^{Автор курсу,} доцент кафедри філософії та соціології, кандидат соціологічних наук, Єнін Максим Наімович. У 2005 р. за спеціальністю «соціологія» закінчив історичний факультет Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. В тому ж році поступив в аспірантуру. В 2009 році захистив кандидатську дисертацію за темою: «Модернізаційний дискурс елітних груп у сучасній Україні». В 2013 році Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України присвоєно вчене звання доцента. Сфера наукових інтересів: дослідження в галузі соціології еліти, соціології політики, соціології масової комунікації, соціології управління, паблік-рілейшнз. Викладач є автором більше 20 наукових публікацій та двох навчально-методичних посібників («Соціологія масової комунікації», «Паблік рілейшнз в роботі соціолога»).

Навчальний курс: громадянське суспільство і демократія.

Тема 1. Сутність і передумови демократії. Правові аспекти демократії.

1. Мета і призначення курсу. Поняття демократії.

2. Виникнення демократії як суспільного інституту. Основні етапи розвитку ідеї демократії.

3. Сучасні концепції демократії.

4. Цінності демократії.

5. Передумови демократії.

6. Права і свободи громадян, їх походження і сутність.

7. Класифікація прав людини. Теоретичні дискусії і практичні наслідки.

8. Сучасні органи влади прав людини.

9. Конституціоналізм як ідея. Місце конституційного права в правовій системі сучасних демократичних держав.

10. Судова гілка влади в демократичних державах. Суд і забезпечення прав і свобод людини. Система судової влади в Україні.

Обов’язкова література.

1. Основи демократії / За загальною редакцією проф. Антоніни Колодій. – К., 2002. – С. 21 – 66; С. 131 – 225.

2. Полтерович В. М., Попов В. В. Демократизация и экономический рост // Общественные науки и современность. – № 2. – 2007. – C. 13 – 27.

3. Афанасьев М.Н. Императив постиндустриальной демократии – информационная открытость власти // Общественные науки и современность. – 2010. – № 3. – С.111 – 117.

4. Этциони А. «Новое золотое правило: сообщество и нравственность в демократическом обществе» – Режим доступу: http://iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/page_1309.html

5. Єнін М. Н. Комунітаризм в ідеологічній перспективі суспільства Другого Модерну // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (соціологічні науки). – 2010. – № 12 (199). – Том 2. – С. 42 – 54.

Додаткова література.

1. Боуз Д. Либертарианство: История, принципы, политика / Пер. с англ. под ред. А. В. Куряева. – Челябинск: Социум, Cato Institute, 2004. – 392 с.

2. Міл Дж. Ст. Про свободу. – К.: Основи, 2001. – С. 11 – 128.

3. Шумпетер Й.А. Капіталізм, соціалізм і демократія. – К.: Основи, 1995.

4. Берлін І. Чотири есе про свободу. – К.: Основи, 1994.

5. Белоцерковский В.В. Самоуправление – будущее человечества или новая утопия. – М.: Интер – Версо, 1992.

6. Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (4 листопада 1950 р.) // Українське законодавство: засоби масової інформації. – К.: IREX У – Медіа, 2004. – С. 313 – 319.

7. Юридичні механізми забезпечення прав людини (загальна характеристика) // Право України. – 1999. – № 10.

1. Мета і призначення курсу. Поняття демократії.

Актуальність проблеми демократії. Минуле століття пройшло під знаком боротьби між різними визначеннями понять демократії. В розвинутих країнах Заходу, перш за все в таких як США і Великобританія, демократія розглядалась як головна цінність в боротьбі проти тоталітарних режимів. Політичний клас цих країн визначав свій простір як Вільний світ. З іншого боку комуністичні партії і, перш за все, ВКП (б) – КПРС стверджували, що тільки соціалізм і комунізм спроможні побудувати справжню демократію, демократію без експлуатації людини людиною, демократію для робочих. В. І. Ленін стверджував, що диктатура пролетаріату – це і є вищий етап розвитку демократії.

Крім цих двох історичних проектів, був ще один проект, що заперечував демократію як таку – націонал-соціалізм. Він протистояв як ліберальній демократії, так і комунізму.

Після Другої світової війни і виникнення «двополюсного» світу демократія стала головною темою ідеологічної боротьби між розвинутими капіталістичними країнами і країнами соціалізму. Завершення холодної війни і крах радянської моделі соціалізму ліберальними мислителями була сприйнята як перемога ліберальної демократії в світовому масштабі. У зв’язку з цим Ф. Фукуяма навіть сформулював ідею «кінця історії». Однак, дуже швидко стало зрозумілим, що у демократії виникло дуже багато різних проблем. По-перше, в минулих соціалістичних країнах перехід до демократії виявився дуже складним, що породжував різноманітні імітативні моделі. По-друге, в світі з’явились фундаменталістські рухи, перш за все ісламістські, що свідомо кинули виклик західній демократії. По-третє, в зв’язку з зовнішніми і внутрішніми проблемами в середині розвинутих капіталістичних країн з’явились антидемократичні процеси. Серед них слід назвати зростання маніпуляційних технологій управління суспільством, посилення поліцейського контролю за життям громадян в зв’язку з загрозами терористичних актів і т.д. Виявляється, що правлячі класи найбільш розвинутих держав розглядають демократію як бажаний політичний ідеал для всього світу, а, з іншого боку, демократія зіштовхується з великою кількістю викликів, на які далеко не завжди може дати адекватні відповіді. Все це робить актуальним розгляд найавторитетнішої політичної моделі в сучасному світі.

Призначення і структура курсу. Даний курс покликаний ознайомити студентів з сутністю, історичними формами і сучасними варіаціями демократії, показати вплив демократії на інші суспільні інститути і на життя особистості. Крім пізнавальної мети, даний курс переслідує і деякі інші практичні завдання. Для студентів-соціологів він повинен дати деякі знання, корисні при вирішення прикладних завдань. Перш за все, це стосується участі соціологів у виборчих компаніях. Цей курс повинен показати небезпечність і руйнівність для демократії лише політтехнологічного підходу до електоральних проблем. Крім цього, студенти отримають більш кращі уявлення про виборчий процес. Даючи уявлення про демократичні механізми, курс готує студентів до можливостей працювати в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також політичних партіях і суспільних організаціях.

Даний курс буде складатись з 5 лекцій і 5 семінарських занять. В основному ми будемо орієнтуватись на програму і навчальний посібник «Основи демократії», розроблені Україно-канадським проектом «Демократична освіта».

В рамках цього курсу на лекціях ми розглянемо наступні теми:

1. Сутність і передумови демократії.

2. Демократія в глобальному контексті. Загроза демократії в сучасному світі.

3. Правові аспекти демократії. Демократія: права та свободи людини.

4. Представництво інтересів громадян через групову політику.

5. Розвиток громадянського суспільства.

6. Соціальна, економічна роль держави у підтримці демократії. Демократія і забезпечення прав меншості.