Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства

1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

У коментованій частині описані різні порушення земельного законодавства. Слід наголосити, що дана "норма" ніякого регулятивного та охоронного значення не має - нікого не можна притягти до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 211 ЗКУ. Відповідальність може настати за нормами цивільного, адміністративного, кримінального та іншого законодавства, які встановлюють конкретні санкції за описані правопорушення. При цьому застосування таких санкцій не вимагає посилання на ч. 1 ст. 211 ЗКУ.

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

Порушення при укладенні угод можуть полягати як у недодержанні вимог щодо порядку укладення, так і у суперечності змісту угод та наслідків їх виконання нормам чинного законодавства (див. коментар до ст. 210 ЗКУ). Такі порушення тягнуть недійсність (нікчемність або оспорюваність) укладеної угоди.

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

З огляду на численність та суспільну небезпеку земельних правопорушень у вигляді самовільного зайняття земель та самовільного будівництва на початку 2007 року ці діяння було криміналізовано шляхом доповнення ККУ статтею 197¹. За відсутності ознак злочину, передбачених даною статтею, відповідальність за самовільне зайняття може наставати за ст. 53¹ КУпАП.

Разом з тим, у наведених актах (КУпАП та ККУ) значення терміна "самовільне зайняття" не розкривається. Натомість, у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок (в Законі, до речі, цей термін не вживається) визначається як "будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними". Таке визначення фактично "переписує" диспозиції ст. 197¹ ККУ та ст. 53¹ КУпАП, не відповідаючи, до речі, загальноприйнятому розумінню терміна "самовільне захоплення".

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

Окрім можливості застосування цивільної відповідальності (див. коментар до ст. ст. 156, 157 ЗКУ), за дане правопорушення можуть бути застосована адміністративна та кримінальна відповідальність, зокрема, передбачена ст. ст. 52, 53, 53⁴ КУпАП, ст. ст. 239, 252, 254 КК України.

Конструкція норм ККУ не дозволяє зробити однозначні висновки про співвідношення ст. 236 ("Порушення правил екологічної безпеки") та ст. 239 "Забруднення або псування земель" ККУ, співвідношення ст. 239 та ст. 254 ("Безгосподарське використання земель"). Диспозиції статей вказують, що ст. 239 є спеціальною як по відношенню до ст. 236, так і ст. 254. Між тим, зовсім на інше вказують санкції даних статей. Правозастосовча практика поки що віддає перевагу кваліфікації діянь, що підпадають під ознаки усіх трьох статей, за ст. 254 ККУ. Так, за цією статтею порушено справи за фактом організації та функціонування на території радгоспу-заводу "Гурзуф" двох несанкціонованих звалищ площею 9000 кв. м⁴⁷⁶.

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

Описане у коментованому пункті правопорушення може тягти відповідальність за різними статтями гл. 5 КУпАП ("Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення"), напр., ст. ст. 42 ("Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм"), 46¹ ("Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення"), гл. 8 ("Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів") - напр., ст. 95 ("Порушення правил і норм з ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання). При вчиненні даного правопорушення також може бути припинене право користування земельною ділянкою (див. ст. 144 ЗКУ та коментар до неї). Кримінальна відповідальність може наставати також за ст. 236 ККУ.

ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

За описане правопорушення можливо застосування адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, а також в разі невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону природних ресурсів - за ст. 188⁵ КУпАП, а так само застосування ст. 188¹¹ КУпАП ("Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби"). У випадку настання тяжких наслідків при нецільовому використанні земель може бути застосована кримінальна відповідальність, наприклад, за ст. 254 ККУ.

д) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

Див. ст. 54 КУпАП ("Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням"), а також ст. ст. 188⁵, 188¹¹ КУпАП. Паралельно можуть бути застосовані положення цивільного законодавства щодо відшкодування збитків, якщо вони мали місце.

е) знищення межових знаків;

Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст. 56 КУпАП.

є) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

Положення коментованої норми були реакцією на поширену за "радянських" часів практику приховування даних про площі, що перебували в обробітку сільськогосподарських підприємств, що дозволяло керівникам господарств штучно збільшувати показники врожайності з одиниці площі. У даний час норма майже повністю втратила свою актуальність (див. також коментар до п. "д" ч. 1 ст. 91, п. "д" ч. 1 ст. 96 ЗКУ).

Між тим, слід мати на увазі, що для посадової особи, котра вносить відомості про стан земель до відповідної документації, здійснює реєстрацію правоустановчих документів, передбачена відповідальність за ст. 53² КУпАП ("Приховування або перекручення даних земельного кадастру"), а також ст. ст. 364 ("Зловживання владою або службовим становищем"), 365 ("Перевищення влади або службових повноважень"), 366 ("Службове підроблення") та ін. ККУ.

ж) непроведення рекультивації порушених земель;

У випадку непроведення рекультивації порушених земель можуть бути застосовані ст. ст. 52, 53, 55 КУпАП, ст. ст. 252, 254 ККУ.

з) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

За передбачене цим пунктом правопорушення передбачена відповідальність за ст. ст. 53 ("Порушення правил використання земель" - передбачає відповідальність за "знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд і захисних лісонасаджень"), 65¹ КУпАП ("Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень").

и) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

Щодо змісту обов'язку по зніманню та збереженню родючого шару ґрунту див. ст. 168 ЗКУ та коментар до неї. На підставі ст. 143 ЗКУ правопорушник може бути позбавлений права на земельну ділянку. Крім того, це не звільняє його від відшкодування заподіяної шкоди за нормативами наказу Мінекобезпеки України від 27.10.97 N 171 "Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства".

і) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

Відповідальність за одне з порушень даного виду передбачена ст. 55 КУпАП, яка, щоправда, стосується тільки проектів внутрігосподарського землеустрою, що не дозволяє застосувати дану норму до усіх інших видів проектів землеустрою, перелічених у ст. 25 Закону України "Про землеустрій". Між тим, за відхилення від таких "інших" проектів за певних умов також може наступати, наприклад, адміністративна відповідальність - за "порушення правил використання земель" (ст. 53 КУпАП), за "відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою" (ст. 55 КУпАП), кримінальна - за "безгосподарське використання земель" (ст. 254 ККУ) тощо.

ї) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них;

Ухилення від державної реєстрації прав на земельні ділянки має наслідком незаконність користування ними і визнання такого користування самовільним. Див. коментар до ст. ст. 125, 126, 212 ЗКУ. Відповідальності власне за "ухилення від реєстрації" законодавство не передбачає. Це видається недоцільним.

й) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;

Порушення строків розгляду заяв про відведення земельних ділянок поки що не передбачене як окремий склад правопорушення, що часто призводить до зловживань.

к) порушення строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.