4. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

Приблизний перелік дій, вчинення яких може бути підставою для відшкодування завданих такими діями збитків, встановлений ЗК України. Згідно зі ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття стосується відшкодування збитків як при вчиненні правопорушень (п. "в", "г", "ґ", "д" ч. 1 ст. 156), так і при вчиненні деяких правомірних дій, котрі можуть спричинити збитки (п. "а", "б", "д" ч. 1 ст. 156 ЗКУ).

Слід пам'ятати, що збитки, заподіяні неправомірними діями, відшкодовуються незалежно від того, чи підпадають вони під положення коментованої норми, на підставі загальних положень цивільного та господарського законодавства - див., зокрема, ст. ст. 1166 - 1194, 1209 - 1211 ЦКУ, ст. ст. 224 - 229 ГКУ.

Збитки ж, заподіяні правомірними діями, за загальним правилом (ч. 4 ст. 1166 ЦКУ), відшкодовуються лише у випадках, передбачених законом. Коментована норма якраз і передбачає деякі такі випадки.

Збитками відповідно до ст. 22 ЦКУ вважаються "втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)"; "доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)".

Окрім викладеного, потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якщо дії спричинили порушення норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, то така шкода "підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення".

Крім того, загальне правило цивільного законодавства про відшкодування шкоди "у повному обсязі" (ст. 1166 ЦКУ) в екологічному законодавстві заміщається правилом про відшкодування шкоди "в розмірах, встановлених законодавством" (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). На реалізацію цієї норми Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України наказом N 171 від 27.10.97 затвердило Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Згодом КМУ ухвалив постанову "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" від 25.07.2007 N 963.

Проте власники і користувачі земельних ділянок можуть стягувати збитки, завдані й іншими діями. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» від 19 квітня 1993 р. встановлено, що розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам провадиться підприємствами, установами, організаціями та громадянами, яким відведено земельні ділянки, що вилучаються (викуповуються), а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами, діяльність яких призводить до обмеження прав власників землі і землекористувачів, зокрема орендарів, або погіршення якості земель, розташованих у зоні їх впливу.

Розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної земельними правопорушеннями, необхідно в кожному випадку з'ясовувати характер виниклих відносин і нормативні акти, якими вони регулюються. Якщо є нормативний акт, що передбачає відповідальність за той або інший вид правопорушення, варто керуватися цим актом, а за його відсутності — загальними нормами земельного, цивільного, трудового законодавства залежно від обставини, за яких була заподіяна шкода.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Коментована норма самостійного правового значення не має, оскільки в казуїстичній формі відтворює загальне правило цивільного законодавства - шкода (збитки) підлягає відшкодуванню "особою, яка її завдала" (ч. 1 ст. 1166 ЦКУ).

Деякі аспекти застосування цивільної відповідальності за земельні правопорушення розглядаються у роз'ясненні Вищого арбітражного суду України N 02-5/743 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування" (зокрема, п. 11), а також постанові Пленуму ВСУ від 16.04.2004 N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (п. 12 та ін.).

Постановою КМУ від 19.04.93 N 284 "Про затвердження порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", виданою на виконання коментованої норми, зокрема, передбачено визначення розміру збитків спеціальними комісіями. На наш погляд, встановлений постановою порядок стосується випадків правомірного заподіяння збитків, а також не перешкоджає безпосередньому зверненню зацікавлених осіб до суду.

Варто відзначити, що згадана вище постанова прийнята задовго до набуття чинності ЗКУ і діє в частині, що не суперечить ЗКУ.

Розмір збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу обчислюється за спеціальною Методикою, затв. постановою КМУ "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" від 25.07.2007 N 963.

Необхідно відзначити, що у практиці застосування постанови КМУ від 25.07.2007 N 963 проявився її серйозний недолік: при розрахунку розміру шкоди за формулами, наведеними у постанові, він має здійснюватися без врахування строку, протягом якого ділянка була самовільно зайнята. На наш погляд, при застосуванні відповідних формул слід враховувати, що за своєю природою вони фактично сформульовані для обчислення суми шкоди, заподіяної за рік. Якщо порушення тривало більше чи менше, сума збитків має пропорційно збільшуватися або зменшуватися (про що у постанові, на жаль, прямо не сказано).

КМУ врегулював також порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди, завданої внаслідок забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення відходами. Порядок розрахунку розмірів таких збитків передбачено постановою КМУ "Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" N 171 від 27.10.97. Наведена Методика застосовується "під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів" (п. 1.3).

Крім того, постановою КМУ від 17.12.2008 N 1098 "Про визначення розміру збитків, завданих унаслідок непроведення робіт з рекультивації порушених земель" передбачено стягнення відповідних збитків у розмірі відсотків, нарахованих на кошторисну вартість робіт з рекультивації, виходячи із облікової ставки НБУ.