6. Обробка результатів вимірювань

По закінченні досліду необхідно побудувати процеси сушіння на Нd-діаграмі (див рис. 2.2), для чого на останній знаходять ізотерми t_с1=соnst і t_м1=соnst (див. табл. 2.1), визначаючі стан повітря перед підігріванням. Із точки перетину цих ізотерм (точки 1) проводять лінію d=соnst до перетину в точці 2 з ізотермою t₂=соnst (див. табл. 2.2, показання термометра 7 після виходу повітря із електрокалорифера). Потім наносимо на Нd-діаграму точку 3, яка відповідає параметрам повітря на виході із сушильної камери і лежить на перетині ізотерм сухого і мокрого термометрів (див. табл. 2.2, показання психрометра 12). Одержані точки з'єднаємо прямими лініями. При цьому одержуємо процеси підігрівання (лінія 1-2) і зволоження (лінія 2-3) повітря в сушильній камері. Для точок 1-3 визначаємо значення відносної вологості, ентальпії, вологовмісту і результати записуємо в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Визначення параметрів вологого повітря за допомогою Hd-діаграми

Параметри повітря	Температура, оС	Відносна вологість,%	Ентальпія, кДж/кг сп	Вологов-міст, г/кг сп
Перед входом в установку (точка 1 на рис. 2.2)
Після нагрівання в калорифері (точка 2 на рис. 2.2)
На виході із сушильної камери (точка 3 на рис. 2.2)

Далі проводяться розрахунки об'ємної витрати повітря на виході із установки, м³/с:

, (2.12)

де w – швидкість повітря, м/с; F – площа перерізу повітроводу, в якому встановлений анемометр (діаметр повітроводу дорівнює 110 мм), м².

Так як процес сушіння в установці відбувається при сталому тиску, об'ємну витрату повітря при температурі t₁ можна визначити за співвідношенням параметрів в ізобарному процесі, м³/с:

(2.13)

Масова витрата сухого повітря через установку, кг/с:

, (2.14)

де Р_сп – парціальний тиск сухого повітря, Па;

R_сп – питома газова стала сухого повітря, R_сп=286Дж/(кг·К);

Т₁ – абсолютна температура повітря перед входом в сушильну установку, К.

Парціальний тиск сухого повітря, Па:

, (2.15)

де Р_б–барометричний тиск повітря (див.табл.2.1), Па; Р_п–парціальний тиск водя-ної пари (для точки 1 на рис.2.2.), Па, визначається за допомогою Нd-діаграми.

Кількість теплоти, витраченої на підігрівання повітря від t₁ до t₂, кВт:

, (2.16)

де Н₁, Н₂ – ентальпія вологого повітря відповідно до і після нагрівання в електрокалорифері, кДж/кг с.п.

Продуктивність сушильної установки по випареній волозі, кг/с:

(2.17)

де d₁, d₃ – вологовміст повітря відповідно перед входом в сушильну камеру і після виходу із неї (див.табл.2.3 ), г/кг с.п.

Кількість теплоти, витраченої на випаровування 1 кг вологи, кДж/(кг вип.вол.)

. (2.18)

Сумарні втрати Δ в кДж/(кг вип.вол.). можна визначити за допомогою Нd-діаграми із співвідношення:

= , (2.19)