Тема 2: «джерела трудового права»

1) Поняття, види, особливості джерел трудового права.

Джерела ТП - це способи вираження норм права, які приймаються органанмі держави і призначені регулювати трудові відносини в процесі приминения праці людей.

В юридичній літературі термін "джерело права" застосовується у двох значеннях - у значенні матеріального джерела права (джерела права у матеріальному сенсі) і у значенні формального джерела права (джерела права у формальному сенсі). Під матеріальним джерелом права розуміють причини утворення права, тобто все те, що згідно з відповідним підходом породжує (формує) позитивне право: ті чи інші матеріальні або духовні фактори, суспільні відносини, природа людини, природа речей, божественний або людський розум т.д. У матеріальному аспекті джерелом правових норм виступають реальні суспільні відносини. Під формальним джерелом права мається на увазі форма зовнішнього вираження положень (змісту) чинного права. Джерела трудового права у формальному сенсі слід визначати як результати діяльності правотворчих органів, а також спільної нормотворчості працівників і роботодавців у сфері застосування найманої праці.

Джерела трудового права можна класифікувати за різними підставами. За характером прийняття джерела трудового права поділяються:

- Приймаються державними органами (ВРУ - закони і постанови, ПУ - укази і розпорядження, КМУ - постанови і розпорядження, міністерства і відомства - накази і і нструкц);

- Прийняті за угодою між працівниками і роботодавцями (колективні угоди, колективні договори тощо);

- Прийняті органами міжнародно-правового регулювання праці (пакти про права людини, конвенції і рекомендацій МОП).

За юридичною силою джерела трудового права поділяються на:

- Конституцію України,

- Міжнародні правові акти про працю (Конвенції МОП, рекомендації, багатосторонні міжнародні трудові договори, міжнародні угоди),

- КЗпП,

- Закони України,

- Підзаконні нормативно-правові акти,

- Укази і розпорядження ПУ,

- Постанова КМУ,

- Нормативні акти міністерств і відомств в сферер праці,

- Акти соціального діалогу (колективні договори і угоди укладаються на державному, галузевому та регіональному рівні),

- Локальні нормативно-правові акти (колективний договір, графік змінності, графік внутрішнього трудового розпорядку, графік відпусток і т. д.),

- Роз'яснення Пленуму ВСУ,

- Рішення КСУ.

За сферою (колу осіб): - загальні (поширені на всіх без винятку працівників); - спеціальні (поширені на певне коло працівників).

У залежності від ступеня узагальненості розрізняють: - кодифіковані, - комплексні, - поточні нормативно-правові акти.

У літературі визнають традиційні (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці" та ін) приналежність таких актів до джерел трудового права видно вже з їх назви. Нетрадиційні джерела трудового права - окремі нормативні положення, що є джерелами трудового права, містяться в нормативно-правових актах, що відносяться до джерел іншої галузі права. Наприклад, у Законах України "Про власність", "Про приватизацію державного майна", які за галузевою приналежністю є актами цивільного права, містяться норми, що відносяться до трудового права.

Особливості джерел ТП:

- Наявність загального і спеціального законодавства;

- Наявність великої кількості локальних норм;

- Наявність великої кількості нормативних актів видання спеціального функціональними органами;

- Участь профспілок і трудових колективів в нормотворчості;

- Наявність значного числа конвенцій МОП, а також чинних міжнародних договорів.

2) Загальне та спеціальне трудове законодавство. ТЕМА 2: «ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА»