2. Політико-правова доктрина Шарля Монтеск'є

Великий політичний мислитель і теоретик держави, видатний юрист, яскравий представник французького Просвітництва Шарль Луї де Монтеск'є (1689-1755) створив своє вчення про державу і пра-

96

А. І. Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

історія ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич

7. Зам. 58.

97

Тема VII. Концепції держави і права французького просвітництва у XVIII столітті

во. Народився 18 січня в аристократичній родині, отримавши ім'я і прізвище Шарль Луї Секунда, барон де Ла-Бред де Монтеск'є. Прізвище Монтеск'є, яке стало відоме на весь світ, він дістав у 1716 р. від свого рідного дядька, у котрого не було дітей. Отримав Шарль від дядька в спадок і його майно: багато землі, будинки, посаду президента Бордось­кого парламенту, який у той час був судовим закладом.

З 10-ти років Шарль навчається в коледжі при монастирі в місті Жюльї, отримує гарну освіту. Опанував античну літературу, філософію, розібрався, що таке республіканське правління, політична свобода. Юриспруденцію почав вивчати самостійно, коли сім'я приймає рішення, що після смерті дядька посада президента парламенту в Бордо перей­де Шарлю. Пізнання права, законодавства були тяжкою справою, але Монтеск'є досяг своєї мети. Він зайняв місце президента парламенту, одночасно працює в Бордоській академії, членом якої його обрали. В цей час зароджуються його головні політичні та правові ідеї, що визвали сенсацію в Європі.

У 1725 році барон переїжджає на постійне місце проживання в Париж. Стає членом Паризької академії. Згодом приймає рішення відправитись у подорож для вивчення обрядів, політики, права народів інших країн. Цей час займає три роки. В квітні 1731 р. Монтеск'є повертається в Париж. Друкуються і виходять у світ основні його ро­боти. Останні роки свого життя Монтеск'є провів у своєму замку в селі. Поети присвячували йому вірші, трактати. Селяни і паломники приходили з ним поспілкуватися, а то і просто побачити.

У цей час професора Ла-Бомеля, який підтримував зв'язки з Монтеск'є, пропагував його роботи, заарештували і посадили в Бастилію. Монтеск'є поїхав виручати професора із біди за допомогою своїх впли­вових друзів. Ла-Бомеля звільнили, в цей час Монтеск'є застудився, захворів на запалення легенів і 10 лютого 1755 р. помер. Але Юстиції Шарля Луї Монтеск'є судилося стати світовим досягненням. Вона стала частиною правової культури людства і була передовою на той час.

Свої погляди й ідеї на питання держави і права Монтеск'є спочатку виклав 1721 р. у романі "Перські листи". Потім - в історичному нарисі "Міркування про причини величі і падіння римлян" (1734 р.). У ре­зультаті двадцятилітнього вивчення історії законодавства з'являється головна його робота - книга "Про дух законів" (1748 p.). Ця книга зробила Ш. Монтеск'є одним з авторитетніших класиків у всесвітній політичній і правовій думці. Ідеологи абсолютизму і церкви, навпаки,

2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВА ДОКТРИНА ШАРЛЯ МОНТЕСК'Є

піддали її різкій критиці. Книга "Про дух законів" відразу потрапила до "Індексу заборонених книг". У відповідь на критику Монтеск'є пише роботу на її "захист".

Головна тема правової теорії Монтеск'є й основна цінність, що відстоюється в ній, - політична свобода. До необхідних умов забезпе­чення цієї свободи належать справедливі закони і відповідна організація державності.

У роботі "Про дух законів" автор шукав "дух законів", тобто закономірного уявлення про розумну природу людини, природу речей. Прагнув осягнути логіку історично мінливих позитивних законів та фактори і причини, які їх породжують.

Монтеск'є вивчає досконально первісне суспільство. Це йому дає можливість подолати обмеженість договірної теорії походження державної влади. Він відкидає вчення, у яких утворення держави ви­водилося з вимог природного права. Не прийняв він і саме поняття суспільного договору.

Виникнення політично організованого суспільства Ш. Монтеск'є розглядає як історичний процес. На його думку, держава і закони з'являються внаслідок воєн. Він був одним із зачинателів історико-порівняльного вивчення суспільства і держави та емпіричного пра­вознавства. (Емпіризм грец. empeiria - досвід. Це вчення вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом знань. Стверджують, що всі знання обґрунтовуються досвідом і за допомогою досвіду).

Закономірності громадського життя Монтеск'є розкриває через по­няття загального духу нації. Відповідно до вчення про загальний дух, на вдачу і закони нації впливає безліч причин. Ці причини Монтеск'є поділяє на дві групи: фізичні і моральні.

Фізичні причини визначають громадське життя на початкових стадіях, коли народи виходять зі стану дикості. До таких причин нале­жать: клімат, стан ґрунту, розміри і розташування країни, чисельність населення. На півдні клімат жаркий, люди розпещені, ледачі. Працюють тільки зі страху перед покаранням. У жарких країнах "звичайно панує деспотизм". На півночі клімат суворий, переважають неродючі землі, люди загартовані, хоробрі і волелюбні. Для північних народів характерні помірні форми правління.

Фізичні причини впливають і визначають політичне життя. Зако­ни тісно пов'язані з тими способами, якими різні народи добувають собі необхідне для життя. Провідну роль серед фізичних причин має

98

А. І. Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич

99