5. Контрольні питання

1. Дати означення масиву даних.

2. Дати означення регулярного типу (типу масива).

3. Як визначається кардинальне число регулярного типу?

4. Якими є головні характеристики масивів даних?

5. Яким є принцип збереження масиву в оперативній пам’яті?

6. Як здійснюється доступ до елементів одновимірного масиву?

7. Чи може список ініціалізації масиву містити більше (менше) значень, ніж вказано в оголошенні масиву?

8. Які базові операції обробки одновимірних масивів?

9. Як повернути масив із функції?

10. Класифікація методів сортування масивів.

11. Різниця між методами внутрішнього і зовнішнього сортування.

12. Сутність методу сортування обміном (бульбашкове сортування).

13. Сутність методу сортування вставкою (включенням).

14. Сутність методу сортування вибором.

2. Багатовимірні масиви

Мета роботи - опанувати технологію використання двовимірних масивів даних (матриць), навчитися розробляти алгоритми та програми із застосуванням матриць.

1. Теоретичні відомостi

У загальному випадку масив може містити компоненти будь-якого типу, зокрема, також масиви. Формат оголошення такого масиву у С/С++:

тип ім'я[кількість_1][кількість_2].

Такий масив можна трактувати подвійно: як масив, що складається з декількох масивів, або як один двовимірний масив (матрицю).

Наприклад,

int a[2][3]; //a[0][0] a[0][1] a[0][2] a[1][0] a[1][1] a[1][2]

Доступ до окремого елемента матриці, зазвичай, здійснюється операцією індексування за наступним форматом:

ім'я_матриці[номер_рядка][номер_стовпця].

Наприклад, А[5][19].

Як індекси при звертанні до елементів матриць можуть використовуватися константи і довільні вирази, що включають змінні порядкових типів.

В оперативній пам’яті матриця зберігається як безперервна послідовність елементів. При цьому компонента з найменшим значенням індексу розміщується за найменшою адресою (самий правий індекс елементів багатовимірних масивів зростає найпершим). Наприклад, елементи матриці

int A[5][4];

в оперативній пам’яті будуть розміщені у такий спосіб:

A[0][0],...,A[0][3],A[1][0],...,A[1][3],...,A[4][0],...,A[4][3].

Обробка елементів матриць виконується у вкладених циклах for.

Як і одновимірні масиви, матриці можуть бути параметрами підпрограм. Передача такого параметра-матриці у функцію здійснюється тільки за адресою. Можливі формати оголошення параметра-матриці:

тип ім'я_матриці[номер_рядка][номер_стовпця];

тип ім'я_матриці[][номер_стовпця]².

Перелік базових операцій над матрицями та їх елементами:

• введення-виведення матриці, її ініціалізація;

• створення нової матриці за заданим алгоритмом;

• пошук елементів матриці за певним критерієм;

• визначення, чи задовольняє матриця або окремі її елементи певній властивості;

• виконання певних операцій над компонентами матриць (переставлення рядків і стовпців, множення матриць тощо).

Базові операції обробки матриць слід реалізовувати у вигляді функцій, які згодом можуть бути використані як «архітектурні блоки» при розв’язанні більш складних задач.