Тема XIV. Концепції держави і права в україні

іншим, або з добровільним підкоренням слабшого народу сильнішим. Російська абсолютна монархія побудована на насильстві й не обмеже­на ніякими законами. У своїх творах Леся Українка закликала народ до активної революційної боротьби з поневолювачами. Відстоюючи право народу на революційну боротьбу проти своїх гнобителів, Леся Українка заперечувала вчення Л. Толстого про "непротивлення злу на­сильством".

Стоячи на позиціях активної революційної боротьби проти своїх гнобителів Леся Українка у статті "Політика і етика" відкидала терор як засіб боротьби. Терор - безперспективний, безцільний шлях, бо на місце одного правителя приходить інший. Міра свободи особи, за пере­конанням Лесі Українки, залежить від ступеня її духовного розвитку. Справжня свобода - національна свобода, свобода вільного розвитку всіх націй.

Центральною постаттю в українській політико-правовій думці кінця XIX - першої третини XX ст. був Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934), видатний український історик, політико-правовий діяч, автор кількох конституційних проектів та майже 2 000 наукових праць. Його основна робота - десятитомна "Історія України-Руси", найбільша історіографічна праця про український народ, яка увійшла до скарбниці світової історіографії. Роботу "Історія України-Руси" називають ще історичним посвідченням чи паспортом українського народу. В ній М. Грушевський завершив концептуальне обгрунтування політичної та правової історії українства. М. Грушевський відкинув традиційну схему і московську династичну генеалогію С. Соловйова, В. Ключевського, довівши, що українці, росіяни і білоруси походять не з однієї "колиски", а кожний із них має власне коріння.

Історію України М. Грушевський веде від Київської Русі через Галицько-Волинське князівство, далі - литовсько-руську добу, період визвольних змагань козацько-гетьманських часів і Переяславського договору з Московським царством.

Історія великоруська, за М. Грушевським, починається зі свого ко­реня - Володимиро-Московського князівства, яке еволюціонізувало під найсильнішим впливом Київської Русі. Загальноросійської історії, як і загальноросійської народності, не існує: це штучна конструкція.

Період Київської держави є давнім періодом української політико-правової історії, київські князі - українськими князями, культура ХІ-ХП ст. - українською культурою. Договори Київської Русі з Візантією, "Русь-

260 ^А '■ Кормич. ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

3. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ХІХ-ХХ СТ

ка правда" - українське право. Саме українські племена започаткували Київську державу.

Завдяки старанням М. Грушевського значно просувалась уперед теорія українського конституціоналізму. 17 березня 1917 р. українці заснували власну організацію - Центральну Раду, президентом (голо­вою) було обрано Михайла Грушевського. Центральна рада прийняла чотири Універсали.

Перший універсал (червень 1917 p.). "He розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам по­рядкувати своїм життям".

Другий Універсал (липень 1917 p.). Проголошено прагнення України до автономії в складі Росії. Право на справедливе представництво у Центральній раді інших народів, які живуть в Україні. Право формування перших окремих військових частин України.

Третій Універсал (листопад 1917 p.). Проголошено Украї­ну Українською Народною республікою (УНР) у складі Російської республіки. Поставлено питання про негайні мирні переговори з Радою народних комісарів Росії. Проголошувалися всі демократичні свободи: "слова, друку, віри і т. д.".

У грудні 1917 р., в Харкові, за наказом Леніна, більшовики скли­кали І Всеукраїнський з'їзд Рад і проголосили, що з'їзд Рад робітників і солдат оголошує рішучу боротьбу Центральній Раді і що Україна не є УНР, а частина Російської Республіки. 25 грудня 1917 р. проголоси­ли, що в Україні встановлюється Радянська влада і діють тільки за­кони Російської Федерації, а місто Харків проголошувалося столицею радянської України.

У відповідь на ці дії 22 січня 1918 р. було проголошено Централь­ною Радою в місті Києві Четвертий Універсал, в якому заявлялось, що УНР стає "самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу".

29 квітня 1918 р.- останнє засідання Центральної ради, на якому ухвалено проект Конституції УНР. Нова Конституція УНР передбачала посаду президента. Відповідну посаду, як голова Центральної Ради, на цей час обіймав М. С Грушевський. Тому його вважають Першим президентом України.

1 листопада 1918 р. у Львові землі, які були під Австро-Угорщиною, Польщею проголошуються Західно-Українською Народною Республікою, першим президентом став Кость Левицький (ЗУНР), а потім Євген Пе-

ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО. А. І. Кормич 261