3. Характеристика вантажу що перевозиться

Коренеплодом називають видозмінений стовщений головний корінь, який несе при основі вкорочений пагін та виконує функцію накопичення запасних поживних речовин.

У коренеплоду розрізняють голівку — вкорочену стеблову частину з листками; шийку — найтовщу частину, яка утворилася за рахунок гіпокотилю; власне корінь, від якого відходять бічні корені. Отже, в утворенні коренеплоду частково бере також участь стеблова частина рослини.

Розрізняють коренеплоди трьох типів: флоемного, ксилемного та бурякового (полікамбіального) типу.

У коренеплодів флоемного типу більшу частину зайпає паренхіма вторинної кори, де і в основному накопичуються запасні продукти (наприклад, морква).

У коренеплодів ксилемного типу основним місцем накопичення поживних речовин є паренхіма ксилеми (наприклад, ріпа).

Коренеплід буряка має певні особливості будови: він належить до так званого полікамбіального типу коренеплодів.

Коренепло́ди, рослини, які вирощують заради їхніх їстівних коренів (які можуть бути, а можуть і не бути справжніми коренями). Картопля — це найпоширеніший коренеплід у помірних широтах; основним тропічним коренеплодом є батат, маніока і ямс.

Вони займають друге місце за важливістю в харчуванні людини після зернових культур. У коренях міститься багато вуглеводів, але відсоток білків рідко перевищує 2%, відповідно, люди, основним харчуванням яких є коренеплоди, можуть страждати від нестачі протеїну.

4. Рельєф місцевості

Рельєф Дніпропетровської області, як і багато інших особливостей її природи, є результатом довгої і складної історії геологічного розвитку. Загальні риси будови рельєфу визначаються геологічною структурою.

Українському щиту відповідає велика геоморфологічна область - Придніпровська височина. Дніпровсько-Донецькій западині відповідає Придніпровська низовина. Причорноморській западині - Причорноморська низовина. Межі між геоморфологічними областями є тектонічно обумовленими, тобто співпадають з глибинними розломами земної кори. Співпадання обрисів великих блоків земної кори та обрисів великих форм сучасного рельєфу є результатом успадкованого розвитку блоків (позитивні форми рельєфу в цілому відповідають ділянкам кори, які зазнали переважно піднімань, негативні - опущень).

Придніпровська височина простягається з північного заходу на південний схід України і відповідає Придніпровському блоку або Середньодніпровській брилі Українського щита. Відмітки (висота над рівнем моря) коливаються від 0 до 180 м, а рельєфу - від 150 до 210 м. Середня висота Придніпровської височини - 182 м, максимальна відмітка в межах Дніпропетровської області - 211 м. Придніпровська височина є місцем зародження і водорозділом чисельних приток Дніпра. Кристалічні породи Українського щита виходять на земну поверхню в долині Дніпра та його приток. Між Дніпропетровськом та Запоріжжям ці породи утворили Дніпровські пороги, які після будівництва Дніпрогесу були затоплені. Загальна глибина розчленування рельєфу Придніпровської височини - 70-150 м. Місцями, особливо поблизу Дніпровської долини, рельєф правобережжя набуває характеру низькогір'я завдяки врізаним балкам та ярам.

Придніпровська низовина в цілому відповідає великій, геологічній структурі - Дніпровсько-Донецькій западині. Осьові зони западини і низовини співпадають за напрямком, але якщо орографічна вісь відповідає заплаві Дніпра в його течії (до м. Дніпропетровськ), то тектонічна (Доно-Дніпровський грабен) - проходить паралельно на відстані приблизно 60 км на північний схід. Таке зміщення пояснюється як міграцією тектонічної осі западини, так і впливом сили Коріоліса, яка викликала систематичне зміщення Дніпра праворуч, тобто на південний захід, у бік Українського щита. Придніпровська низовина - це в основному стародавня долина Дніпра з чисельними надземними терасами. На північному сході схили низовини поступово підвищуються і переходять у Полтавську лесову рівнину, за якою починаються відроги Середньоруської височини. Середня висота низовини над рівнем моря - близько 130 м. Найбільші висоти знаходяться на межиріччі Орелі та Самари (191 м), найменші - в заплаві Дніпра (50-55 м). Загальне розчленування рельєфу досягає 130-140 м.

Причорноморська низовина знаходиться на південному заході області (Апостолівський і Широківський райони). У тектонічному відношенні вона відповідає північній частині Причорноморської западини. Тут спостерігається зниження поверхні кристалічних порід з півночі на південь. Поверхня низовини відрізняється незначним загальним розчленуванням (50-75 м). Широкі плоскі межиріччя ускладнені відлогими балками, а також невиразними, ледь помітними замкненими зниженнями, які називаються "поди". Розміри подів: діаметр 300-500 м, глибина 2-5 м.