- •1. Методи одержання крові
- •2. Антикоагулянти та правила збереження крові
- •3. Визначення швидкості осідання еритроцітів (шое)
- •3.1. Метод Панченкова.
- •3.2. Метод Неводова.
- •4. Визначення у крові вмісту гемоглобіну
- •4.1. Визначення гемоглобіну колориметричним методом в гемометрі Салі
- •4.2. Визначення вмісту гемоглобіну гемоглобінціанідним методом
- •5. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Підрахунок еритроцитів пробірковим методом п’ятницкого (Николаєва).
- •6. Визначення індексів червоної крові
- •6.2. Серединній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
- •7. Визначення величини гематокриту
- •8. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Підрахунок лейкоцитів пробірковим методом м.П. П’ятницкого (Николаєва).
- •9. Підрахунок кількості тромбоцитів
- •9.1. Прямий метод підрахунку у лічильної камери Горєвої.
- •9.2. Метод Фоніо у забарвлених мазках крові
- •10. Підрахунок кількості клітин крові у птиці
- •11. Приготування, фіксація і фарбування мазків крові
- •12. Виведення лейкограми (лейкоцитарної формули)
- •13. Визначення і діагностичне значення лейкоцитарного профілю
- •13.1. Видові лейкопенії
- •13.2. Патологічні зміни клітин крові
- •Список рекомендованої літератури
5. Підрахунок кількості еритроцитів
Підрахунок еритроцитів проводять за допомогою мікроскопа в лічильних камерах або із застосуванням різних електронних лічильників.
Підрахунок еритроцитів пробірковим методом п’ятницкого (Николаєва).
Методика визначення. В звичайну лабораторну пробірку відмірюють 3,98 мл (4 мл за Ніколаєвим) 0,85% розчину натрію хлориду і вносять 0,02 мл крові капіляром від гемометра Салі (розбавленням 1:200). Добре змішують, заряджують камеру.
Через 1 хв. після осаду форменних елементів підраховують еритроцити в п’яти великих квадратах, поділених на 16 маленьких кожний і розташованих по діагоналі або чотири по краям і один посередині сітки.
До підрахованого квадрату відносяться усі еритроцити, які прилягають до його лівого і верхнього краю.
Кількість еритроцитів в 1 мм3 крові визначають за формулою:
А – кількість еритроцитів, підрахована у п’яти великих квадратах; 200/100/ - ступень розбавлення крові;
80 – кількість малих квадратів /5 × 16 = 80/;
1/4000 – об’єм рахункової камери над маленьким квадратом;
Зменшення кількості еритроцитів – еритроцитопенія (олігоцитемія). Вона зустрічається при анеміях, зумовлених недостатньою годівлею, пригніченні функції кісткового мозку при інтоксикаціях, отруєнні гемолітичними отрутами, крововтрата, піраплазмідозах, злоякісних утвореннях, у клінічній стадії лейкозу.
Збільшення кількості еритроцитів – еритроцитоз (поліцитемія) буває фізіологічним і патологічним. Патологічна поліцитемія за походженням буває відносною та абсолютною. Відносна поліцитемія спостерігається при втраті організмом води і згущенні крові внаслідок різних хвороб, які супроводжуються діареєю, блюванням, абсолютна – при хворобах серця і легень.
6. Визначення індексів червоної крові
Індекс червоної крові – це співвідношення між кількістю еритроцитів і гемоглобіном для виявлення характеру анемії і ії причини. До них відносяться: колірний показник і середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті.
6.1. Колірний показник – це насиченість еритроцитів (Ер) гемоглобіном (Нв) у хворої тварини порівняно з аналогічним середнім показником здорових тварин даного виду.
Визначають за формулою:
Де Нв2 і Ер2 – кількість гемоглобіну і еритроцитів у досліджуваної тварини;
Нв1 і Ер1 – середній вміст гемоглобіну і еритроцитів у здорових тварин.
Кольоровий показник у здорових тварин коливається в межах: ВРХ і свиней 0,85 – 1,15, коней, собак і котів 0,8 – 1,2, овець 0,5 – 0,7, кролів 0,8 – 1,0, курей 2,0 – 3,0.
6.2. Серединній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
Визначають діленням вмісту гемоглобіну в 1 л крові на кількість еритроцитів у тому ж об’ємі крові. ВГЕ вираховують в піктограмах (пг; 1 г = 1012 пг).Наприклад, вміст гемоглобіну становить 100 г/л, кількість еритроцитів – 5·106 в 1 мкл або 5·1012 в 1 л. Отже ВГЕ = 100·1012 : 5·1012 = 20 пг. Для перерахунку в одиниці SI кількість у пікограмах (пг) слід помножити на коефіцієнт 0,062 (фмоль, фемтомоль-1015).
ВГЕ дорівнює (пг): у великої рогатої худоби 15 – 20; овець 10 – 13; свиней 16 – 19; коней 17 – 20; собак 20 – 40; кролів 21 – 23; курей 36 – 40.
Збільшення ВГЕ і колірного показника називають гіперхромією. Зустрічається вона при збільшенні об’єму еритроцитів внаслідок нестачі кобальту і вітаміну В12, анеміях.
Зменшення ВГЕ і колірного показника (гіпохромія) спостерігається при нестачі в раціоні міді, заліза, протеіну, рідше – при зменшенні об’єму еритроцитів.
