10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні

Індукція через простий перелік широко використовується у судовому дослідженні. Але тут вона має деякі особливості, зумовлені специфікою пізнання під час розслідування і розгляду кримінальних справ. Ці особливості полягають ось у чому. Підставою для узагальнюючого висновку в індукції через простий перелік е відсутність суперечливого факту. Висновок розглядається доти, доки не трапиться суперечливий випадок. Але як тільки під час спостереження виявляється факт, який суперечить узагальненню, здобутий висновок стає неспроможним, хибним. Якщо ж суперечливий факт трапляється перед тим, як ми маємо намір зробити узагальнюючий висновок, але ще не зробили його, то він уже не може бути зроблений.

У судовому ж дослідженні узагальнюючий висновок за допомогою індукції через простий перелік може бути зроблений і в тому випадку, коли трапився факт, суперечливий узагальненню (висунутій версії). Наявність суперечливого факту ще не є підставою до того, щоб вважати висунуту версію помилковою, а в тих випадках, коли версія ще не сформульована — підставою до того, щоб намічену версію не висувати. Зумовлено це тим, що при висуванні версії (узагальненні) слідчий (суддя) може не знати, що є суперечливим фактом, чи є він дійсно суперечливим узагальненню фактом, чи його версії здаються тільки суперечливими.

Суперечливий факт може мати різноманітну природу.

1. Факт може бути спеціально створений як суперечний до об'єктивно правильної версії (узагальнення). Під час скоєння злочинів злочинці й інші зацікавлені особи для того, щоб спрямувати слідство хибним шляхом, часто створюють різноманітного роду факти: підкидають викрадені речі або знаряддя злочину іншим особам, змінюють обстановку на місці скоєнного злочину. Заручаються хибними свідченнями свідків чи документами і т. д. Такі факти, природно, постають на початку досліджування як такі, що суперечать іншим фактам у справі і версії в цілому.

2. Факт може лише на перший погляд видатися суперечливим, а насправді не бути таким.

3. Той чи інший факт, який сприймається як суперечливий для узагальнення, може виявитися нейтральним, тобто існуючим насправді, але не пов'язаним зі злочином і не бути ознакою злочинної події.

4. Факт може бути дійсно суперечливим узагальненню. Яким є суперечливий факт у кожному конкретному випадку, чи справді він суперечить узагальненню, чи суперечність ця гадана, тимчасова, слідчий або суддя на початку судового дослідження можуть і не знати. Дійсна природа факту встановлюється під час розслідування справи. Ллє це не означає, що доти, доки не буде з'ясований істинний характер суперечливого факту, не можна робити на підставі зібраних фактів узагальнюючих висновків, висувати версії. Така умова перешкоджала б швидкому й успішному розслідуванню кримінальних справ. Тому в судовому дослідженні умовиводи у формі індукції через простий перелік при наявності суперечного узагальненню факту не тільки обґрунтовані логічно, а й практично виправдані.

Приклад* Під час розгляду справи про крадіжку грошей із торгової палатки були зібрані такі факти:

1) Факт крадіжки грошей.

2) Продавець палатки Л. бачила, як злочинець вибіг із палатки.

3) За ознаками, повідомленими Л., працівниками міліції було затримано гр-на Г.

4) Г. був упізнаний Л. як особа, що вибігла з палатки.

5) Свідок Б. засвідчив, що він бачив Г., котрий біг від палатки.

6) Свідки Р., Я. і А., а також мати й брат підозрюваного Г. посвідчили, що в момент скоєння злочину (о 10-й ранку) Г. перебував у квартирі Р.

7) Г. категорично заперечував свою участь у крадіжці і повідомив, що крадіжку грошей з палатки вчинив Ф.

8) Допитаний Ф. заявив, що крадіжку скоїв він, а не Г.

Останні два факти суперечили висновку про тс, що крадіжку вчинив Г., проте така версія була висунута. У ході подальшого розгляду справи було встановлено, що ці два факти були спеціально створені зацікавленими особами для того, щоб спрямувати слідство на хибний шлях.

Індукція через простий перелік може бути використана лише на початку судового дослідження для висування версій і різноманітного виду пропозицій (здогадів). Для здобуття ж кінцевих висновків слідства й суду, котрі мають бути тільки достовірними, індукція через простий перелік незастосовна. Доводження у судовому дослідженні не може відбуватися у формі індукції через простий перелік. Проте в судовій практиці іноді мають місце випадки, коли кіпцеві висновки (наприклад, вирок чи ухвала) виявляються побудованими за допомогою індукції через простий перелік, що призводить до судової помилки. Це буває, як правило, тоді, коли ігноруються факти, які суперечать висунутій версії, коли не рахуються з наявністю суперечливих фактів, не беруть їх до уваги, або не помічають, або не шукають їх.