12. Виведення лейкограми (лейкоцитарної формули)

Лейкограмою називають процентне співвідношення між окремими видами лейкоцитів у крові.

Лейкограму визначають на забарвлених мазках крові диференційованим підрахунком 100 (або краще 200) лейкоцитів під імерсійною системою мікроскопа.

Чотирипольний метод: з кожної сторони мазка на початку і кінці його (на чотирьох досліджуваних ділянках) визначають по 25 лейкоцитів (всього 100 клітин); від краю мазка поглиблюючись на 3-4 поля зору, потім просуваючись на 2-3 поля уздовж мазка і повертатися до його краю. Число кожного виду лейкоцитів, виявлених при дослідженні, реєструють на одинадцятиклавішному лічильнику.

Трипольний метод: лейкоцити підраховують на трьох ділянках, розташованих поперек мазка 35 клітин, у середині – 30 і наприкінці – 35.

Однопольний метод: у середній частині мазка, проходячи поперек його від одного краю до іншого і назад, підраховують 100 лейкоцитів.

Таблиця 12.1. – Лейкограма крові тварин

Вид тварин	Базофіли	Еозинофіли	Нейтрофіли			Лімфоцити	Моноцити
			юні	Паличкоядерні	Сегментоядерні
ВРХ	0 – 2	5 –8	0 – 1	2 – 5	20 – 35	40 – 65	2 – 7
Коні	0 – 1	2 – 6	0 – 1	3 – 6	45 – 62	25 – 44	2 – 4
Свині	0 –1	1 –4	0 – 2	2 – 4	40 – 48	40 – 50	2 – 6
Вівці	0 – 1	4 – 12	0 – 2	3 – 6	35 – 45	40 – 50	2 – 5
Кози	0 –1	3 – 12	–	1 – 5	29 – 38	45 – 64	2 – 4
Собаки	0 –2	3 – 9	–	5 – 30	45 – 60	20 – 50	1 – 3

13. Визначення і діагностичне значення лейкоцитарного профілю

Лейкоцитарний профіль відображає співвідношення окремих видів лейкоцитів у абсолютних числах в 1 мм³ крові. Знаючи загальну кількість лейкоцитів в 1 мм³ крові й процентне співвідношення окремих видів, легко знайти абсолютну кількість вмісту окремих видів лейкоцитів в 1 мм ³ крові.

Наприклад: загальна кількість лейкоцитів 7000, а еозинофілів – 5, тоді:

7000 – 100%

Х – 5% Х =

в 1 мм³ крові міститься 350 еозинофілів. Такий розрахунок роблять для кожного виду лейкоцитів. Маяковський запропонував лейкопрофіль у вигляді сітки абсолютних чисел.

Діагностичне значення лейкоцитарної формули: При патологічних станах організму співвідношення окремих лейкоцитів часто порушується внаслідок посилення процесів руйнування та відновлення клітин. Збільшення або зменшення кількості окремих видів лейкоцитів може бути абсолютним або відносним.

Збільшення кількості окремого виду лейкоцитів у лейкоцитарній і одночасне збільшення загальної кількості лейкоцитів у 1 мм³ крові прийнято називати абсолютним видовим лейкоцитозом.

Одночасне зменшення кількості окремого виду лейкоцитів у лейкоцитарній формулі й загальної кількості лейкоцитів в 1 мм³ крові називають абсолютною видовою лейкопенією.

Відносний видовий лейкоцитоз – це збільшення процента будь-якого виду лейкоцитів при нормальній або зменшеній кількості лейкоцитів в 1 мм³ крові.

Відносна видова лейкопенія – це зменшення кількості окремого виду лейкоцитів у лейкоцитарній формулі при нормальній або збільшеній загальній кількості лейкоцитів в 1 мм³ крові.

Із видових лейкоцитозів в клінічній практиці найчастіше зустрічаються нейтрофілії, лімфоцитози та еозинофілія.

Нейтрофілія – найбільш часто зустрічається при гнійно-запальних процесах, до того ж по характеру зсуву ядра можна судити про тяжкість процесів і стадію захворювання. По ступеню регенерації нейтрофільний лейкоцитоз поділяють на:

1. Нейтрофілія з гіпорегенеративним зсувом вліво, котра характеризується тим, що кількість паличкоядерних нейтрофілів не переважає 12-13% при незначному лейкоцитозі.

2. Нейтрофілія з регенераторним зсувом вліво. Характеризується збільшення кількості нейтрофілів з появою в лейкограмі юних нейтрофілів у невеликому проценті при помірному лейкоцитозі.

3. Нейтрофілія з різким гіперрегенеративним зсувом вліво характеризується появою в лейкограмі юних і мієлоцитів, збільшенням кількості паличкоядерних нейтрофілів при значному лейкоцитозі.

4. Нейтрофілія із дегенеративним (гіпопластичним) зсувом вліво характеризується тим, що у нейтрофілах виявляють ознаки дегенерації, а в лейкограмі відмічається значне збільшення паличкоядерних при зменшенні сегментоядерних нейтрофілів на фоні лейкопенії.

5. Нейтрофілія зі зсувом ядра вправо характеризується збільшенням кількості сегментоядерних нейтрофілів при нормальній або збільшеній кількості паличкоядерних нейтрофілів.

Лімфоцитоз – частіше буває відносним. Лімфоцитом із нейтропенією зустрічається при лімфолейкозі, хронічному туберкульозі і бруцельозі. Цукровому діабеті, сильних опіках та ін.

Еозинофілія – зустрічається при глистяних інвазіях, алергічних станах, шкірних хворобах паразитарного походження та ін.