Забезпечення засобами радіаційного захисту

До засобів радіаційного захисту відносяться:

1. Засоби індивідуального захисту, до яких відносяться:

- засоби захисту органів дихання:

а) протигази: загальновійськові – РШ-4, ПМГ, ПБФ; цивільні – ГП-5, ГП-5М, ГП-7, ГП-7У, ГП-7В; дитячі – камера захисна дитяча – КЗД-4, КЗД-6 (до 1,5 років), дитячі протигази – ДП-6 (для старшого віку), ПДФ-Д (від 1,5 до 7 років), ПДФ-Ш (від 7 до 17 років), ПДФ-7 (від 1.5 до 14 років); що ізолюють: ИП-4, ИП-5, ИП-46; промислові (для захисту від АХОВ); додаткові патрони – ДПГ-1, ДПГ-3;

б) респіратори: Р-2, РУ-60М, РПГ-67 – промислові, ШБ-1 (пелюстка) і т.д.;

в) простіші: ВМП – ватяний-марлева пов'язка; ПТМ-1 – протипилова тканинна маска;

- засоби захисту шкірних покривів:

а) спеціальні засоби: Л-1 – легкий захисний костюм; ОЗК – загальновійськовий захисний костюм; ОКЗК – загальновійськовий комплексний захисний комплект; ОФО-58 – захисний-фільтруючий одяг;

б) щоденний і виробничий одяг (обробляється пастою К-4, або мильно-масляною емульсією для додання водонепроникності).

2. Прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю:

- радіаційної розвідки: ДП-64 – індикатор; ДП-3 – рентгенометр; ДП-5А(Б, В) – радіометр-рентгенометр; ДП-100, «Бела» - радіометри; ІМД-1, ІМД-21 – вимірники потужності дози; «Прип’ять» і інші побутові прилади;

- дозиметричного контролю: ДП-24; ДП-22В; ІД-1; ІД-11; ДК-02; ІД-02 і ін. – дозиметри.

3. Засоби фільтровентиляції і регенерації повітря: ФВК-1, ФВК-2 – фільтровентиляційний комплекс; ВПУ-200, ФП-300, ФП-1000 – фільтр

поглинач; РУ-150/6 – установка регенерації; РП-50, РП-100 – патрон регенерації;

4. Медичне майно: АІ-2 – індивідуальна аптечка; ППІ – індивідуальний перев'язувальний пакет; ІПП-8 – індивідуальний протихімічний пакет.

З метою захисту формувань ЦО, робочих, службовців і решти населення області від РР, ОР, АХНР штабами ЦО організовується забезпечення їх засобами індивідуального захисту.

Майно накопичується двох видів:

- запаси ОГД (купуються і зберігаються об'єктами). Право використання має начальник ЦО ОГД. Накопичується – 105 % від штату мирного часу;

- майно довгострокового зберігання облдержадміністрації для забезпечення непрацюючого населення і робочих бюджетних організацій, що служать, зберігається на спеціальних складах.

Евакуація при аварії на аес

Особливістю проведення евакозаходів в 30 кілометровій (50 км.) зоні є те, що вони можуть проводитися на території, забрудненій радіоактивними речовинами і відрізняються вивозом як міського, так і сільського населення, а також вивозом (вигоном) сільськогосподарських тварин.

Принцип евакуації з міст і населених пунктів – територіальний, а з сільської місцевості – виробничий-територіальний.

Транспорт перебуває безпосередньо до під'їздів будинків, приватних будинків до захисних споруд. Під час посадки людей в автомобільний транспорт або виходу їх до евакопотягів ведеться особовий облік населення. Реєстрація евакуйованих з приватного сектора міст і сільської місцевості проводиться відповідальними особами безпосередньо в автобусах у міру їх заповнення.

Одночасно з вивозом населення сільської місцевості проводиться завантаження тварин, до цього підключаються вантажні команди із складу робочих сільського господарства, які евакуювалися в останню чергу.

Евакуація населення з пристанційних населених пунктів (міст), а також населення і тварин із сільської місцевості проводиться в два етапи:

- 1 – від місць розташування людей до межі зони дії вражаючих чинників;

- 2 – від межі зони забруднення до пунктів розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

На зовнішній межі зони можливого забруднення розміщуються проміжні пункти евакуації (ППЕ), які повинні забезпечувати: облік, перереєстрацію, дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку, відправку населення до пунктів розміщення їх в заміській зоні. При необхідності на ППЕ проводиться обмін або спецобробка забрудненого одягу і взуття. На ППЕ проводиться пересаджування населення з транспорту, який прибув із зараженої місцевості на «чистий» транспорт.

Власники приватного транспорту із своїми сім'ями від'їжджають самостійно до ППЕ (КПП), де проходять дозиметричний контроль і реєстрацію. У разі забруднення приватних автомобілів вище за допустимі норми, вони прямують на майданчик відстою, а господарям видається відповідний документ.