
- •1.Двнз "Рівненський коледж економіки та бізнесу"
- •8. Критерії оцінки конспекту
- •9. Форма контролю знань
- •Чоловічі та жіночі імена по батькові
- •Правопис і відмінювання власнеукраїнських прізвищ
- •Незапозичена лексика
- •Лексичні запозичення
- •Тому запозичення іншомовних слів без крайньої потреби — явище небажане.
- •Запозичення із слов'янських мов
- •Запозичення з грецької і латинської мов.
- •Запозичення із західноєвропейських мов
- •Тематичні виписки як спосіб запису прочитаного
- •Запитання
- •Пам'ятка Як працювати над тематичними виписками
- •3. Числівники п’ять і більше, а також тисяча, мільйон, мільярд, нуль
- •4. Збірні (крім обидва, обидві) та незмінювані числівники на -к(о)
- •2. Написання числівників і відчислівникових слів
Правопис і відмінювання власнеукраїнських прізвищ
До власнеукраїнських належать прізвища, що закінчуються на -ко, -о (Шевченко, Іваненко; Махно, Іваньо), на -а (-я) (Майборода, Гмиря); на приголосний (Швець, Тютюнник, Таранник, Стельмах), прикметникові на -ий (Біловерхий, Котовський), -ів (Ведмедів, Прокопів), на –ин (Степанишин, Романишин).
Також для українців характерні прізвища, утворені складанням дієслова в наказовій формі та іменника: Непийвода, Убийвовк, Перекотиполе, Підіпригора та ін.; утворені на основі словосполучень, до складу яких входять повнозначні і службові слова: Добрийвечір, Скажибудьласка, Нетудихата та ін.; утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука: Кривоніс, Скороход, Довгопол. Такі прізвища пишуть одним словом.
Українські чоловічі прізвища будь-якого типу змінюються за всіма відмінками як відповідні їм іменники І чи II відміни або прикметники.
Зразки відмінювання чоловічих прізвищ
Н. Майборода, Тетеря, Нетудихата Р. Майбороди, Тетері, Нетудихати
Д. Майбороді, Тетері, Нетудихаті З. Майбороду, Тетерю, Нетудихату
О. Майбородою, Тетерею, Нетудихатою М. на Майбороді, на Тетері, на Нетудихаті
При відмінюванні у прізвищах відбуваються всі фонетичні зміни
(чергування голосних і приголосних, спрощення), властиві українській мові: Муха — Мусі; Ведмідь — Ведмедя; Панібудьласка — Панібудьласці, Тхір — Тхора.
Жіночі прізвища, що закінчуются на приголосний звук та -о, -ко, не змінюються: Таранник Тетяні, Петрич Ольги, Черкашенко Іриною, Іваньо Світлані, Романишин Марією.
Жіночі прізвища на -а (-я) та прикметникові на -а, -ова змінюються як відповідні їм іменники та прикметники.
Вправа 1. До поданих назв творів української літератури запишіть їхніх авторів (прізвище, ім’я, по батькові); поруч позначте літературний псевдонім (якщо є).
«Конотопська відьма» —…;» Кайдашева сім’я» —…; «Гайдамаки» —…; «Євшан-зілля» —…; «Федько‑халамидник» —…; «Айстри» —; «Мисливські усмішки» —…; «Захар Беркут» —…; «Давня казка» —…; «Наталка-Полтавка» —…; «Морозенко» —…; «Цвіт яблуні» —…; «Роксолана» —…; «Воля до життя» —…; «Два кольори» —…; «Лебеді материнства» —.
Вправа 2
Від поданих власних імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові, укажіть можливі варіанти.
Наприклад: Олександр – Олександрович, Олександрівна.
Артур, Антон, Аркадій, Валерій, Валер’ян, Геннадій, Георгій, Григорій, Ілля, Ілько, Ігор, Кузьма, Лазар, Леонтій, Леонід, Лев, Лука, Мануїл, Марко, Мар’ян, Роман, Сидір, Сила, Сава, Тихін, Улян, Хома, Юлій, Яків.
Вправа 3
Перекладіть українською мовою. Зверніть увагу на правопис дієприслівників в українській та російській мовах.
Лист бумаги
Когда человек хочет поделиться своими переживаниями с далёким другом, он берет лист бумаги и пишет письмо. Конструктор, задумывая машину, берет лист бумаги и чертит на нём то, что подсказывает ему мысль. Художник, торопясь запечатлеть наше время в симфонии красок, берет лист бумаги и набрасывает контуры картины. Ученый, проникнув разумом в неизведанное и доказывая неоспоримость открытого, берет лист бумаги и покрывает его каскадом формул. Журналист, вернувшись из командировки и желая рассказать о виденном, берёт всё тот же лист бумаги, авторучку и пишет… (Из газеты).
Самостійне вивчення № 2
Тема: Лексика сучасної української мови з погляду походження і розвитку
План
1. Історія формування української лексики.
2. Групи лексики сучасної української мови: а) незапозичена лексика; б) лексичні запозичення; (опрацювавши теоретичний матеріал, виконати вправи 1-5)
в) дослідження походження власного імені та прізвища.
(На окремому аркуші описати історію власного імені: значення, з якої мови походить, історія виникнення тощо. Так само дослідити власне прізвище: від чого утворено, за допомогою яких словотворчих засобів, для якого регіону характерно.)
Знати: з яких мов прийшли запозичення в українську мову,
ознаки старослов’янізмів, грецизмів, латинізмів, запозичень з європейських мов (вміти знаходити у тексті, наводити приклади);
явище пуризму;
місце та значення запозичених слів у складі сучасної української мови;
виконати вправи(виконувати після опрацювання теоретичного матеріалу).
Використана література
Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. - К., 1986.
Білодід І. Питання походження і розвитку слов'янської писемності. - К., 1973.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К., 1993.
Кононенко П., Кадомцева Л., Мацько Л. Українська мова: Посібник для вступників до вузів. – К., 1992
Пентилюк М.І. культура мови і стилістика. – К., 1994
Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова – К., 1994 – с.124-131
Вправа 1
Користуючись
словником іншомовних слів, поясніть
походження слів та з`ясуйте, які відбулися
в них фонетичні та морфологічні зміни.
Акваріум (з латинської - …), глобус, нотаріус, кафедра, юстиція, Біблія, єхидна, портьєра, філософія.
Вправа 2 (наші власні)
Є в українській мові слова, яких не знає жодна інша мова. Це власне українська лексика. Деякі мають спеціальні суфікси. Доберіть приклади іменників:
іменники на позначення осіб чоловічої статі за певною ознакою: ій
ім. на позначення малят тварин: еня
ім. на позначення абстрагованих ознак: інь
ім. на позначення почуттів, стану людини: ощі.
Вправа 3 (Відмітити чужинців)
Із німецької, французької, англійської, італійської та інших мов прийшло немало слів. Одні з них повністю «українізувалися» і нічим не відрізняються. Інші залишилися вірними особливостям рідної мови.
У кожній парі виділіть іншомовне слово. Чим воно відрізняється? Спробуйте встановити, з якої мови запозичено.
Біоніка – природознавство; дуель – постріл; вуааль – хустина; дзеркало – трюмо; пенсне – око; краса – естетика; автограф – підпис.
Вправа 4(Із церковних книг)
Що визнаєте про старослов`янську мову? Вона довгий час була літературною, тому передала немало слів.
Благо – це добро, щастя. Це слово, як і бого-, добро-, зло-, веле- увійшло до складу старослов’янських слів. Доберіть 10 складних слів із першою частиною благо-.
Вправа 5(Шкідливе мавпування)
Що таке калька? Калькувати – знімати копію. Як це стосується мови? Розглянемо слова життєпис і біографія. Це синоніми. Однакові за значенням, а за будовою? То життєпис – калька до грецького слова біографія. А які слова-кальки до слова алфавіт ви знаєте?.
Є кальки, які не одержали визнання. Вони засмічують і нівечать українську мову. Це міроприємство, слідуючий, землеволодар, на протязі, являтися, любий, вірна відповідь, заказувати. Знайдіть правильні відповідники.