Тема IV. Погляди на державу I право в епоху відродження. Реформації...

2. Теорія Жана Бодена про державний суверенітет

Релігійні війни у Франції призвели до розпаду країни на воюючі між собою табори. З одного боку - католики, з іншого - протестанти. Міжусобиці заважали нормальному життю суспільства. З критикою такого становища й обґрунтуванням абсолютизму виступив у XVI ст. Жан Боден (1530-1596), юрист за освітою.

Жан Боден народився сьомою дитиною у великій родині в місті Анже. Ріс і набував знань у монастирі, займався метафізикою, яка на той час була "цариця середньовічного знання", але у Бодена це сформувало негативне ставлення до неї. Завершив освіту в університетах Парижа, Анже, Тулузи. Освіта для таких людей - це єдиний шлях до влади, от­римати можливість брати участь у долі вітчизни.

Коли Жан навчався в Парижі, у нього сформувалося негативне ставлення до католицької церкви, після вивчення трактатів німецьких протестантів, французьких гугенотів, Кальвіна. Для Бодена автори­тет Старого Завіту вищий ніж Нового Завіту. Настав період, коли він відмовляється від законів життя монаха, виправдовуючи свій вчи­нок тим, що був "пострижений", коли нічого не усвідомлював і був недієздатним.

Право Жан вивчав у Тулузькому університеті, який належав до кра­щих навчальних закладів Франції, де навчалось чотири тисячі студентів. Усі вони були опорою короля Франції. Після закінчення університету в Тулузі, викладає римське право.

Жан Боден стає великим юристом французького Відродження, і лю­бов до Батьківщини приводить його на шлях служіння королю. У Франції понад 30 років точилися міжусобні релігійні війни. Кровопролиття, осо­бливо в Варфоломіївську ніч, різанина гугенотів католиками 1572 р. призвела країну до занепаду. Тому самі вірні і патріотично налаштовані сили стали об'єднуватися навколо короля Франції, крім того, вони також втомилися від релігійних війн. Жан Боден чудом залишився живим під час Варфоломіївської ночі, втікаючи через вікно свого будинку. Події у Франції XVI століття, яку роздирали релігійні, політичні, економічні та правові суперечності, тисячі вбитих людей, викликали у Бодена велике бажання миру, спокою, злагоди в суспільстві. Він мріяв про справед­ливу державу, де будуть існувати правові гарантії свободи, розвитку особистості. Людина повинна бути спокійна за себе, за своє майбутнє,

2. ТЕОРІЯ ЖАНА БОДЕНА ПРО ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ

за свою родину, мають бути захищені її особисті права.

Авторитет Бодена як юриста був величезний. Коли він працював прокурором у Нормандії, то провів біля 400 судових справ, навіть проти дворянства та представників вищої знаті. В 1571 р. Жан Боден очолює партію політиків, яка вважала, що головне завдання держави - встано­вити порядок, право і мир, а не панівне становище тої чи іншої віри. Те, що він так виступив проти релігії, викликало при дворі у багатьох нерозуміння, а то й підозри. Чим більше Боден ставав популярним у Франції, тим більше втрачав підтримку короля. Він змушений був відійти від політики. Переїхав до міста Лан, оженився на вдові, а після смерті її брата успадкував посаду королівського прокурора. Помер Жан Боден від чуми під час епідемії. Так завершилося життя великого юриста за часів смути у Франції та Європі.

Жан Годен написав твір "Шість книг про державу" у 1576 р. Лати­ною для всієї Європи книга була видана в 1584 р. Основні політико-правові ідеї цієї роботи такі: 1. Ж. Боден виступив проти феодальної децентралізації. 2. Закликав припинити релігійний фанатизм. 3. Сама основна і головна ідея полягала в тому, що Ж. Боден перший в історії політико-правової думки сформулював і обґрунтував поняття суверенітету як суттєвої ознаки держави. Суверенітет - це абсолютна і постійна влада держави... Абсолютна, не зв'язана ніякими законами влада над громадянами і підданими.

Влада держави - постійна й абсолютна. Це вища і незалежна влада як усередині країни, так і у відносинах із закордонними державами. Вище носія суверенної влади тільки Бог і закони природи. Суверенітет Ж. Боден розумів як незалежність держави від Папи Римського, від церкви, від іншої держави.

Суверенітет як верховна влада дає права: 1. Видавати і скасовувати закони. 2. Оголошувати війну й укладати мир. 3. Призначати вищих по­садових осіб. 4. Здійснювати верховний суд. 5. Милувати. 6. Чеканити монету. 7. Установлювати еталони міри і ваги. 8. Стягувати податки.

Державу Боден визначав як правове управління багатьма родина­ми і тим, що в них є загальне на основі суверенної влади. Держава -це правове управління згідно зі справедливістю і законами природи. Правом воно відрізняється від зграї розбійників чи піратів, з якими не можна укладати союзів. Держава - сукупність родин, а не окремих осіб. Сім'я - основа й осередок держави. У сім'ї Ж. Боден розрізняє три види владних відносин: 1. Подружні. 2. Батьківські. 3. Панські.

54

А. І. Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО, А. І. Кормич

55