3. Числівники п’ять і більше, а також тисяча, мільйон, мільярд, нуль

вимагають від іменника форми родового відмінка множини:

шість ложок, десять місяців, сто п’ятнадцять кілограмів, тисяча боржників, мільйон доларів, мільярд років, нуль надходжень.

Примітка 1. Форму родового відмінка множини мають також слова, що сполучаються з іменниками кількісного значення: десятокяєць, пара кросівок, дюжина мішків, копа снопів, сотня кролів, сила людей, маса птахів, безліч прикрас, тьма жуків, хмара комарів, гибель

овочів, але: маса цукру, море жалю.

Увага! Вважаються ненормативними словосполучення пара слів, пара хвилин. Потрібно: два слова, дві хвилини, кілька слів, кілька хвилин. Слово пара поєднується з іменниками, що позначають однорідні предмети як одне ціле: пара босоніжок, пара коней, пара черевиків, пара лиж; з іменниками в множині, що позначають предмети роздрібної торгівлі: пара шкарпеток, пара рукавичок, пара чобіт, пара ковзанів; з іменниками на позначення осіб, об’єднаних спільною дією, станом, почуттям: закохана пара, пара фігуристів, пара тенісистів, танцювальна пара тощо.

Примітка 2. При іменниках із числовим значенням половина, третина, чверть іменники вживаються в родовому відмінку однини чи множини (залежно від значення): половина вправи і половина вправ, третина конспекту і третина конспектів, чверть завдання і чверть завдань.

4. Збірні (крім обидва, обидві) та незмінювані числівники на -к(о)

вживаються з іменниками в родовому відмінку множини: двоє колег, п’ятеро горобенят, двійко діточок, трійко ягнят, обоє хлоп’ят.

Збірні числівники мають обмежену сферу функціонування, вони не властиві науковому та офіційно-діловому стилям мовлення. Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого та подвійного роду на позначення осіб: десятеро громадян, п’ятеро учнів, семеро сусідів, двоє листонош, троє гультіпак, дванадцятеро столярів; деякі вчені вважають нелітературним сполучення збірних числівників та назв дорослих тварин: двоє левів, троє крокодилів, п’ятеро бегемотів, але четверо коней.

Увага! Не сполучаються із збірними числівниками іменники на позначення високих та офіційних осіб: сполучення на зразок п’ятеро президентів, троє академіків вважаються уснорозмовними й у літературній мові не вживаються;

б) з особовими займенниками: їх було двадцятеро, нас було тридцятеро;

в) з іменниками середнього роду на позначення істот та неістот: троє ведмежат, дев’ятнадцятеро чайченят, троє малят, шестеро оленят; двоє весел, четверо мережив, п’ятеро відер, восьмеро боліт;

г) з іменниками, що вживаються в множині і позначають назви конкретних предметів: двоє брюк, четверо окулярів, троє граблів, десятеро лиж (і двоє пар брюк, десять пар лиж).

Збірні числівники не поєднуються:

а) з іменниками жіночого роду (крім назв свійських тварин типу троє овець), нелітературними є: семеро жінок, четверо в’язальниць, восьмеро тіточок, десятеро книг;

б) з назвами неістот чоловічого роду, просторічними вважають поєднання: семеро столів, двоє конспектів, п’ятеро комбайнів.

Увага! Числівники, які позначають парність (обидва, обидві), у певних сполученнях використовуються в публіцистичному та науковому стилях: в обох висновках, в обох випадках, в обох експериментах;

в) збірні числівники не можуть входити до складених, тому нелітературними вважаються висловлювання: двадцять троє вил, сорок шестеро телят. При поєднанні власне кількісних числівників із множинними іменниками та іменниками ІV відміни використовують слова: голова, штука, пара, екземпляр, одиниця: двадцять три штуки курей, сто одинадцять голів телят, тридцять дві пари лиж.

5. Неозначено-кількісні числівники (кілька, декілька, кільканадцять,

кількадесят, кількасот) уживаються з іменниками в родовому відмінку множини: декілька творів, кільканадцять зернят, кілька оголошень, кількадесят сіл, кількасот кілометрів, стонадцять порад.

Числівники багато, небагато, мало, немало, чимало сполучаються:

а) з іменниками на позначення обчислюваних предметів і понять, а також із множинними іменниками у формі родового відмінка множини: багато буряків, небагато ушкоджень, мало медалей, немало проблем, чимало річок, багато дітей, мало гусей, чимало грошей;

б) з іменниками на позначення необчислюваних предметів і понять у формі родового відмінка однини: мало досвіду, небагато буряку (збірне значення), немало хліба, багато кисню, чимало чорнозему.

6. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини: п’ять десятих акра, сім цілих вісімнадцять сотих відсотка, три цілі п’ятдесят перших тонни, дві треті шляху, дев’яносто шість цілих чотирнадцять тисячних кілометра, три тисячі сімсот сорок дев’ять цілих дванадцять сотих гектара.

Примітка 1. Залежно від лексичного значення (виміру підлягає кілька однорідних предметів чи понять або є вказівка на частину предмета, що позначається множинним іменником) при дробових числівниках уживаються іменники в родовому відмінку множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів нафти, три десяті земель (посівних площ), чотири дев’яті урожаїв (кількох років), дві треті Карпат, одна п’ята саней тощо.

Примітка 2. Якщо до складу дробового числівника з цілою частиною входять слова половина, третина, чверть, то форма іменника узгоджується з формою цілої частини: три з половиною тонни, бо три тонни, дев’ятнадцять із чвертю літрів, бо дев’ятнадцять літрів, чотири з третиною зошити, бо чотири зошити, чотириста тридцять сім з половиною кімнат, бо чотириста тридцять сім кімнат.

7. Невідмінювані числівники півтора, півтори в називному, знахідному та родовому відмінках вимагають після себе форми родового відмінка однини іменників: півтора року, півтори доби, півтора кілограма, півтори тонни, півтора місяця, півтори хвилини.

Проте в синтаксичній позиції непрямих давального, орудного, місцевого, інколи родового відмінків іменники вживаються у властивих їм формах множини: на півтора кілометрах площі, без півтора кілограмів цукру, обмежитися півтори годинами доповіді.

8. Числівник півтораста в називному, знахідному та родовому відмінках сполучається з іменником у формі родового відмінка множини: півтораста обіцянок, півтораста кавунів, півтораста метрів, півтораста марок. А в Д., О. та М. в. множини вимагає цих же форм від іменника: півтораста селянам, півтораста ділянками, на півтораста гектарах.

9. У непрямих відмінках іменник та числівник уживаються в тому ж (однаковому) відмінку: двох доцентів, чотирьом установам, двадцятьома школами, у ста сорока сімох зверненнях, вісьмох перукарів.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини: тисячею екземплярів, мільйонам покупців, у мільярдах вікон, тисячу гривень, близько мільйона тонн фруктів, мільярдом малюнків.

10. У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку:

дев’яте лютого, з першим травня, першому лютого, з двадцятим серпня, з десятим жовтня.

Таблиця узгодження числівників з іменниками

Числівник	Форма іменника	Приклади
один (одна, одне (одно), одні)	узгодж. в роді, числі, відмінку	один ліс, одна яма, одне місто, одні сани
складені + один	Н. в. одн.	сорок один грам
2, 3, 4, обидва, обидві складені + 2, 3, 4	Н. в. мн	три лимони, двадцять чотири ескізи
2, 3, 4 + узгодж. означ.	Р. або Н. в. мн	дві нових / нові книги
2, 3, 4 + ім. на –ин (цей суфікс у мн. втрач.), друг, ім’я, плем’я та ін.	Р. в. одн.	сто два татарина, два друга, три імені, чотири племені, три людини
дробові, півтора, півтори	Р. в. одн.	три цілі і дві десяті ара, півтора метра
дробові із цілим числом + половина, третина, чверть	часто Н. або Р. в. мн. (залежить від цілої частини)	два з половиною грами, сім з третиною тонн, сто із чвертю гектарів
половина, третина, чверть	Р. в. одн. чи мн. (залежить від значення)	половина дня, половина днів, третина відра, третина відер
багато, мало, небагато, немало, чимало	Р. в. мн. (обчислювані ім.)	багато листків, мало квасолин
багато, мало, небагато, немало, чимало	Р. в. одн. (збірні, на позн. маси, речовини)	багато листя, мало квасолі
5 і більше	Р. в. мн.	триста кілометрів
Числ. на познач. прибл. кількості перед імен.	Р. в. мн.	тижнів чотири, годин дві, кілограмів двадцять шість
дюжина, копа, пара,сотня і подібні	Р. в. мн.	сотня козаків,дюжина серветок
збірні, незмінювані на -к(о) (типу трійко)	Р. в. мн.	троє дверей, двійко діток
неозначено-кількісні типу кілька, півтораста	Р. в. мн.	декілька сторінок, півтораста метрів