Тема IX. Політична і правова думка в німеччині кінця XVIII - початку XIX століття

винен намагатися максимально точно виражати "загальне переконання нації" (Г. Пухта).

Представники історичної школи права захищали: кріпосництво; монархію; феодальне право; виступали проти кодификації законодавства; відкидали теорію договірного походження держави (на заміну прак­тично пропозицій не було); не визнавали права народу на революцію; відхиляли ідею поділу влади.

Історична школа права лише прагнула насаджувати в юриспруденції Німеччини ідею "народного духу". Практично школа була консерватив­ною. Однак вона створила свої правові вчення у сфері права, політології, соціології і в цілому збагатили юридичну науку наприкінці XVIII - по­чатку XIX ст. діалектикою.

ТЕМАХ

Погляди на державу і право в англії і франції в першій половині XIX століття

План

1. Правова теорія Ієремія Бентама з питань права і держави.

2. Правові вчення Джона Остіна, Джона Стюарта Мілля.

3. Концепція конституційної держави Бенжамена Констана і Алексіса Токвіля.

4. Політико-правова доктрина Огюста Конта.

5. Теорія реформ держави, права Вільгельма Гумбольдта і Лоренцо Штейна. "Надкласова монархія ".

1. Правова теорія Ієремія Бентама з питань права і держави

В останній чверті XVIII ст. в Англії відбувається Промисловий пере­ворот. Країна за головними показниками суспільного розвитку швидко перетворюється на провідну капіталістичну державу світу. Англійська політико-правова думка по-своєму пояснювала ті великі соціально-історичні процеси і зміни, що відбувалися в державі. Головною те­мою в правових вченнях Англії був захист і піднесення благодатної ролі приватної власності, активізація особистості, надання гарантій недоторканності сфери приватної життєдіяльності людей. Приватна власність - двигун, тверезий розрахунок для здобуття максимальної особистої користі і вигоди. Розрахунок цей міг бути навіть суто егоїстичним. Але все разом узяте складало досягнення загального блага і задоволення власних потреб. Ці тези - наріжний камінь лібералізму.

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич

143

Тема X. Погляди на державу I право в англії і франції в першій половині XIX...

На тлі показників суспільного розвитку промислова буржуазія праг­нула до більш широкого і чіткого впровадження буржуазно-ліберальних принципів у право. Буржуазія вимагала надати їй вирішальне право бра­ти участь у політичній владі. Промисловий переворот в Англії створив умови для зростання пролетаріату. На початку XIX ст. зароджується робітничий рух за демократичну конституцію, що дістав назву - чар­тизм. Одночасно починаються виступи пролетаріату.

Теоретично розв'язати проблеми, що виникли, спробував Ієремія Бенталі (1748-1832). Народився в Англії, у родині адвоката, продовжив династію юристів. У 16 років закінчив університет в Оксфорді. Батько вирішив, що Ієремій буде працювати адвокатом, але сина в цій професії "гонорар" не цікавив. Усі спірні питання він приводив до мирової уго­ди і отримував велике задоволення. Бентам виявився принциповим юристом, ні на які компроміси не погоджувався при захисті в суді. Він відмовляється від адвокатури і займається теорією держави і права. На початку XIX ст. Бентам стає головним "оракулом", до якого звер­таються державні діячі за порадою, використовують його політичні та правові концепції, роботи для вирішення питань в правотворчості. Він сам звертається до народів світу, пропонуючи їм свої послуги. Його теорія "утилітаризму" зробила великий вплив на всі країни, де відбулись буржуазні революції. Бентама цікавили етика, політика, філософія, право. Вивчивши ідеї Гоббса, Локка, Юма, а також французьких матеріалістів XVIII ст. Гельвеція, Гольбаха, він написав низку своїх робіт. Бентам політико-правові, політико-юридичні погляди виклав у "Принципах законодавства", "Керівних Початках конституційного кодексу для всіх держав", "Фрагменті Про уряд", "Деонтології, чи Науці про мораль".

У своїх розробках Бентам відкидає теорію Природного Права, оскільки зміст Природного Права невиразний, й усі трактують його по-різному. Відкидає поняття "суспільний договір", тому що держави, на його думку, створювалися у такий спосіб: 1. Шляхом насильства. 2. За звичкою. Різко критикує французьку Декларацію Прав людини і громадянина 1789 р., тому що ідея Права людини призводить: а) до анархії; б) до опору державній владі; в) "Право", протиставлене закону, стає ворогом розуму і найстрашнішим руйнівником уряду.

Бентам вважав, що право - це виражена свобода суверена. Право - це веління і заборони, встановлені державою і забезпечені санкцією. Він виступав за прозоре і доступне законодавство. Англійську систему "загального права", засновану на судових прецедентах, він засуджував.

144 ^А- '• Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

1. ПРАВОВА ТЕОРІЯ ІЄРЕМІЯ БЕНТАМА З ПИТАНЬ ПРАВА І ДЕРЖАВИ

Сам підготував повний кодекс законів, що включав: 1. Цивільне право. 2. Кримінальне право. 3. Конституційне право.

Ієремія Бентам визнавав реальним правом лише те, що встановлено державою. Чинне законодавство він вважав недосконалим, застарілим. Законодавство, за Бентом повинне грунтуватися на почуттях і досвіді. У пошуках такого законодавства він розробляє теорію утилітаризму (користь, вигода). Таким чином, Бентам стає родоначальником теорії утилітаризму, у якій можна виділити чотири основні постулати. Пер­ший: одержання задоволення і виключення страждання складають сенс людської діяльності. Другий: корисність, можливість бути засобом вирішення якої-небудь задачі - найбільш значимий критерій оцінки всіх явищ. Третій: моральність створюється всім тим, що орієнтує на знаходження найбільшого щастя (добра) для найбільшої кількості людей. Четвертий: максимізація загальної користі шляхом установлення гармонії індивідуальних і суспільних інтересів є метою розвитку людства.

Ці чотири постулати послужили Бентаму опорою при аналізові політико-правових, політико-юридичних поглядів. Крім того, Ієремія Бентам вважається одним зі стовпів європейського лібералізму XIX ст. Лібералізм розглядає положення про свободу індивіда, самоствер­дження індивіда, що забезпечуються приватною власністю і політико-юридичними встановленнями. Лібералізм Бентама - не свобода окремої людини, а її здатність піклуватися про себе, про своє благополуччя, не покладатися на будь-яку зовнішню допомогу, самій визначати власний інтерес свою корисність.

Єдино реальними інтересами Бентам вважав інтереси окремих осіб. Задоволення і страждання він класифікував, створив ціле вчення і розро­бив правила "морального рахунку". Добро за Бентамом - це "прибуток", зло - "витрата". Для того, щоб працювала ця схема, необхідно існування приватної власності і конкуренції. Це необхідна умова реалізації голов­ного положення його концепції.

Застосовуючи утилітаризм до питань права, Бентам дійде такого висновку. Закон сам по собі - зло, оскільки він пов'язаний із застосуван­ням покарання (страждання). При його застосуванні можливі помилки. Кожен закон є порушенням свободи. Однак закон - зло, яке неминуче, тому що без нього неможливо забезпечити безпеку. Головним предметом турботи законодавства Бентам називає приватну власність. Власність і закон народилися разом і помруть разом. До закону не було власності. Усуньте закон і власність перестане існувати.

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич -|45

10. Зам. 58.