

Приклади.

1. Приклад програми створення і видалення черги з десяти елементів.

У ній для роботи з чергою використовуються дві процедури:

1) procedure AddEl, що у залежності від стану черги створює перший чи додає черговий елемент у кінець черги;

2) procedure GetDelEl, що витягає інформацію з початкового елемента черги з наступним звільненням його пам'яті.

program Queue;

uses Crt;

type

TPtr = ^{^}TElem;

TElem = record

Inf : Real;

Link : TPtr

end;

var

BegQ, EndQ : TPtr;

Value : Real;

i : Byte;

procedure AddEl (Val : Real);

var

P : TPtr;

begin

New (P);

P^.Inf := Val;

P^{^}.Link := nil;

if EndQ = nil { якщо створюється перший елемент черги }

then BegQ := P

{ якщо створюється черговий елемент черги }

else EndQ ^.link := P;

EndQ := P

end;

procedure GetDelEl( var Val : Real);

var

P : TPtr;

begin

Val := BegQ^.Inf;

P := BegQ;

BegQ := P^.Link;

if BegQ = nil { если удаляется последний элемент очереди }

then EndQ := nil;

Dispose (P)

end;

Begin

ClrScr;

{ Початкові установки вказівників }

BegQ := nil;

EndQ := nil;

{ Створення черги из 10-ти елементів }

for i := I to 10 do AddEl (i) ;

{ Видалення черги з роздруківкою значень її елементів}

while BegQ <> nil do

begin

GetDelEl (Value);

Writeln ( 'Value = ', Value :5 :2 )

end

End.

2. Приклад програми створення і видалення стека з десяти елементів.

У ній для роботи зі стеком використовуються дві процедури:

1. Процедура, що, у залежності від стану стека, створює перший чи додає наступний елемент у стек (procedure Push).

2. Процедура, що витягає з вершини стека інформацію і потім звільняє пам'ять (procedure Рор)..

Помітимо, що на відміну від процедур AddEl і GetDelEl для черги, у процедурах Push і Pop не треба було особливо виділяти випадки створення першого і видалення останнього елементів стека, тому що при вихідному значенні Тор = nil цим випадкам відповідають такі ж самі послідовності операторів, як і для додавання і видалення чергового елемента стека.

program Stack;

uses Crt;

type

TPtr = ^{^}TElem;

TElem = record

Inf : Real;

Link : TPtr

end;

var

Top : TPtr;

Value : Real;

I : Byte;

procedure Push (Val : Real);

var

P : TPtr;

begin

New (P);

P^.Inf := Val;

P^.Link := Top;

Top := P

end;

procedure Pop (var Val : Real);

var

P : TPtr;

begin

Val := Top^.Inf;

P := Top;

Top := P^{^}.Link;

Dispose (P)

end;

Begin

ClrSor;

{ Початкові установки вказівників }

Top := nil;

{ Створення стека із 10-ти елементів }

for i := 1 to 10 do Push (i);

{ Видалення стека з роздруківкою значень його елементів }

while Top <> nil do

begin

Pop (Value);

Writeln ( 'Value = ', Value :5 :2 )

end;

End.

3. Приклад побудови пов'язаного списку.

Такі списки широко застосовуються на практиці :

• у багатовіконних системах кожному вікну відповідає запис

• записи пов'язані в список;

• в екранних редакторах рядки пов'язані в двонаправлений список.

У даній програмі елементами списку є записи з полями:

Name (прізвище співробітника), Year (рік народження), Salary (його річний прибуток). Next-- вказівник на наступний елемент списку.

Програма вводить дані з клавіатури (ознака кінця списка- порожній рядок замість прізвища чергового співробітника), роздруковує їх і звільняє, пам'ять, видаляючи список із пам'яті.

Program dinmam_pointer;

Uses crt;

Type

ListPtr=^List;

Str40=String[40];

List = Record

Name : Str40;

Year : Word;

Salary : real;

Next : ListPtr;

End;

Var

Start : Pointer; { Вказівник на початок списку }

CurPtr, LastPtr : ListPtr;

CurName : Str40;

NameLen : Byte Absolute CurName;

Begin

ClrScr;

Start:=Nil; {Поки список пустий}

Write(‘Прізвище: ');

Readln(CurName);

While NameLen>0 do

begin

New(CurPtr); { розподіл пам'яті під елемент }

If Start=Nil

Then Start:=CurPtr

{ при першому виконанні циклу встановили адресу початку списку}

Else LastPtr^.Next:=CurPtr;

{при другому і наступних виконаннях циклу в попередньому елементі (LastPtr^) у поле Next поставили адресу такого (CurPtr) елемента списку}

CurPtr^.Name:=CurName;

Write('Рік народження :');

Readln(CurPtr^.Year);

Write('Годовой доход :');

Readln(CurPtr^.Salary);

LastPtr:=CurPtr;

Write('Прізвище: ');

Readln(CurName);

end;

If Start<>Nil

Then CurPtr^.Next:=Nil;

{якщо було введено хоча б один елемент списку, то в останньому елементі в поле Next ставимо значення Nil - ознака кінця списку }

{ Друкування елементів списку }

Writeln;

CurPtr:=Start;

While CurPtr<>Nil Do

With CurPtr^ Do

begin

Writeln(Name:40,Year:6,Salary:12:2);

CurPtr:=Next; { перехід до наступного елемента списку }

end;

{ Видалення з пам'яті елементів списку }

CurPtr:=Start;

While CurPtr<> Nil Do

begin

LastPtr:=CurPtr^.Next; { наступний елемент }

DisPose(CurPtr);

CurPtr:=LastPtr; {перехід до наступного елемента списку}

end;

Readln;

End.

4. Приклад програми, що вводить із термінала назву підручників (кінець списку характеризує введення символу "прогалина"), динамічно відводить місце в пам'яті під кожну назву і будує з них пов'язаний список, упорядкований за алфавітом. По закінченні формування каталог книг виводиться на екран. Використання спискових структур дозволяє:

• виключити попереднє резервування пам'яті;

• дає можливість сортувати список одночасно з введенням;

• дозволяє спрощувати подальшу роботу з даними (достатньо просто дозволяє виключати не потрібні і добавляти нові елементи).

program Sort_spis;

uses crt;

сonst k=3;

type

nazv=string[25];

ssylka=^element;

element=record

ss:ssylka;

dan:nazv;

end;

var

kniga:nazv;

nach,tek,ob,obpr:ssylka;

i:integer;

Begin

clrscr;

{Формування 1-го елемента списку}

New(nach);

readln;

writeln('Введіть перше найменування. ');

readln(kniga);

nach^. ss:= nil;

nach^. dan:=kniga;

{Формування списку}

while kniga<>' 'do

begin

tek:=nach;

new(ob);

writeln('Введіть чергову назву ');

readln(kniga);

{Пошук підхожого місця}

while (tek<>nil) and (tek^. dan<kniga) do

begin

obpr:=tek; {Посилання на попередній елемент}

tek:=tek^. ss {Перехід до наступного елемента}

end;

{Вставка нового елемента}

ob^. ss:=tek;

ob^. dan:=kniga;

if tek=nach

then nach:=ob

else obpr^. ss:=ob

end; {Кінець формування списку}

{Виведення на екран упорядкованого списку книг}

writeln('Каталог підручників ');

tek:=nach;

while tek^. ss<>nil do

begin

writeln(tek^. dan);

tek:=tek^. ss

end;

readln;

end.