4. Політико-правові вчення французького соціалізму і комунізму

Представником такого напрямку був соціаліст Мореллі. Народився цей самий загадковий представник французького Просвітництва біля 1715 р. Роботи Мореллі, всі три видання, виходили анонімно. До по­чатку XIX ст. їх приписували Дідро. Серед праць Мореллі, безумовно головною є "Кодекс природи, чи істинний дух її законів" (1755 p.). Вона більше відома як "Кодекс природи". Це проект конституції майбутнього суспільства, заснованого на суспільній власності, і деякі положення теорії природного права. Політико-правове вчення Мореллі знаходиться під сильним впливом Платона і його роботи "Держава".

Природний стан - це золоте століття. Люди підкорялися тільки за­конам природи. У них було загальне майно, загальна обов'язковість трудитися. Суспільством управляли батьки сімейств.

104

А. І. Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич

105

Тема VII. Концепції держави і права французького просвітництва у XVIII столітті

Кінець природного стану, відмова від законів природи, обумовили не угоду народів, писав Мореллі, а процес накопичення помилок. Головна помилка - "дивовижний поділ здобутків природи". На якомусь етапі історії люди перестали контролювати зростання населення. Це призвело до перенаселення, переселення, переділів і виникнення труднощів. Про­блеми треба було врегулювати правовими нормами; розподілити між членами суспільства заняття, допомогу, користування рухомими речами. Замість цього хтось розділив майно. Приватна власність перевернула шкереберть закони природи. У людей виникли нездорові пристрасті, жадібність. Мореллі все це назвав "загальною чумою", або "приватним інтересом". "Виснажлива хвороба" охопила все суспільство. У результаті для підпорядкування людей довелося видавати велику кількість жорсто­ких і кривавих законів, проти яких природа не перестає обурюватися.

Для того, щоб усе відновити і повернутися до "природного стану", треба прийняти перший "основний і священний закон майбутнього": усе належить колективу, усі мають право і зобов'язані трудитися. Крім "основного і священного" закону в "Кодексі природи" є ще 118 законів на всі випадки життя. Щоб у майбутньому люди не порушували істинний дух законів природи і не відхилялися від цих законів, Мореллі пропо­нував вжити особливих заходів. Тому що істина - одна, оман - багато. Шлях до відновлення потоптаних законів природи Мореллі бачив в освіті, примусі і придушенні можливих обурень.

Представником комуністичних теорій цієї епохи був дворянин з релігійною освітою, знавець античної літератури, історії і філософії Габріель Бонно де Маблі (1709-1785). Його готували до духовної кар'єри, сподіваючись, що в перспективі він буде священиком. Але Маблі присвятив себе правознавству. Все своє життя він намагався бути не­залежним. Відмовлявся від будь-яких звань, посад, відмовився викла­дати юриспруденцію в університеті, від посади академіка, не захотів виголосити похвальне слово Ришельє. Сучасники дуже поважали його теорію права. Маблі був деїстом у тлумаченні природного права, як і Вольтер.

Написав багато робіт з історії і міжнародного права. Політико-правові вчення Маблі перебували під сильним впливом Руссо, Мореллі. У 1758 р. Маблі написав роботу "Про права і обов'язки громадянина", де дже­релом усіх проблем і нещасть, які гнітять людину, він називає приватну власність. Породження власності призвело до майнової нерівності, тиранії, рабства, жадоби. Але основне - до заплутаності законів, за

106 ^А- '• Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

4. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ І КОМУНІЗМУ

допомогою яких хочуть захистити свою власність ті, хто має владу. У своїй головній роботі - "Про законодавство чи принципи законів" (1776 p.). Маблі відмовляється від ідеї спільності майна, але ще більше критикує пороки і нещастя, що випливають із приватної власності. Така ситуація неминуче веде до деспотизму. Тому Маблі закликає до бідності. Він робить висновок: найкраще, щоб нація була настільки бідна, щоб багатих узагалі не було б і бути не могло. Чим бідніша нація, тим менш схильна вона до честолюбних задумів і до тиранії.

Багатство, за своєю природою, не може поєднуватися з гарними законами. Законодавець повинен приборкати жадібність, при цьо­му використавши хитрість і мистецтво. Для розв'язання проблеми Маблі запропонував заборонити торгівлю, скасувати заповіти, замість податків вимагати від громадян виконання послуг, перервати зв'язок між спадкоємцями, визначити законом межу володіння кожного грома­дянина, ввести аграрні закони, закон проти розкоші. Заборонити марні мистецтва. Чим суворіші будуть закони, тим менш небезпечним буде нерівність майна.

Детальне регулювання законами господарських і побутових від­носин, штучна бідність, викорінювання розкоші, мистецтва, тотальний державний нагляд, суворі покарання повинні були забезпечити загальну рівність громадян. При цьому дозволялося мати строго обмежену при­ватну власність.

Політико-правові вчення Маблі вплинули на розвиток комуністичної ідеології у Франції. Після революції 1789-1794 pp. ідеологи лібералізму виступили з критикою вчень Габріеля Бонно де Маблі.

Творцем теорії общинного бездержавного комунізму був сільський священик Жан Мельє (1664-1729). Вийшов із найбідніших верств на­роду. Закінчив духовну семінарію. Був сільським священиком, але в душі залишався атеїстом. Захищав селян і в молитвах не згадував про поміщика. Той звернувся до архієпископа про таке ставлення Мельє. Керівництво запропонувало священику виправити становище і згадувати в молитвах поміщика. Коли в черговий раз селяни зібралися в церкві і приїхав поміщик, Мельє в своїй проповіді говорив приблизно такі слова: "Селяни, давайте помолимося про нашого сеньйора, попросимо Бога, щоб він зробив добрим серце його і щоб він не поводився погано з селянами і не грабував їх". Як загинув Мельє невідомо. Є версія само­губства. В паперах покійного знайшли незвичайний документ, в якому він звертається не до родичів, а до всього французького народу.

107

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич