24 За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла,

25 зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться.

26 І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою.

27 Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.

*В додатку знайдете виписки з джерел на які посилається конспект з богослов'я. А додаток знайдете вкінці, після коментарів Отців

Конспект з біблійного богослов'я

Старозавітна мова космічних знаків, Син Чоловічий і збирання докупи вибраного люду поєднані в новому контексті, в якому есхатологічний прихід Ісуса як Сина Чоловічого є ключовим моментом. Його славний прихід при кінці світу буде остаточним доказом Божої перемоги. Очікування цього служить основою для витривалості, до якої заохочується в промові.

«Cонце затьмиться» (13:24). Космічні ознаки, які передують приходу Сина Чоловічого, повторюють деякі старозавітні тексти: Іс. 13:10; Ез. 32:7; Ам. 8:9; Йоіл 2:10; 3:4; 4:15; Іс. 34:4; Аг. 2:6,21. Перелік ознак є способом сказати, що увесь всесвіт сигналізуватиме про Його прихід.

«І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах» (13:26). Цей опис узято з Дан. 7:13. Однак у Марка Син Чоловічий — це однозначно Ісус (див. 14:61-62), а не ангел «у людській подобі» що в Дан. 7:13.

«Він пошле ангелів і збере Своїх вибраних із чотирьох вітрів» (13:27). Дії Сина Чоловічого є зворотніми до описаного в Зах. 2:10. Про зібрання Богом вибраних людей знаходимо у Втор. 30:4; Іс. 11:11,16; 27:12; Ез. 39:27; та в інших старозавітних та юдейських творах.

Коментарі Отців Церкви

3.4.4) Тріумф Сина Чоловічого (13:24-27)

Огляд: Обчислення «хронології» останніх подій - пусте заняття, так як Євангеліє відкриває духовний зміст того, що відбувається (Вікторин Петавійський), наприклад те, що буде порушений звичний порядок речей (Григорій Неокесарійський). Краще піклуватися про те, щоб не стати «зіркою», полеглою під час гонінь, пам'ятаючи про подібні випадки в історії Церкви (Амвросій Медіоланський, Августин Гіппонський). Світло Судді, що прийде, затьмарить будь-які інші світила (Беда Високоповажний) і стане символом радості посеред нещасть (Тертуліан). Пришестя «по хмарах» може відноситися як до пришестя в Церкві, так і до піднесеної плоті Спасителя. Хмари також вказують на голос євангельської проповіді, який давно звучить в світі і засуджує тих, хто не дослухається до нього (Августин Гіппонський). «Вибрані із чотирьох вітрів» - символ відновлення і оновлення старого Адама і знак особливої милості Божої (Августин Гіппонський).

«Після того горя» (13:24а) Про обчислення «хронології» останніх подій

Не слід строго фіксувати порядок висловлювань, оскільки, сказавши про кінець часів, Дух Святий (розуміється тут як натхненник священного тексту) часто повертається до часів попередніх, додаючи те, що не було сказане раніше. Не потрібно також досліджувати порядок подій в Апокаліпсисі (Пор. Мат. 24:36; Map. 13:32), але розумом прямувати за тим, що відкрито в пророцтві. (Вікторин Петавійський «Схолія на Апокаліпсис блаженного Івана»)

«Місяць не дасть свого світла» (13:24б) Падіння святих

Так як в місячному циклі місяць зникає з виду, коли земля стає між ним і сонцем, так і свята Церква, коли гріхи плоті починають перепиняти шлях світлу небесному, не може прийняти сяйво божественного світла від Сонця-Христа. Адже під час гонінь любов до цього життя здебільшого затуляє світло Боже. Попадають зірки, тобто мужі, що вже сяють славою воскресіння і дотримуються Слова життя як світильника віку; мужі, про яких сказано Авраамові, що як небо і зірки сяють, так і насіння його (Пор. Бут. 15:5) (Амвросій Медіоланський «Тлумачення на Євангеліє від Луки»)

«Зорі спадуть з неба» (13:25а)

Сила гонінь

Коли нечестиві гонителі шаленіють понад усяку міру, а успіх світу цього нібито посміхається їм, то, не відаючи страху, вони говорять: «Мир і спокій». Тоді зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться, і багато з числа тих, хто, як здається, сяє в милості, стануть гнаними та й попадають, і навіть найстійкіші у вірі будуть в замішанні. (Августин Гіппонський «Послання»)

Прихід Правдивого Світла

Зірки в день суду потьмяніють не тому, що світло їх зменшиться, а тому що засяє світло правдиве, світло вищого Судді, коли Він прийде у всій величі Своїй і Отця зі святими ангелами. (Беда Високоповажний «Виклад Євангелія від Марка»)

«І сили небесні стрясуться» (13:25 б)

Виконання очікувань посеред нещасть

Оповідання Євангелія, починаючи з питання учнів до притчі про смоківницю, тісно переплетене з приходом Сина Чоловічого (Map. 13:3-31). Так що тут поєднуються печаль з радістю, нещастя з обітницями, і не можна відокремити одну частину від іншої. Той самий Син Чоловічий прийде посеред нещасть і посеред обітниць, посеред потрясінь народів і посеред очікувань святих. Він, Хто з'єднує обидві події, Своїм приходом звершить суд над народами і виконає надії святих (Тертуліан «Проти Маркіона»)

Сум'яття на небі й на землі

У цій загальній бурі і загальному сум'ятті будуть приведені в рух вищі сили - ангели - мирохранителі, так що чоловіки-володарі перестануть панувати, а жінки перестануть працювати, втікши в темні кімнати. (Григорій Неокесарійський «Переклад книги Еклезіаста»)

Потрясіння основ

Що дивного в тому, що люди, які по природі і по почуттях земні, будуть приголомшені цим судом, якщо один вид Його змушує тремтіти навіть сили небесні, тобто ангельські:?.. Що говорити про настил, коли тріщать опори! (Беда Високоповажний «Виклад Євангелія від Марка»)

«Тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах» (13:26)

Два образи пришестя

Мені видається, що це може бути двояко. Або Він прийде в Церкві, як по хмарах. Так і тепер Він приходить відповідно до сказаного: Віднині ви побачите Чоловічого Сина, який сидітиме праворуч Всемогутнього й ітиме на небесних хмарах (Мат. 26:64). Він прийде з величезною силою і величчю, бо Його сила та Його велич об'являться в Його святих, яким Він дасть велику силу, так що не можна буде їх здолати. Або Він прийде у плоті, в якій сидить праворуч Отця (Пор. Map. 16:19; Рим. 8:34; Кол. 3:1), в якій помер, і воскрес, і зійшов на небеса. (Августин Гіппонський «Послання»)