Тема II. Політичні і правові концепції античного світу

Страшний суд. За підтримки Бога кращі житимуть в юридичній державі, законопослушні будуть відділені від порушників права, пануватиме справедливість. Джерелом юстиції Августин вважав волю Бога. В світі все підпорядковано Теоладу і промислу, а право - це та закономірність, за допомогою якої він править світом.

Ціль права - щастя, повна реалізація людської природи, порядок, розумна любов. Щастя - плід любові до юстиції. В теократії Августина тільки один верховний цар і суддя - Бог.

Але найпершим теоретиком теократії вважається Константино­польський єпископ Іоанн Златоуст (345-^407 pp. н. є.)

Політичні і правові погляди Гіппона, названого православною церквою "Блаженний", а католицькою визнаного "Святим вчителем церкви", викладені в роботах "Про град Божий", "Про вільну волю". У цих роботах він повчав, що у світі існує дві держави: 1. "Божий град" - церква. 2. "Град земний" - держава. Церква мандрує землею, маючи

мету на небі.

До граду божого належить перший праведник Авель. Засновником граду земного був братовбивця Каїн. Держава - створіння людське, його ціль - тимчасова. Воно створено насильством і тримається при­мусом. Держава земна має два види: 1. Організація насильства і розбою, що починається з братовбивці Каїна. Продовжується братовбивцею Ромулом. Уособлює гріх, несправедливість і насильство. 2. Держава служить церкві, допомагає небесному граду направляти світ земний до світу небесного. Зберігає і підтримує єдність образу людських думок

і бажань.

Августин - один із перших церковників, який закликав зброй­ним шляхом покінчити з єресями, насильно провести водохрещення невіруючих. Насильство - не зло, якщо воно застосовується в благих цілях, повчав Августин Блаженний. "Батько б'є неслухняних дітей".

Джерело зла - власна воля людей, що відвертає їх від єдності. У справах віри це дуже небезпечно, а єретики - вороги єдності. Августин закликав використовувати примус, насильно проводити водохрещення язичників і в такий спосіб викорінювати єресі. Він розробив політико-правове вчення, яке виправдовує рабство. Рабство не створене при­родою чи правом народів. Джерелом рабства є гріх біблійного Хама. Гріх - перша причина рабства. Це буває не інакше як за судом Божим, у якого немає неправди. Джерело рабства окремих людей - військовий полон, оскільки війни, за вченням Августина, не суперечать Божим заповідям.

4. ЗАРОДЖЕННЯ ПОЛІТИКО-ПРАВОВИХ ВЧЕНЬ АВГУСТИНА БЛАЖЕННОГО

Божественним установленням є приватна власність, майнова нерівність, розподіл на бідних і багатих. Господь створив багатого, щоб допомогти бідному, бідного, щоб випробувати багатого.

"Християнська держава" - зразок "земного граду". Форма хрис­тиянської держави за Августином - це рабовласницька християнська держава. Керується: 1. За участю духовенства. 2. Насильно придушується інакомислення. 3. Веде агресивні війни. Політико-правові ідеї Августи­на Блаженного здійснилися значною мірою в Східній Римській імперії (Візантії), де була створена теократична імперія.

Августин створив теорію і розробив закон про справедливість. Справедливість - це покарання за гріх і полягає в тому, що людина втрачає те, чим вона не захотіла добре скористатися.

Політико-правове вчення Августина Блаженного відіграло велику роль у розвитку політики і права, а також теократичних доктрин.

ТЕМА ПІ

ПОЛІТИЧНІ І ПРАВОВІ ІДЕЇ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ^ПОЛІТИ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

План

1. Теократичні вчення Августина Аврелія і тираноборська концепція Іоанна Солсберійського.

1. Політико-правові ідеї середньовічних єресей.

2. Хома (Тома) Аквінський. Політико-правова теорія середньовічної

схоластики.

4. Вчення про закони і державу Марсілія Падуанського.

5. Середньовічні юристи.