
- •Задачі, що приводять до поняття математичного програмування.
- •Задача розподілу ресурсів.
- •Загальна постановка задач математичного програмування і їхня класифікація.
- •Задачі лінійного програмування.
- •Загальна задача лінійного програмування (о.З.Л.П.)
- •Форми запису о.З.Л.П.
- •Запис за допомогою знаків підсумовування.
- •3.2.2. Векторна форма запису.
- •Матрична форма запису.
- •3.3 Основні визначення о.З.Л.П.
- •Властивості рішень з.Л.П.
- •Графічний метод рішення з.Л.П
- •Симплексний метод рішення з.Л.П.
- •Вимоги до з.Л.П. Для можливості її рішення симплексом-методом.
- •Побудова опорних планів.
- •Умови оптимальності опорного плану.
- •Алгоритм симплексного методу.
- •Метод штучного базису.
- •Двоїсті задачі лінійного програмування. Економічна інтерпретація цих задач і їхніх рішень.
- •Поняття подвійності.
- •Види двоїстих задач. Теореми подвійності.
- •Несиметричні задачі
- •6.3. Рішення задачі про розподіл ресурсів з економічним аналізом отриманих результатів.
- •Завдання для самостійної роботи Завдання 1
6.3. Рішення задачі про розподіл ресурсів з економічним аналізом отриманих результатів.
Завдання.
Даними в таблиці представлена задача розподілу ресурсів для 4-х видів продукції.
Таблиця.
Дані задачі розподілу ресурсів.
Обсяг ресурсів: трудових, матеріальних, верстатних |
Норми витрат ресурсів на од. продукції |
Нова продукція |
|||
П-1 |
П-2 |
П-3 |
П-4 |
П-5 |
|
3000 |
3 |
4 |
4 |
5 |
5 |
5000 |
2 |
0 |
3 |
4 |
6 |
8000 |
10 |
12 |
10 |
8 |
9 |
Ціна од. продукції |
46 |
12 |
10 |
8 |
50 |
Потрібно:
побудувати моделі вихідної і двоїстої задач і знайти їхнього рішення
;
дати економічне тлумачення основним і додатковим перемінної обох задач;
установити діапазони зміни вихідних даних по ресурсах і цінам одиниці продукції, при яких структура оптимального плану не міняється;
проаналізувати доцільність розширення асортименту продукції за рахунок включення нової продукції П-5.
Рішення
Складемо математичні моделі вихідної та двоїстої задач, позначивши через
план випуску j-го виду продукції, а через
вартість за одиницю i-го ресурсу. Тоді за формулами (47-48), (49-50) математичні моделі вихідної і двоїстої задач мають вид:
вихідна задача двоїста задача
max=46X1+12X2+10X3+8X4 min f =3000У1+5000У2+8000У3
3X1+4X2+4X3+5X4≤3000 3У1+2У2+10У3≥46
2X1+3X3+4X4≤5000 4У1+12У3≥12
10X1+12X2+10X3+8X4≤8000 4У1+3У2+10У3≥10
5У1+4У2+8У3≥8
Xj0
Yi0
Для рішення симплекс-методом перейдемо в обмеженнях до рівностей шляхом уведення додаткових перемінних
вихідна задача двоїста задача
max=46X1+12X2+10X3+8X4+0(X5+X6+X7) min f =3000У1+5000У2+8000У3
3X1+4X2+4X3+5X4+X5 =4000 3У1+2У2+10У3-У4 =46
2X1+3X3+4X4+X6 =5000 4У1+12У3-У5 =12
10X1+12X2+10X3+8X4+X7 =8000 4У1+3У2+10У3-У6 =10
5У1+4У2+8У3-У7 =8
Xj0
Yi0
У вихідної задачі 7 змінних і 3 обмеження, причому додаткові змінні є базисними. Тому цю задачу відразу можна вирішувати симплексом-методом. У двоїстої задачі 7 змінних і 4 обмеження, причому для рішення симплексом-методом треба вводити штучний базис, а це ще плюс 4 змінні. Тому вихідну задачу вирішувати простіше. Запишемо її дані в симплекс-таблицю і проведемо рішення за алгоритмом симплексного методу. У результаті після однієї ітерації перерахування таблиці одержали в оцінному рядку всі ∆j≥0. Виходить, отриманий опорний план вихідної задачі X1=800; X2=X3=X4=0; X5=600; X6=3400; X7=0, оптимальний.
Цей
план випуску продукції
=(800;0;0;0;600;3400;0)
забезпечує її максимальну сумарну
вартість max
Z = 36800 ден. ед.
Базис. перем. |
Cb |
Xb |
46 |
12 |
10 |
8 |
0 |
0 |
0 |
Θo |
|
X1 |
X2 |
X3 |
X4 |
X5 |
X6 |
X7 |
|||||
X5 |
0 |
3000 |
3 |
4 |
4 |
5 |
1 |
0 |
0 |
1000 |
|
X6 |
0 |
5000 |
2 |
0 |
3 |
4 |
0 |
1 |
0 |
2500 |
|
X7 |
0 |
8000 |
10 |
12 |
10 |
8 |
0 |
0 |
1 |
800 |
|
Z = |
0 |
-46 |
-12 |
-10 |
-8 |
1 |
0 |
0 |
|
||
X5 |
0 |
600 |
0 |
0.4 |
1 |
2.6 |
0 |
1 |
-0.3 |
|
|
X6 |
0 |
3400 |
0 |
-2.4 |
1 |
2.4 |
0 |
1 |
-0.2 |
|
|
X1 |
46 |
800 |
1 |
1.2 |
1 |
0.8 |
0 |
0 |
0.1 |
|
|
Z = |
36800 |
0 |
43.2 |
36 |
28.8 |
0 |
0 |
4.6 |
|
||
|
|
|
У4 |
У5 |
У6 |
У7 |
У1 |
У2 |
У3 |
|
Для того, щоб знайти оптимальний план двоїстої задачі, визначимо взаємозв'язок змінних двоїстих задач і економічний зміст їх додаткових змінних. Для вихідної задачі i-а додаткова змінна (47)
(58)
залишок
i-го ресурсу
для опорного плану вихідної задачі
i-а перемінна двоїстої задачі означає
ціну за одиницю цього ресурсу.
Для двоїстої задачі j-а додаткова змінна (49)
(59)
різниця між сумарною вартістю витрат усіх ресурсів ym+1 на одиницю j-го виду продукції та вартості за одиницю цієї продукції. Тому (j=1,…,n) можна трактувати як характеристику рентабельності випуску j-го виду продукції. Якщо ym+j>0 випуск не рентабельний (витрати більші за ціну), якщо ym+j=0 випуск j-го виду продукції рентабельний. У силу за вищевикладеним основним змінній однієї задачі відповідають додаткові змінні інший, тобто
(60)
Ym+i
Xi
Причому для оптимальних планів цих задач за теоремами 9 з (56), (57) випливає, що
(56)
(57)
З огляду на те, що всі змінні ненегативно з (56`) і (57`) одержимо для оптимальних планів
X0n+i=0
y0i>0
чи X0n+i>0
Y0i=0
Y0m+j=0 X0j>0 чи Y0m+j>0 X0j=0 (61)
З (61) випливає: для оптимальних планів двоїстих задач,
1) якщо i-ий ресурс цілком використовується (X0n+i=0) , те його ціна Y0i>0, якщо немає (X0n+i>0) , те його ціна y0i=0, (j=1,…,m):
2) якщо витрати на випуск одиниці j-го виду продукції більше її ціни, Y0m+j>0, то ця продукція не випускається X0j=0, якщо Y0m+j=0, то випуск j-го виду продукції рентабельний і X0j>0, (j=1,…,n)...
З огляду на вищесказане і відповідність перемінних, знайдемо оптимальний план двоїстої задачі за даними симплекса-таблиці з оптимальним планом.
Одержимо
=(0;0;4,6;0;43,2;36;28,8)
З теореми 8 випливає, що min f = max Z = 36800.
З огляду на економічний зміст змінних двоїстих задач проведемо економічний аналіз результатів.
Рентабельний тільки випуск продукції першого виду (y04=0) у кількості X01=800од. Випуск інших видів продукції не рентабельний, при випуску один. продукції цих видів збитки складуть, відповідно, 43,2(У05), 36(У06), 28,8(У07) грош. одиниць. Тому X02=X03=X04=0. При такому плані випуску максимальна вартість випущеної продукції складе 36800 ден. од. При цьому верстатні ресурси цілком витратяться, їхній залишок X07=0, вони дефіцитні, їхня ціна за один. складе В03=4,6 ден. од. Трудові та матеріальні ресурси витрачаються не цілком, вони не дефіцитні. Тому їхня ціна за одиницю. У01=У02=0 і залишки, відповідно X05=600, і X06=3400од.
З огляду на вищевикладене, для збільшення сумарної вартості випущеної продукції необхідно збільшувати запаси дефіцитного ресурсу, верстатного.
З теореми 8
(61)
Тому збільшення запасу верстатного ресурсу b3 на один. приведе до збільшення максимальної сумарної вартості випущеної продукції на В03 =4,6 грош. од.
3) досліджуємо допустимі границі зміни дефіцитного ресурсу, всередині яких змінні, вхідні в оптимальний базис, не змінюються, тобто не змінюється асортимент продукції, що випускається, а змінюється тільки її обсяг у залежності від чи збільшення зменшення ресурсу на ∆b. Якщо дефіцитним є i-ресурс, то з огляду на лінійність матричних перетворень, можна показати [1], що новий оптимальний план при зміні i-го ресурсу на ∆bi буде
(62)
причому
(63)
З (62) і (63) знайдемо ∆b3, m=4
Т
оді
b3
+ ∆b3
буде
змінюватися
8000-8000≤b3≤8000+2000
0≤b3≤10000
Таким чином, якщо ринок не насичений продукцією першого виду і маються конкуренти, підприємству доцільно зменшити запаси трудових і матеріальних ресурсів на 600 і 3400 од., відповідно, і за рахунок цих засобів закупити 2000ед.верстатних ресурсів. Це приведе до збільшення випуску продукції першого виду до X01 = 800+0,1*2000 = 1000 од. і вартості випущеної продукції до 46*1000 = 46000 ден. од., тобто на 4,6*2000 = 9200 грош. од.
Якщо на ринку немає конкурентів з реалізації продукції першого виду, тобто підприємство монополіст, то збільшення вартості продукції можна домогтися іншим шляхом, за рахунок збільшення її ціни. Досліджуємо допустимі межі її зміни ∆C .При цьому будемо використовувати оптимальне рішення двоїстої задачі В0, що знаходиться в оцінному рядку останньої таблиці. Формули, аналогічні (62), (63) мають вид
(64)
причому
(65)
де
- вектор – рядок останньої симплекс-таблиці,
що відповідає виду продукції, що
випускається.
У нашій таблиці це третій рядок. Тоді
∆З1≥0 ∆З1≥0
43.2+1.2∆З1≥0 ∆З1≥-36
36+∆З1≥0 => ∆З1≥-36 => ∆З1≥0
28.8+0.8∆З1≥0 ∆З1≥-36
4.6+0.1∆З1≥0 ∆З1≥-46
Тоді 46≤C1<∞
Одержали, що теоретично ціну на продукцію першого виду можна збільшувати необмежено.
4) проаналізуємо доцільність розширення асортименту за рахунок випуску продукції П-5. Для цього порахуємо для отриманих оптимальних цін на ресурси їхні сумарні витрати на єдиний.П-5. Одержимо 5·У01+6·У02+9·У03=5·0 + 6*0 + 9*4,6 = 41,4 грош. од. Тому що витрати менше планованої ціни один. продукції (41,4 < 50), то випуск продукції П-5 рентабельний і прибуток від випуску єдиний.П-5 складе 8,6 грош. од.