
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •1. Аналіз даних за допомогою формул. Поняття про оператори та посилання.
- •2. Функції excel. Майстер функцій та палітра формул.
- •Перелік категорій та відповідних їм описів функцій
- •3. Використання вбудованих функцій
- •4. Відносні й абсолютні посилання
- •5. Діагностування помилок у формулах
- •Хід роботи
- •Додаткове завадання:
Лабораторна робота № 2
Тема: Аналіз даних за допомогою формул. Поняття про оператори. Функції Excel Організація обчислень в MS OFFICE EXCEL. Створення електронних таблиць з математичними залежностями.
Мета: Набуття практичних навичок створення електронних таблиць, у яких використовуються математичні формули
Теоретичні відомості
1. Аналіз даних за допомогою формул. Поняття про оператори та посилання.
2. Функції excel. Майстер функцій та палітра формул.
3. Використання вбудованих функцій.
4. Відносні й абсолютні посилання.
5. Діагностування помилок у формулах.
1. Аналіз даних за допомогою формул. Поняття про оператори та посилання.
Формули є зручним засобом роботи з даними робочого аркуша. З їх допомогою можна виконувати різні операції над даними, такі, як додавання, множення, порівняння і ін. Завдяки формулам на робочому аркуші з'являються обчислені значення. Потрібно пам'ятати, що
формула Microsoft Excel завжди починається із знака (=).
константа або стале значения, – це числове або текстове значення, яке користувач безпосередньо вводить в клітинку.
Найпростіша формула – це комбінація сталих значень та операторів, наприклад, операторів додавання або віднімання, яка вводиться в клітинку і призначена для отримання нового результуючого значення. Вигляд формули може змінюватися в залежності від задач, які потрібно розв'язувати, за рахунок використання посилань, функцій, тексту та імен. В принципі, формулу можна розглядати як одну із сторін рівняння, результат розв'язання якого виводиться в клітинку.
Рядок формул. Якщо рядок формул активний, або якщо ви редагуєте дані безпосередньо в клітинках, то під час роботи можна вводити формулу, додавати до неї функції робочого аркуша та імена, а також застосовувати в формулі посилання, виділяючи відповідні клітинки робочого аркуша. Для активізації рядка формул потрібно клацнути в області вводу з допомогою миші або почати ввід з клавіатури.
До складу рядка входять ще чотири спеціальні інструменти:
список поточної клітинки або список функцій, якщо введення даних починається зі знака„=”;
кнопка „Отмена”(Х)– скасування останнього введення та відновлення попередньої інформації;
кнопка „Ввод”(Ú), еквівалентна клавіші <Enter>
кнопка „Вставка функции”(fx) еквівалентна команді Встака ÞФункция…
Операції, які виконуються над елементами формул, наприклад, додавання, віднімання чи множення, задаються в формулі з допомогою операторів.
Арифметичні оператори виконують основні математичні операції над числами; результатом виконання арифметичного оператора є число. Перелічимо арифметичні оператори:
+ – Додавання
- – Віднімання (або заперечення, якщо мінус стоїть перед значенням, (наприклад,-1)
/ – Ділення
* – Множення
% – Відсоток (ставиться після значення, наприклад, 20%)
^ – Піднесення до степеня
Наприклад, в формулі =20^2*15% число 20 підноситься до квадрата і потім множиться на 0,15. Результат обчислення дорівнює 60.
Оператори порівняння застосовуються для порівняння двох значень, причому результатом виконання є логічне значення ІСТИНА або ХИБНІСТЬ. Оператор порівняння записується таким чином:
= – Дорівнює
> – Більше
< – Менше
>= – Більше або дорівнює
<= – Менше або дорівнює
<> – Не дорівнює
Наприклад, результатом виконання формули =А1<25 є логічне значення ІСТИНА, коли клітинка А1 містить значення менше 25, і логічне значення ХИБНІСТЬ – в протилежному випадку.
Оператор тексту об'єднує два чи більше текстових значення в єдине текстове значення. Оператор & з'єднує два текстових, створюючи одне неперервне текстове значення. Наприклад, якщо в клітинці А1 є текст 'перший квартал 1998 року', то результатом обчислення формули ='3агальний обсяг збуту за' & А1 буде текстове значення 'Загальний обсяг збуту за перший квартал 1998 року'.
Порядок обчислення операторів. Якщо декілька операторів об'єднані в одній формулі, то Microsoft Excel виконує операції в порядку, що наведений нижче:
- – Заперечення (як у виразі -10)
% – Відсоток
^ – Піднесення до степеня
* та / – Множення та ділення
+ та - – Додавання та віднімання
& – Приєднання тексту
=<><= >=<> – Порівняння
Посилання. Посилання дозволяють використовувати в одній формулі дані з різних областей, а також значення з однієї клітинки - в декількох формулах.
Посилання застосовуються для позначення окремих клітинок або груп клітинок робочого аркуша.
Посилання вказують Microsoft Excel в яких клітинках шукати значення, потрібні для обчислення формули.
Для побудови посилань використовуються заголовки стовпців та рядків робочого аркуша.
Існує три типи посилань: відносні, абсолютні та змішані. Таке посилання, як А1, називається відносним і вказує Microsoft Excel, як знайти іншу клітинку, почавши пошук з клітинки, в якій розташована формула. Образно кажучи, це нагадує пояснення перехожому, як потрапити кудись від визначеного місця: «Два квартали прямо, потім один направо».
Наприклад, якщо перші три клітинки стовпця А заповнені такими даними: А1 "50"; А2 "100"; A3 "=А1+А2", то при створенні формули в клітинці A3 Excel не сприймає цю адресу як вказівку "перейти в клітинку А1". Замість цього адреса першої клітинки в формулі ідентифікується як "друга клітинка над поточною клітинкою". Таким чином записану в A3 формулу Excel інтерпретує так: "піднятися на дві клітинки, взяти звідти значення, піднятися на одну клітинку, взяти звідти значення і додати обидва значення".
Існують три типи операторів посилань:
Оператор інтервалу (двокрапка), який визначає одне посилання на всі клітинки, розташовані між двома посиланнями, включаючи дві останні
Оператор об’єднання (крапка з комою), який визначає одне посилання, об'єднуючи клітинки, на які вказують дві вихідні посилання.
Оператор перетину (пробіл), що визначає одне посилання на клітинки, спільні для двох посилань.
Посилання в формули можна вводити з клавіатури, але простіше буде виділити клітинку або інтервал безпосередньо на робочому аркуші. Можна ввести знак «=», або оператор (наприклад,+, -, або <), а потім клацнути по клітинці або пересунути покажчик через інтервал клітинок, необхідний користувачу. Виділений фрагмент обводиться пунктирною лінією, яка називається рухомою рамкою, а посилання на клітинку або інтервал з'являється в формулі.