
- •Тема 12
- •14.1. Явление и закон электромагнетизма
- •Тема 14
- •14.1. Явище і закон електромагнетизму
- •Пример 14.1
- •Пример 14.2
- •Приклад 14.1
- •Приклад 14.2
- •14.2. Магнитная цепь и её конструктивная схема
- •14.2. Магнітне коло та його конструктивна схема
- •14.3. Кривая намагничивания
- •14.3. Крива намагнічування
- •14.4. Петля гистерезиса
- •14.4. Петля гістерезиса
- •14.5. Аналогия между электрическими и магнитными цепями
- •14.5. Аналогія між електричними і магнітними колами
- •14.6. Расчётная схема магнитной цепи
- •14.7. Законы магнитных цепей
- •14.6. Розрахункова схема магнітного кола
- •14.7. Закони магнітних кіл
- •14.8. Расчёт неразветвлённых магнитных цепей
- •14.8. Розрахунок нерозгалужених магнітних кіл
- •14.9. Расчёт разветвлённых магнитных цепей
- •14.9. Розрахунок розгалужених магнітних кіл
- •14.10. Электромагниты и их расчёт
- •14.10. Електромагніти та їх розрахунок
- •Алгоритм изучения темы
- •При постоянных намагничивающих силах»
- •14.1. Явление и закон электромагнетизма
- •Алгоритм вивчення теми
- •При постійних намагнічуЮщих силах»
- •14.1. Явище і закон електромагнетизму
- •14.2. Магнитная цепь и её конструктивная схема
- •14.2. Магнітне коло та його конструктивна схема
- •14.3. Кривая намагничивания
- •14.4. Петля гистерезиса
- •14.5. Аналогия между электрическими и магнитными цепями
- •14.3. Крива намагнічування
- •14.4. Петля гістерезиса
- •14.5. Аналогія між електричними і магнітними колами
- •14.6. Расчётная схема магнитной цепи
- •14.7. Законы магнитных цепей
- •14.8. Расчёт неразветвлённых магнитных цепей
- •14.6. Розрахункова схема магнітного кола
- •14.7. Закони магнітних кіл
- •14.8. Розрахунок нерозгалужених магнітних кіл
14.9. Расчёт разветвлённых магнитных цепей
Для
заданной магнитной цепи (рис14.23) известны
геометрические размеры магнитопровода,
кривая намагничивания, магнитный поток
Ф3.
Необходимо найти намагничивающую силу
F.
Порядок расчёта:
1. Составляем эквивалентную расчётную схему магнитной цепи и выбираем условно положительные направления магнитных потоков (рис.14.24).
2. Будуємо залежність Ф = f (F) (рис.14.22).
3. Відклавши значення заданої намагнічующої сили, за допомогою кривої Ф = f (F) визначаємо відповідне значення магнітного потоку Ф.
14.9. Розрахунок розгалужених магнітних кіл
Для заданого магнітного кола (рис.14.23) відомі геометричні розміри магнітопровіда, крива намагнічування, магнітний потік Ф3. Необхідно знайти намагнічующу силу F.
Порядок розрахунку:
1. Складаємо еквівалентну розрахункову схему магнітного кола і вибираємо умовно позитивні напрями магнітних потоків (рис.14.24).
2. Для нахождения намагничивающей силы запишем уравнения по второму закону Кирхгофа для первого контура:
F = Rм1Ф1 + Rм2Ф2 или F = H1l1 + Uм.ab.
Таким образом, задача сводится к нахождению H1 и Uм.ab.
3. Магнитное напряжение на участке ab:
Uм.ab = Rм3Ф3 + RмпФ3
или
Uм.ab = H3l3 + Hпlп ,
где
l3 = l’3 + l’’3.
Зная Ф3,
определяем
,
а потом с помощью кривой намагничивания
находим H3.
Поскольку
,
то подставив значения, находим Uм.ab.
4. Напряжённость H1
находим с помощью кривой намагничивания,
определив сначала магнитную индукцию
.
Магнитный поток Ф1
= Ф2
+
Ф3.
При этом Ф2
= В2S2.
Для определения магнитной индукции В2
сначала находим
напряжённость
магнитного поля на участке l2,
воспользовавшись законом Ома:
Uм.ab = Rм2Ф2 = H2l2 .
2. Для визначення намагнічующої сили запишемо рівняння за другим законом Кірхгофа для першого контуру:
F = Rм1Ф1 + Rм2Ф2 або F = H1l1 + Uм.ab.
Таким чином, задача зводиться до визначення H1 та Uм.ab.
3. Магнітна напруга на ділянці ab:
Uм.ab = Rм3Ф3 + RмпФ3
або
Uм.ab = H3l3 + Hпlп ,
де
l3 = l’3 + l’’3.
Знаючи Ф3, визначаємо , а потім за допомогою кривої намагнічування знаходимо H3. Оскільки , то підставивши значення, знаходимо Uм.ab.
4. Напруженість H1 знаходимо за допомогою кривої намагнічування, визначивши спочатку магнітну індукцію . Магнітний потік Ф1 = Ф2 + Ф3. При цьому Ф2 = В2S2. Для визначення магнітної індукції В2 спочатку знаходимо напруженість магнітного поля на ділянці l2, скориставшись законом Ома:
Uм.ab = Rм2Ф2 = H2l2 .
откуда
.
С помощью кривой намагничивания находим магнитную индукцию В2 и рассчитываем магнитный поток Ф2. После чего определяем магнитную индукцию В1 по формуле и напряжённость Н1 с помощью кривой намагничивания.
5. По найденным значениям рассчитываем намагничивающую силу F.
Пусть теперь заданы все геометрические размеры магнитопровода, кривая намагничивания и намагничивающая сила. Необходимо найти все магнитные потоки в ветвях цепи.
Порядок расчёта:
1. Составляем расчётную схему цепи и выбираем условно положительные направления магнитных потоков.
2. Для узла а записываем уравнение по первому закону Кирхгофа:
Ф1 – Ф2 – Ф3 = 0 .
или
Ф1 = Ф2 + Ф3 .
3. Поскольку цепь нелинейная, задачу решаем графо-аналитическим методом. Для этого сначала строим вспомогательные характеристики:
Ф1 = f(Uм.ab);
Ф2 = f’(Uм.ab);
Ф3 = f’’(Uм.ab).
3.1. Для первой ветви по закону Ома можем записать:
,
откуда
Uм.ab = F – Rм1Ф1.
или
Uм.ab = F – H1l1 .
звідки
.
За допомогою кривої намагнічування знаходимо магнітну індукцію В2 та розраховуємо магнітний потік Ф2. Після чого визначаємо магнітну індукцію В1 за формулою та напруженість Н1 за допомогою кривої намагнічування.
5. За знайденими значеннями розраховуємо намагнічующу силу F.
Нехай тепер задані всі геометричні розміри магнітопровіда, крива намагнічування і намагнічующа сила. Необхідно знайти всі магнітні потоки в розгалуженнях кола.
Порядок розрахунку:
1. Складаємо розрахункову схему кола і вибираємо умовно позитивні напрями магнітних потоків.
2. Для вузла а записуємо рівняння за першим законом Кірхгофа:
Ф1 – Ф2 – Ф3 = 0 .
або
Ф1 = Ф2 + Ф3 .
3. Оскільки коло нелінійне, задачу вирішуємо графо-аналітичним методом. Для цього спочатку будуємо допоміжні характеристики:
Ф1 = f(Uм.ab);
Ф2 = f’(Uм.ab);
Ф3 = f’’(Uм.ab).
3.1. Для першого розгалуження за законом Ома можемо записати:
,
звідки
Uм.ab = F – Rм1Ф1.
або
Uм.ab = F – H1l1 .
Чтобы построить вспомогательную характеристику Ф1 = f(Uм.ab), задаёмся рядом значений магнитной индукции В1, определяем с помощью кривой намагничивания напряжённость магнитного поля Н1, потом магнитное напряжение Uм.ab и соответствующие значения магнитного потока Ф1.
3.2. Для второй ветви по закону Ома можем записать:
,
откуда
Uм.ab = Rм2Ф2.
или
Uм.ab = H2l2 .
Чтобы построить вспомогательную характеристику Ф2 = f’(Uм.ab), задаёмся рядом значений магнитной индукции В2, определяем с помощью кривой намагничивания напряжённость магнитного поля Н2, потом магнитное напряжение Uм.ab и соответствующие значения магнитного потока Ф2.
3.3. Для третьей ветви по закону Ома можем записать:
,
откуда
Uм.ab = Rм3Ф3 + Rм.пФ3.
или
Uм.ab = H1l1 + Hпlп .
Чтобы построить вспомогательную характеристику Ф3 = f’’(Uм.ab), задаёмся рядом значений магнитной индукции В3, определяем с помощью кривой намагничивания напряжённость магнитного поля Н3, потом магнитное напряжение Uм.ab и соответствующие значения магнитного потока Ф3.
Все полученные зависимости наносим на одну плоскость (рис.4.25).
По первому закону Кирхгофа Ф1 = Ф2 + Ф3. Поэтому строим вспомогательную характеристику Ф2 + Ф3 = f’’’(Uм.ab). Точка пересечения а кривых Ф1 = f(Uм.ab) и Ф2 + Ф3 = f’’’(Uм.ab) определяет магнитное напряжение Uм.ab. Потом определяем магнитные потоки Ф1, Ф2, Ф3.
Щоб побудувати допоміжну характеристику Ф1 = f(Uм.ab), задаємося кількома значеннями магнітної індукції В1, визначаємо за допомогою кривої намагнічування напруженість магнітного поля Н1, потім магнітну напругу Uм.ab та відповідні значення магнітного потоку Ф1.
3.2. Для другого розгалуження за законом Ома можемо записати:
,
звідки
Uм.ab = Rм2Ф2.
або
Uм.ab = H2l2 .
Щоб побудувати допоміжну характеристику Ф2 = f’(Uм.ab), задаємося кількома значеннями магнітної індукції В2, визначаємо за допомогою кривої намагнічування напруженість магнітного поля Н2, потім магнітну напругу Uм.ab та відповідні значення магнітного потоку Ф2.
3.3. Для третього розгалуження за законом Ома можемо записати:
,
звідки
Uм.ab = Rм3Ф3 + Rм.пФ3.
або
Uм.ab = H1l1 + Hпlп .
Щоб побудувати допоміжну характеристику Ф3 = f’’(Uм.ab), задаємося кількома значеннями магнітної індукції В3, визначаємо за допомогою кривої намагнічування напруженість магнітного поля Н3, потім магнітну напругу Uм.ab та відповідні значення магнітного потоку Ф3.
Всі отримані залежності наносимо на одну площину (рис.4.25).
За першим законом Кірхгофа Ф1 = Ф2 + Ф3. Тому будуємо допоміжну характеристику Ф2 + Ф3 = f’’’(Uм.ab). Точка перетинання а кривих Ф1 = f(Uм.ab) та Ф2 + Ф3 = f’’’(Uм.ab) визначає магнітну напругу Uм.ab. Потім визначаємо магнітні потоки Ф1, Ф2, Ф3.