Тема X. Погляди на державу I право в англії і франції в першій половині XIX...

гативних результатів. Він щодо цього питання дотримувався вчення А. Сміта, вважав себе його учнем.

Бентам засуджував колоніальний режим, агресивні війни. Він роз­робив проекти міжнародних організацій для попередження воєн, мир­ного вирішення конфліктів між державами. Це такі проекти, як "План загального і вічного світу" (1789 p.), "Нарис Кодексу міжнародного права" (1827 p.).

Зі своїми проектами він звертався до урядів Англії, Франції, Росії, Іспанії, США й інших країн. Політико-правові погляди Бентама мали значний вплив на розвиток усієї правової науки й ідеології. Його навіть називали Ньютоном законодавства і теорії утилітаризму, піонером позитивізму, стовпом європейського лібералізму XIX ст. Бентамівське співвіднесення законодавства із соціальними цілями й балансом інтересів послужило становленню соціологічної школи права. Політико-правові вчення Ієремія Бентама розвивали далі його послідовники Джон Стюарт Мілль, Джон Остін та ін.

2. Правові вчення Джона Остіна, Джона Стюарта Мілля

У ході революцій у розвинутих країнах Європи відбулися зміни правових систем. Особливо це стосувалося приватного права, що регу­лювало товарно-грошові відносини. Основні принципи громадянського суспільства втілилися в чинному позитивному праві. Цим обумовлені відмови більшості буржуазних теоретиків від ідей природного права та їхня критика. Те й інше знайшло вираження в юридичному позитивізмі, що виступав проти дуалізму теорії природного права, тобто проти уяв­лення про існування поряд із позитивним правом більш високого за своїм значенням права природного, що потребує втілення в законодавстві.

Критика ідей природного права містилася в політико-правових вчен­нях Ієремія Бентама. До критики природно-правової теорії юридичний позитивізм підійшов інакше, ніж історична школа права. Походження закону, його обґрунтування, вивчення причин його прийняття взагалі виводяться за межі правознавства. Ототожнення права із законом обумо­вило поширення юридичного позитивізму в міру ліквідації феодальних інститутів і втілення буржуазних правових принципів у нормативних актах.

-J48 А. І, Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

2. ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ДЖОНА ОСТІНА, ДЖОНА СТЮАРТА МІЛЛЯ

Одним із перших представників юридичного позитивізму був учень Бентама, засновник аналітичної школи Джон Остін (1790-1859). Він викладав юриспруденцію в університетському коледжі у Лондоні. Видав книгу "Лекції про юриспруденцію, чи філософія позитивного права" (1832 р.)

Термін "право", писав Остін, використовується в найрізно­манітніших значеннях: для позначення не тільки права, але і релігійних догматів, правил моралі, законів природи; це істотно заважає точному визначенню предмета юриспруденції. Остін розрізняє і розмежовує етику (область оцінок, суджень про добро, зло), науку про законотворчість (уявлення про те, яким повинне бути право) і власне науку про право, юриспруденцію.

Юриспруденція має справу з законами, чи правом у влас­ному розумінні цього слова, незважаючи на те погані вони чи гарні. У такому розумінні право - наказ влади, зверне­ний до керованого, обов'язковий для підлеглого під загрозою застосування санкції у випадку невиконання наказу. Першорядне зна­чення для юриспруденції має формальна логіка, чи "логіка правових конструкцій".

Остін доводив, розвиваючи при цьому думку Бентама, що метою уря­ду є загальне благо, а не свобода, оскільки в різних умовах різний ступінь корисності свободи чи ступінь її обмежень. Остін був прибічником кла­сичного лібералізму. Проте він стверджував, що суверенна влада нічим не зв'язана. Перешкоди її діяльності чинять тільки релігія, мораль, згода підданих, тобто звичка більшості підданих до покори даній владі. Право - це "веління суверена". Найкращою формою права Остін, як і Бентам, вважав кодекси. Однак на відміну від Бентама він визнавав частиною права судові прецеденти, оскільки рішення суддів (в Англії) одержують нормативно-правовий характер з мовчазної згоди суверена. Потреба в судовій правотворчості, пояснював Остін, породжена існуючою непо­внотою статутного права, що бажано усунути кодифікацією.

Виникнення юридичного позитивізму пов'язане зі зміцненням і удосконалюванням правової оболонки капіталістичних відносин, що розвивалися. У теоретичному плані юридичний позитивізм був основою формально-догматичної юриспруденції з її тонкою розробкою право­вих форм товарообміну, без пробілів правового регулювання товарно-грошових і пов'язаних з ними відносин, точності визначень юридичних ситуацій, процедур, способів і засобів рішення можливих суперечок,

149

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич