Залікові запитання
Яку передачу називають гідродинамічною?
Яку ГДП називають гідромуфтою, а яку гідротрансформатором?
Які типи гідромуфт і гідротрансформаторів вам відомі?
Розкажіть про призначення і роботу відзеркалювача гідромуфти.
Призначення і робота гідродинамічного гальма.
Основні корисні властивості і недоліки гідромуфт.
Основні корисні властивості і недоліки гідротрансформаторів.
Призначення і застосування непрозорого гідротрансформатора.
Призначення і застосування комплексного гідротрансформатора.
Особливості будови і роботи гідротрансформатора трактора ДТ-175С "Волгарь."
Література
1. Гавриленко В.А., Семичастнов И.Ф. Гидродинамические передачи: Проектирование, изготовление и эксплуатация, М.: Машиностроение, 1980. 224 с.
2. Исаев А.П., Сергеев Б.И. и др. Гидравлика и гидромеханизация сельскохозяйственных процессов. М.: ВО Агропромиздат, 1990.
3. Конструкция тракторов и автомобилей /A.M.Гуревич, А.К.Болотов, В.М.Судницин. М.: Агропромиздат, 1988. - 336 с.
4. Ловкис Е.В. Гидроприводы сельскохозяйственной техники: конструирование и расчет. М.: ВО Агропромиздат, 1990.
5. Трактор ДТ-175С /В.П.Шевчук, Я.Ф.Ракин, В.В.Косенко и др.; под общ. ред. Я.Ф.Ракина. М.: Агропромиздат, 1988. 335 с.
6. Б.А. Васильєв, Н.А. Грецов Гидравлические машины .-М.: Агропромидат, 1988.-272с.
Лабораторна робота № 11
Тема: Розробка принципової схеми гідроприводу (гп)
Мета роботи:
вивчення елементів принципової схеми гідроприводу, їх позначення і призначення;
розробка принципової схеми ГП по заданих початкових даних.
Завдання: розробити принципову схему ГП зворотно - поступального або обертального руху згідно варіанту.
Обладнання: підручники, плакати, методичні вказівки
Час виконання роботи: 2 години
Загальні відомості
Принципова схема приводу розробляється на основі технічних вимог, вказаних в технічному завданні (ТЗ), згідно якому необхідно спроектувати гідравлічний пристрій. В ході розробки будь-якої гідравлічної схеми вирішуються наступні питання:
- число потоків гідросистеми (одно- дво- або багатопотокова);
- характер циркуляції робочої рідини (замкнута або розімкнена);
- регулювання швидкості руху вихідних ланок виконавчих механізмів (нерегульована швидкість, дросельний або об'ємний спосіб регулювання);
- вид управління (циклічне, стежне, адаптивне або програмне);
- розміщення і компоновка елементів гідроприводу.
Число потоків гідросистеми. При розробці гідравлічної схеми з декількома виконавчими механізмами, слід мати на увазі, що тиск перед ними не повинен значно відрізнятися один від одного. Якщо застосування різних рівнів тиску по яких-небудь причинах неминуче, то слід перейти до двопотокової (багатопотокової) схеми і для живлення кожного виконавчого механізму (або групи механізмів) необхідно передбачити свій насос. Інакше для зниження тиску в окремих гідролініях доведеться використовувати редукційний клапан, що збільшить гідравлічні втрати і понизить ККД гідроприводу.
Характер циркуляції робочої рідини.
Гідроприводи з розімкненою циркуляцією, в яких робоча рідина всмоктується насосом з бака і з гідросистеми знову зливається в бак, знаходять застосування і при використанні гідро двигунів поступального або обертального руху. У гідроприводах із замкнутою циркуляцією робоча рідина, що зливається з гідросистеми, надходить безпосередньо у всмоктуючу лінію насоса. Замкнута циркуляція застосовується тільки в приводах виконавчими механізмами в яких є гідромотори, або гідроциліндри з рівними робочими площами.
Регулювання швидкості руху вихідних ланок виконавчих механізмів.
Швидкість вихідної ланки може змінюватися регульованими гідромашинами (насосами або моторами) в гідроприводах з об'ємним регулюванням або за допомогою апаратів, регулюючих витрату робочої рідини, в гідроприводах з|із| дросельним регулюванням.
Перший спосіб економічніший і застосовується в приводах великої потужності (понад 10 кВт), з тривалими режимами безперервної роботи, а також в приводах із замкнутою циркуляцією робочої рідини. Проте в цьому випадку потрібні регульовані гідромашини, які дорогі і, як правило, менш довговічні в порівнянні з нерегульованими.
Дросельне регулювання менш економічне, чим об'ємне і застосовується в гідроприводах малої потужності, тобто в гідроприводах, для яких питання економічності не мають вирішального значення, а також коли режими безперервної роботи приводу короткочасні.
Вид управління.
Вид управління вибирається виходячи з принципу дії приводу, обумовленого в ТЗ на розробку, і визначає вид управління направляючої гідроапаратури (з ручним, механічним електромагнітним дискретним або пропорційним електромагнітним управлінням).
Розміщення і компоновка елементів гідроприводу.
Вимоги (якщо вони прописані в ТЗ) до компоновки елементів приводу дозволяють провести вибір гідроапаратури того або іншого виконання, спосіб його монтажу, а так само проаналізувати варіанти розміщення гідрообладнання.
Рис. 11.1. Блок-схема об'ємного гідроприводу:
Б - бак; Н - насос; ПК1 - запобіжний клапан високого тиску; ДП - дільник потоку; ГЦ - гідроциліндр; ГМ - гідромотор; Р1, Р2 - розподільники; Ф - фільтр; ТО - теплообмінник; ПК2, ПК3 - запобіжні клапани низького тиску; М - манометр; ДР1 – дросель, установлений послідовно на вході в гідродвигун; ДР2 – дросель, установлений послідовно на виході; ДР3 – дросель, установлений паралельно;
Складання принципової гідравлічної схеми доцільно починати від виконавчих механізмів, тобто, нанести умовні графічні позначення вибраних гідродвигунів, потім на їх робочих гідролініях — направляючі і регулюючі гідроапарати відповідно до режиму роботи і іншими конкретними вимогами до роботи кожного двигуна.
Після цього об'єднати лінії нагнітання, зливу і дренажу окремих ділянок схеми; при необхідності визначити місця установки клапанів тиску, зворотних клапанів і інших гідроапаратів.
Останнім етапом є розробка гідросхеми насосної установки, розміщення фільтрів і інших допоміжних елементів.
Складену гідравлічну схему необхідно проаналізувати на безаварійність роботи, тобто оцінити поведінку робочих органів можливих порушеннях в роботі гідроапаратів. При необхідності в схему слід ввести додаткові блокуючі пристрої, наприклад гідрозамки|, що унеможливлюють виникнення аварійних ситуацій.
Таким чином, на стадії складання принципової гідравлічної схеми гідроприводу визначається склад його елементів конкретні типорозміри| яких далі уточнюються в процесі розрахунку гідроприводу.