Тема IV, погляди на державу I право в епоху відродження, реформації...

лася до XVI ст., взагалі не потрібна християнам. Вона заважає їхньому спілкуванню з Богом і виступає в ролі посередника між християнами і Богом.

Порятунок християн, вважав М. Лютер, не в церковних службах, обрядах, іконах, свічках і т. ін., а в глибокій та істинній вірі в Бога. По­рятунок досягається винятково вірою. Кожен віруючий може бути сам собі священиком. Це була перша ранньобуржуазна версія принципу рівноправності, що дістала назву "Всесвященства".

М. Лютер доводив у своїх політико-правових вченнях, що людина живе у двох сферах. 1. Сфера "євангелія" (релігійна сфера, ставлення до царства небесного). 2. Сфера "закону" (царство земне, держава). У роботі "Про світську владу" (1523 p.), M. Лютер висловив ідею про те, що тільки менша частина поводиться по-християнському. Злих людей більше. Тому Бог увів два правління: духовне і світське (затримує злих). Істинний християнин не бідує ні в праві, ні в мечі. Закони світської влади стосуються тільки тіла і майна. Щодо душі, то світська влада ні права, ні сили диктувати їй закони не має.

Мартін Лютер виступив проти привілеїв церкви, духовенства. Відстоював самостійність держави стосовно церкви. Лютер закликав королів і князів до збройної боротьби проти пап, кардиналів і всього католицького духовенства, якщо вони будуть втручатися у справи дер­жави.

У 1524 р. почалося загальне повстання селянства проти церкви і феодалів. Вони представляли другий табір.

Очолив селянську війну в Німеччині і другий табір Томас Мюнцер (біля 1490-1525 p.). Він народився в сім'ї ремісника з радикальними поглядами в місті Гарці. В 1506 р. студент Лейпцизького університету, в 1522 р. в університеті Франкфурта-на-Одері отримує ступінь магістра мистецтва, а згодом - бакалавра теології. Томас стає популярним моло­дим проповідником. Сам по собі був непривабливий, але коли починав виголошувати промови, змінювався, його слова доходили до душі, серця слухачів. У 1519 р. відбулась перша зустріч Томаса з Лютером у місті Лейпцизі. Отримавши рекомендації від Лютера, Томас приїхав у багате місто Саксонії Цвіккау. Його проповіді насторожували владу, але подо­бались народу. З цього часу погляди Мюнцера стали відрізнятись від Лютера, вони практично перестають вважати себе союзниками.

Міська влада Цвіккау вимагає від Мюнцера залишити місто, оскільки його промови призвели до виступу робітників ткацьких підприємств.

3. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ІДЕЇ РЕФОРМАЦІЇ

У пошуках правди Томас відправився в Чехію, де тричі виступив зі своїми промовами "Празькі відозви". Головні ідеї цих виступів - сво­бода, рівність, захист чеських єретиків-таборитів, боротьба проти вла­ди папи, невизнання відпущення гріхів за гроші (тільки чистилище), упровадження реформ.

Програма Томаса Мюнцера - християнський соціалізм, відмова від формальної держави, а свою правоту і право доводити за допомогою Біблії. Він закликав до повного соціального перевороту суспільства і встановлення народної влади. Пік революції - Селянська війна в Німеччині 1524-1526 pp. Свої політико-праві ідеї Т. Мюнцер виклав у "12-ти статтях" і в "Статейному листі". Перший документ - помірний, другий - радикальний. Усі питання вирішуються тільки за допомо­гою меча. Його вимоги: 1. Встановити систему виборів духовних осіб. 2. Скасувати кріпацтво. 3. Зменшити розміри податей. 4. Навести по­рядок в управлінні судами. 5. Домагатися справедливого суспільного ладу і т. ін.

Томас Мюнцер висловив ідею створення республіки. Створити надійну охорону основ держави. Розробити державну політику. Устано­вити постійний контроль за державною діяльністю керівника. Це повинні здійснювати народні маси. Програма Т. Мюнцера і його політико-правові погляди виражали ідеї демократизму. Усі свої міркування, ідеї як теолог він брав з Біблії.

До 1555 р. війна католиків і лютеранів на території Німеччини за­вершилася Аугсбурзьким релігійним миром, відповідно до якого лю­теранство ставало рівноправною католицтву релігією, за принципом: "Чия країна, того і віра".

Реформація завдала тяжкого удару по католицькій церкві. Про­тестантизм прийняли ряд німецьких міст, князівств, а також скан­динавські країни. Реформація, що почалася в Німеччині, охопила Західну і Центральну Європу.

Боротьба з католицизмом, поширення лютеранства привели до появи більш радикальних релігійно-політичних течій Реформації -кальвінізму. У Швейцарії, в Женеві, жив Жан Кальвін (1509-1564). Найвидатніший протестантський юрист, за національністю француз, із родини третього стану, яка розбагатіла, Жан виховувався в аристократич­ному домі Момморів. Спочатку вивчав теологію, а потім, за рішенням батька - правознавство в Орлеанському і Паризькому університетах. Отримав по праву вчену ступінь. Наставником Жана в юриспруденції

58

А. І. Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Kopw

59