- •1. Методи одержання крові
- •2. Антикоагулянти та правила збереження крові
- •3. Визначення швидкості осідання еритроцітів (шое)
- •3.1. Метод Панченкова.
- •3.2. Метод Неводова.
- •4. Визначення у крові вмісту гемоглобіну
- •4.1. Визначення гемоглобіну колориметричним методом в гемометрі Салі
- •4.2. Визначення вмісту гемоглобіну гемоглобінціанідним методом
- •5. Підрахунок кількості еритроцитів
- •Підрахунок еритроцитів пробірковим методом п’ятницкого (Николаєва).
- •6. Визначення індексів червоної крові
- •6.2. Серединній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (вге)
- •7. Визначення величини гематокриту
- •8. Підрахунок кількості лейкоцитів
- •Підрахунок лейкоцитів пробірковим методом м.П. П’ятницкого (Николаєва).
- •9. Підрахунок кількості тромбоцитів
- •9.1. Прямий метод підрахунку у лічильної камери Горєвої.
- •9.2. Метод Фоніо у забарвлених мазках крові
- •10. Підрахунок кількості клітин крові у птиці
- •11. Приготування, фіксація і фарбування мазків крові
- •12. Виведення лейкограми (лейкоцитарної формули)
- •13. Визначення і діагностичне значення лейкоцитарного профілю
- •13.1. Видові лейкопенії
- •13.2. Патологічні зміни клітин крові
- •Список рекомендованої літератури
2. Антикоагулянти та правила збереження крові
При клінічному лабораторному аналізі досліджують нативну кров.
В залежності від характеру досліджень готують одну, дві або більше пробірок. У пробірку для отримання нативної крові попередньо додають один із антикоагулюючих засобів (табл. 2.1). В великих кількостях ці речовини не можна застосовувати бо висока їх концентрація викликає в крові різні зміни і можуть призвести до гемолізу включно.
Для попередження гемолізу кров має поступати в пробірку по стінці.
В лабораторію кров повинна надходити в день її взяття. Загальний клінічний анализ крові, визначення в ній цукру проводять в день її отримання; інші аналізи як правило закінчують на протязі 2 – 3 днів.
Таблиця 2.1. – Антикоагулянти та їх дози (в розрахунку на 10 мл крові)
Назва |
Одиниця вимірювання |
кількість |
Натрію цитрат |
мг |
30 – 50 |
5%- ний розчин натрію цитрату |
мл |
1 |
Натрію оксалат |
мг |
15 |
Калію оксалат |
мг |
15 |
20%- ний водний розчин натрію або калію оксалату |
мл |
0,3 – 0,5 |
10%- ний розчин натрію фториду |
мл |
0,3 – 0,5 |
10%- ний розчин трилону Б |
краплі |
6 – 8 |
0,5%- ний розчин гепарину |
мл |
0,3 – 0,4 |
3. Визначення швидкості осідання еритроцітів (шое)
3.1. Метод Панченкова.
Методика визначення: В градуйований на 100 поділок капіляр набирають до відмітки „Р” (поділка 50) 5% розчин лимоннокислого натрію і видувають його на часове скло або фарбовану луночку. Цим же капіляром набирають кров до відмітки „К” (поділка „0”) і обидва рази видувають на часове скло або луночку, перемішуючи кров з розчином цитрату натрію. Отриману суміш набирають в капіляр до відмітки „К” і ставлять у штатив, відмітивши час постановки. ШОЕ визначають через 1 годину і виражають в міліметрах.
В зв’язку з тим, що у тварин (крім коней і свиней) ШОЕ протікає дуже повільно, градуйовані піпетки Панченкова ставлять не у вертикальному положенні, а з нахилом 500. При такому положенні спостерігається прискорення осідання еритроцитів, яке дозволяє більш точно реєструвати зміни ШОЕ.
Таблиця 3.1. – Швидкість осідання еритроцитів у здорових тварин, мм
Вид тварин |
Метод дослідження |
||||
За Панченковим через 1 год |
За Неводовим |
||||
Вертикальне положення піпетки |
Піпетка під кутом 50о |
15 хв |
1 год |
24 год |
|
Коні |
40 – 70 |
– |
30 – 40 |
62 – 65 |
65 – 70 |
Велика рогата худоба |
0,5 – 1,5 |
17 – 24 |
0.1 – 0,3 |
0,6 – 0,8 |
1 – 2 |
Вівці |
0,5 – 1,0 |
12 – 25 |
0,1 – 0,3 |
0,7 – 1,0 |
1 – 2– |
Кози |
0,3 – 1,0 |
10 – 12 |
– |
0,3 –1,0 |
25 – 40 |
Свині |
2 – 9 |
– |
2 –5 |
20 – 35 |
– |
Собаки |
2 – 6 |
30 – 33 |
0 – 0,4 |
2,0 – 3,5 |
3 –5 |
Кішка домашня |
6 –10 |
– |
– |
– |
– |
Кролі |
1 – 2 |
26 –32 |
0 – 0,1 |
1,0 – 2,0 |
1,5 – 2,5 |
