Тема XIV концепції держави і права в україні

Вищезазначені наукові розробки та розвідки значною мірою впли­вають на правотворчий та правозастосовчий процеси в України, вдо­сконалюючи та змінюючи принципові підходи до бачення сутності і ролі держави в умовах сьогодення а також впливаючи на оцінку місця і значення права, формування його пріоритету в сучасному суспільному житті.

Фундаментальні праці багатьох українських правників, фахівців з різних галузей права, допомагають осмисленню проблем сучасної демократії, гарантій природних та позитивних прав людини, динаміки ціннісних орієнтацій суспільства, формування сучасної правової та політичної свідомості і культури та інших важливих теоретико-методологічних та прикладних проблем перспектив розвитку держави і права на нинішньому цивілізаційному етапі.

Нові концептуальні розробки утверджуються на ґрунті відродження національних традицій, поєднаних із запозиченням зарубіжного досвіду. Але головним при цьому має бути відсутність як зайвої ідеалізації так і недооцінки політико-правових реалій, їх впливів і наслідків для право-творчого і державотворчого процесу в України.

Подібні підходи цілком вписуються в світові тенденції розвитку вчень про державу і право, відповідаючи на виклики глобального Світу і водночас зберігаючи самоідентичність в умовах діалогу цивілізацій і культур.

Динамізм же сучасної правової думки України цілком обумовле­ний практикою реформ, що охоплюють різні сфери життєдіяльності суспільства і визначають потреби концептуального їх забезпечення. Правові теорії в такий спосіб набувають прикладного характеру, що значно підвищує їх соціальну цінність.

ПРОГРАМА КУРСУ "ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО"

Вступ

1. Мета, завдання, значення курсу "Історія вчень про державу і право".

2. Предмет "Історії вчень про державу та право".

3. Методологічні підходи та принципи вивчення "Історії вчень про державу і право".

4. Періодизація "Історії вчень про державу і право".

Тема 1 Політико-правові вчення Давнього Сходу

1. Виникнення політико-правових вчень. їх загальна характеристика. Міфологічний та релігійний характер.

2. Політико-правова свідомість давніх народів Китаю, Індії, Шумеру, Вави­лона, Персії, Іудейської держави, Єгипту та ін.

3. "Повчання Птахотепа", "Стезя Шамаша", "Закон Хаммурапі", "Старий Завіт", "Авести" Заратустри, "Історія" Геродота стосовно Єгипту.

4. Політико-правова ідеологія Давньої Індії. "Світовий закон" (РТА), "Закон Ману". Брахманізм. Буддизм. Школа Локаяти.

5. Політико-правові вчення Давнього Китаю. Книга історичних передбачень "Шу дзин". Великий план "Хунгфан". Лао-цзи та його книга "Дао-де цзин". Конфуцій і конфуціанство, робота "Лунь юй". Мо-цзи та його джерело мудрості. Шан Ян, робота "Шан цзюнь шу", школа законників.

Тема 2 Політичні і правові концепції Античного світу

1. Виникнення політико-правових вчень. їх загальна характеристи­ка. Міфологічний та релігійний характер. Політичні і правові вчення Стародавньої Греції. Основні етапи розвитку політико-правової думки.

2. Гомер про справедливість та звичай, звичаєве право у поемах "Іліада", "Одіссея". Гесіод у поемі "Теогонія". "Важкі дні" про ідею права, справедливості. "Сім мудреців" і закони. Піфагор та справедливі закони. Геракліт за Божественний закон як джерело людського закону. Вчення Демокріта про закони для звичайних людей. Мудрій людині закони не потрібні. Сократ та його ідея законності.

3. Політико-правові питання в роботах "Держава", "Політика", "Закони" Платона. Ідея непорушності законів Платона в роботах "Політика", "Ети­ка". Стоїки, вчення про "долю" - "природний закон". Полібій і послідовна

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич

271

ПРОГРАМА КУРСУ "ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО"

зміна шести форм держави в трактаті "Історія". Політико-правові погляди Епікура.

3. Політичні і правові вчення Стародавнього Риму. Основні етапи розвитку вчень про державу і право. Ціцерон про ідеальну державу та її форми, природне право, право народу і право римських громадян у роботах "Про обов'язки", "Про державу", "Про закони".

4. Римська юриспруденція, юристи Гай, Папініан, Павло, Цельс, Ульпіан, Модестин. Джерело права - світовий Божественний розум.

5. Політичні і правові ідеї первісного (раннього) християнства. "Новий завіт". "Откровения Іоанна" - "Апокаліпсис". І—II ст. н. є.

6. Зародження політико-правових вчень Августина Блаженного. Визнання християнства державною релігією. Іоанн Златоуст. Єпископ Гіппон "Бла­женний". Робота "Про град Божий".

ТЕМА З