Тема VII. Концепції держави і права французького просвітництва у XVIII столітті

родиною. Не буде великих міст. Зникне мистецтво - зате буде менше статуй і більше людей, повчав Сильвен Марешаль у своїх політико-правових вченнях.

5. Політико-правові думки періоду Французької революції 1789-1794 pp.

У ході Французької революції 1789-1794 pp. представники Просвітництва спробували свої політико-правові вчення втілити в життя. Історію революції поділяють на три головні етапи.

Перший етап - 1789-1799 pp., владу захопили представники великої буржуазії - конституціоналісти. Вони були не проти компромісу з дво­рянством. Дотримувалися ідеї конституційної монархії.

Другий етап - 1792-1793 pp., владу захопили представники республікансько налаштованої буржуазії - жирондисти.

Третій етап - 1793-1794 pp., владу захопили представники революційної диктатури - якобінці. Вони виражали інтереси дрібної буржуазії, селянства, міських низів.

Усі три угруповання спиралися на політико-правові вчення Воль­тера, Монтеск'є, Руссо й інших мислителів. Але всі три угруповання трактували їх по-різному.

Ідеологом конституціоналістів був Оноре де Мірабо. Виступив проти абсолютизму, монархії, аристократії за загальну рівність і свободу. 26 серпня 1789 р. Установчими зборами була прийнята Декларація прав людини і громадянина. У ній було заявлено, що "люди народжуються і залишаються вільними і рівними в правах". Декларація закріплювала природні і невід'ємні права людини на свободу, власність, рівність перед законом, а також принцип поділу влади. Це був перший конституційний акт, що проголосив формально юридичні свободи, права і рівність гро­мадян.

У результаті народного повстання в 1792 р. до влади прийшли жирондисти. (Назва їх від департаменту Жиронди, звідки їх обрали в Національні збори). Лідерами в них були Жак Бріссо і Жан Ролан. Ідейним лідером жирондистів був Жак П'ер Бріссо (1754-1793). Наро­дився в сім'ї шинкаря. Ця справа передавалась із покоління в покоління. На його становлення і освіту великий вплив мала мати. Вона відправила сина в коледж. Жак вивчав латинь, філософію, право, історію, читав

110

А. І. Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

5, ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ДУМКИ ПЕРІОДУ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1789-1794 PP.

Руссо, Вольтера, Дідро. В 1774 p., коли йому виповнилося 20 років, Бріссо їде до Парижа. Отримує місце роботи - перший клерк у про­курора паризького парламенту.

Це дає змогу Жаку знайомитися з відомими людьми, читати Лок-ка, Монтеск'є, відвідувати театри. Він розпочинає писати сатиру на політику короля, сучасні закони, право. Дізнається, що над ним нависла загроза арешту. Жак змушений на деякий час виїхати з Парижа, але не­забаром повертається і продовжує писати про сутність держави, владу. Робить висновок, що джерело влади - народ і не хто інший. Ідеальна держава - це створення нормальних умов для реалізації прав люди­ни. Висунув ідею про відміну королівської влади і створення "чистої" республіки. Виконати важливі завдання захисту прав людини можливо лише в демократичній республіці. Інші форми влади - це узурпація влади, яка ніколи не може стати легітимною.

Вони захищали республіканський лад. Відстоювали народний суверенітет. Законодавчими актами скасували монархію, ліквідували розподіл громадян на активних і пасивних за цензовою ознакою, за­хистили вільне підприємництво.

З 31 травня до 2 червня 1793 р. у Парижі почалося повстання. Влада перейшла до рук якобінців. Вожді руху Максиміліан Робесп'єр і Жан Поль Марат виступили за революційні перетворення до повного до­сягнення поставлених вимог.

Головним ідеологом якобінців був Максиміліан Робесп'єр (1758— 1794) із Арраса, північна частина Франції. Закінчив юридичний факуль­тет Паризького університету. В родині теж були всі юристи. Робесп'єр у житті дотримувався суворих правил, задоволення його не цікавили. Головне - робота і кар'єра. Після закінчення університету працював три роки помічником прокурора паризького парламенту. Потім повертається в рідне місто Аррас і займається чистою юриспруденцією. Був чесним і принциповим юристом. Робесп'єра неможливо було спокусити великим гонораром, якщо справи розходились з його моральними принципами. Бували випадки, коли він із свого заробітку допомагав бідним клієнтам. Завжди захищав бідних.

У своїх промовах Робесп'єр повсякчас ставив не перше місце на­родний суверенітет. Усі чиновники повинні служити народу. Народ має право звільнити їх у будь-який момент. Форма правління у Франції може бути тільки демократичною республікою. Але в силу тих подій, які відбувалися в країні після повалення монархії, склалася система

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич <| <| <|