4. Зв'язок числівників з іменниками

Числівники в українській мові або керують певними формами іменників або узгоджуються з ними.

Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку: один день, одно (одне) слово, одна година.

Числівник одні сполучається з іменниками, що мають тільки форму множини: одні канікули, одні окуляри.

Числівник два має форми роду: два (чоловічий  середній), дві (жіночий): два слова, дві пісні, два вірші.

Числівники два, три, чотири вимагають від іменників форми Н. відмінка множини: два хлопці, дві дівчини, два яблука.

Після числівників два, три, чотири означення при іменниках може бути в формі Н. або Р. відмінка множини: два великі (великих) яблука; три білі (білих) ромашки.

Числівники два, три, чотири не сполучаються: з іменниками, які не підлягають лічбі (вічність, безтурботність, доброта); з іменниками, що мають форму множини: канікули, окуляри, ножиці; з іменниками IV відміни: теля, ягня, орля.

Після числівників п'ять і далі іменники вживаються у формі Р. відмінка множини: п'ять речень, вісім промов, сорок п'ять слухачів.

При числівниках тисяча, мільйон, мільярд, нуль іменники вживаються у формі Р. відмінка множини: тисяча карбованців, мільйон кілограмів.

З неозначено-кількісними (багато, небагато, кільканадцять) та збірними (двоє..., десятеро... і т. ін.) іменники вживаються у формі Р. відмінка множини: кілька годин, багато разів, п'ятеро дівчат.

При дробових числівниках іменники мають форму Р. відмінка однини, а слово частина опускається: дві третіх площі, одна третя суми, чотири і сім десятих літра.

Числівники півтора, півтори сполучаються з іменниками у Р. відмінку однини, а числівник півтораста  у Р. відмінку множини: півтори години, півтора місяця, півтора року, півтораста цéнтнерів.

Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку: сьомий день, сьома година, сьомі числа.

Тема: СИНТАКСИС. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ.

Загальні відомості про речення. Просте речення. Головні і другорядні члени речення. Текст

1. Поняття про синтаксис як розділ граматики.

2. Основні одиниці синтаксису. Поняття про словосполучення. Словосполучення й інші синтаксичні одиниці.

3. Типи зв'язку слів у словосполученнях. Типи словосполучень за будовою. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Смислові відношення між словами в словосполученні.

4. Поняття про речення. Ознаки речення. Класифікація речень.

5. Двоскладні речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Групи підмета і способи його вираження. Групи присудка і способи його вираження.

6. Додаток як синтаксичне вираження об'єкта. Види додатків та способи їх вираження.

7. Означення як синтаксичне вираження атрибута. Види означень та способи їх вираження.

8. Прикладка як особлива форма означення.

9. Обставини як синтаксичне вираження різних ознак і відношень дії або стану. Типи обставин за значенням і способи вираження їх окремими словами і сполученнями слів.

10. Текст. Основні ознаки тексту.