
- •1.1. Поняття мислення
- •1.2. Мислення і мова
- •1.3. Поняття форми мислення і закони мислення
- •1.4. Істинність і правильність мислення
- •1.5. Мова логіки
- •1.6. Логіка як наука
- •1.7. Логіка формальна й діалектична
- •1.8. Значення логіки для судового пізнання
- •Розділ 2 поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Поняття і слово
- •2.3. Зміст і обсяг поняття
- •2.4. Зміст поняття і склад злочину
- •2.5. Логічна сутність кримінально-правової кваліфікації злочину
- •2.6. Види понять
- •2.7. Відношення між поняттями
- •1. Відношення тотожності
- •2. Відношення підпорядкування
- •3. Відношення перехрещення
- •4. Відношення супідрядності
- •5. Відношення суперечності
- •6. Відношення протилежності (супротивності)
- •2.8. Операції над поняттями
- •2.9. Узагальнення і обмеження понять
- •Розділ 3 визначення і поділ понять
- •3.1. Сутність визначення
- •3.2. Види визначень
- •Генетичне визначення
- •Інші способи визначення
- •Номінальні визначення
- •3.3. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні
- •3.4. Поділ понять
- •3.5. Правила поділу
- •1. Поділ має бути сумірним
- •2. Поділ має відбуватися на одній основі
- •3. Члени поділу мають виключати один одного.
- •4. Поділ має бути безперервним
- •5. Основа поділу має бути виразною
- •3.6. Види поділу понять
- •3.7. Класифікація
- •Розділ 4 судження
- •4.1. Загальна характеристика суджень
- •4.2. Структура судження
- •4.3. Судження і речення
- •4.4. Про роль запитання в судовому пізнанні
- •4.5. Просте судження, види і структура
- •4.6. Категоричні судження, їх види
- •4.7. Розподіленість термінів у судженнях
- •4.8. Логічні змінні та логічні постійні
- •4.9. Судження і пропозиційна функція
- •4.10. Поняття про квантори
- •4.11. Поділ суджень за модальністю
- •4.12. Відношення між судженнями. Види відношень
- •5.1. Умовне судження
- •5.2. Єднальні (кон'юнктивні) судження
- •5.3. Розподільні (диз'юнктивні) судження
- •5.4. Логічна структура суджень і тлумачення норм права
- •Розділ 6 основні закони логіки
- •6.1. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.2. Закон тотожності
- •6.3. Закон суперечності
- •6.4. Закон виключеного третього
- •6.5. Закон достатньої підстави
- •6.6. Значення законів логіки для судового дослідження
- •Розділ 7 умовивід. Безпосередні умовиводи
- •7.1. Загальна характеристика умовиводів
- •7.2. Безпосередні умовиводи
- •Розділ 8 дедуктивні умовиводи
- •8.1. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів
- •8.2. Категоричний силогізм, його визначення і склад
- •8.3. Аксіома силогізму
- •8.4. Загальні правила категоричного силогізму
- •8.5. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •8.6. Категоричні силогізми з виділяючими засновками
- •8.7. Категоричні силогізми, в яких більшим засновком є судження-визначення
- •8.8. Категоричні силогізми, побудовані із суджень можливості
- •8.9. Категоричні силогізми з імовірними засновками
- •8.10. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах
- •Розділ 9 дедуктивні умовиводи
- •9.1. Умовно-категоричний силогізм
- •9.2. Висновки із еквівалентних і одиничних умовних суджень
- •9.3. Суто умовний силогізм
- •9.4. Роль умовних умовиводів в аналізі й оцінці судових доказів
- •9.5. Розподільно-категоричний силогізм
- •9.6. Умовно-розподільний силогізм
- •9.7. Скорочені силогізми
- •9.8. Складні і складноскорочені силогізми
- •9.9. Умовиводи із суджень із відношеннями
- •Розділ 10 індуктивні умовиводи
- •10.1. Поняття про індукцію
- •10.2. Індукція в судовому пізнанні
- •10.3. Спостереження та експеримент
- •10.4. Повна індукція
- •10.5. Неповна індукція
- •10.6. Індукція через простий перелік
- •10.7. Індукція через простий перелік у судовому дослідженні
- •10.8. Індукція через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення
- •10.9. Наукова індукція
- •10.10. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами Причинний зв'язок явищ
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної різниці
- •Сполучений метод схожості і різниці
- •Метод остач
- •10.11. Зв'язок індукції і дедукції
- •Розділ 11 аналогія
- •11.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією
- •11.2. Аналогія в судовому пізнанні
- •Розділ 12 доведення і спростування
- •12.1. Поняття доведення
- •12.2. Логічне доведення і судовий доказ
- •12.3. Побудова доведення
- •Теза доказу
- •Аргументи
- •Демонстрація
- •12.4. Види доведення
- •12.5. Поділ доведень на прямі й непрямі у логіці та кримінальному процесі
- •12.6. Спростування
- •12.7. Правила доведення і спростування: помилки, які трапляються в доведеннях
- •Розділ 13 гіпотеза
- •13.1. Поняття гіпотези і її структура
- •13.2. Види гіпотез
- •13.3. Версія в судовому дослідженні
- •13.4. Висування версій
- •13.5. Перевірка версій
4.7. Розподіленість термінів у судженнях
Як наголошувалося раніше, суб'єкт і предикат судження називаються термінами. Кожен термін у судженні розподілений або не розподілений. Знання правил розподіленості термінів у судженнях необхідне при аналізі умовиводів.
1. Якщо термін судження повністю включається до обсягу іншого терміна або повністю виключається з нього, то він розподілений.
2. Якщо термін судження частково включається до обсягу іншого терміна або частково виключається з нього, то він не розподілений.
При розподіленості терміна в судженні говориться про всі предмети, про увесь клас. Якщо ж термін у судженні не розподілений, то це означає, що у судженні йдеться не про всі, а лише про деякі предмети класу, виражені цим терміном, про деяку частину цього класу.
Існують такі правила розподіленості термінів у судженнях:
1. а) У загальноствердних судженнях, в яких обсяг терміна S повністю включається до обсягу Р (рис. 14), S — розподілене, а Р — не розподілене.
Розглянемо це правило па такому прикладі: "Усі метали є провідниками електрики" ("Всі S є Р"). Оскільки обсяг суб'єкта цього судження (поняття "метал") цілком включається до обсягу предиката (поняття "провідник електрики"), то в тут розподілене, а Р — не розподілене. У цьому судженні йдеться про всі метали, але не про всі провідники електрики. Обсяг предиката (Р) у таких судженнях (рис. 14) не вичерпується обсягом суб'єкта (S).
б) У тих же загальноствердних судженнях, у яких обсяг суб'єкта є одним і тим же (рис. 15), розподілений не тільки суб'єкт (S), а й предикат (Р). До загальноствердних суджень, у яких розподілені S і Р, відносяться судження-означення і судження із виділяючим суб'єктом.
2. У загальнозаперечних судженнях суб'єкт і предикат розподілені. Наприклад, у судженні "Жодний із доказів не повинен братися на віру" ("Жодне S не є Р") обсяг суб'єкта (поняття "доказ") повністю виключається із обсягу предиката ("братися на віру"), тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені (рис. 16).
3. У частковоствердних судженнях ми маємо два випадки: а) У частковоствердних судженнях, у яких обсяг суб'єкта частково включається до обсягу предиката (рис. 17), S і Р не
розподілені. Наприклад: "Деякі студенти — відмінники" ("Деякі S є Р"). У цьому судженні і суб'єкт (поняття "студенти"), і предикат (поняття "відмінники") не розподілені, оскільки обсяг одного терміна лише частково включається до обсягу другого.
б) У частковоствердному судженні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу суб'єкта (рис. 18), S — розподілене, а Р — не розподілене. Наприклад, у судженні "Деякі злочини є посадовими" ("Деякі Й є Р") обсяг предиката ("посадові злочини") повністю включається до обсягу суб'єкта ("злочини"), тому Р тут розподілене, а 5 — не розподілене.
4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт не розподілений, предикат розподілений, або в цих судженнях обсяг б частково виключається із обсягу Р (рис. 19). Наприклад, у судженні "Деякі студенти не є відмінниками" ("Деякі S не є P") суб'єкт ("студенти") не розподілений, оскільки його обсяг частково виключається із обсягу предиката ("відмінники"), а предикат розподілений.