4.3. Скаутський рух в Україні

Скаутинг - це всесвітній добровільний недержавний і неполітичний рух, у якому бере участь понад 28 млн дітей і молодих людей різних соціальних груп, релігій і культур. Основна мета скаутингу - цивільний, духовний, інтелектуальний і фізичний розвиток молоді, формування активної цілісної особистості. У перекладі з англійської слово "scaut" означає "розвідник".

Історія світового скаутизму

Скаутський метод виховання, як і сам рух, заснований в Англії на початку XX ст. полковником Робертом Баден-Пауеллом (1857-1948). Він створив для англійських підлітків перші загони скаутів, яким належало в іграх та серйозній діяльності виховувати молодь, готувати її до служіння батьківщині, прищеплювати лицарський дух. Принципи своєї організації Р. Баден-Пауелл висвітлив у книзі "Скаутинг для хлопців" (1908). До 1909 р. в Англії вже налічувалося 14 тис. скаутів.

Прабатьком скаутизму вважають і письменника Ернеста Сетон-Томпсона (1860-1946). Він народився в Англії, але в 5-річному віці переїхав з родиною до Канади. У 80-90-ті роки написав книги "Дикі звірята, котрих я пізнав", "Філософія життя серед природи", "Індіанці пустелі". Влітку він разом із хлопцями жив у лісі, де вони вивчали звички звірів і птахів. Такі гуртки почали виникати по всій Америці, а в 1906 р. Б. Сетон-Томпсон заснував "Лісову школу Америки". Після того, як скаутський рух почав поширюватись у СІНА, його обрали шеф-скаутом країни.

В основу теоретичних засад скаутизму було покладено твори (зокрема, "Книга джунглів") Редьярда Шплінта (1865-1936). Він є автором скаутської гри Кіма, офіційної скаутської пісні "All Patrols Look Out".

У 1911-1912 pp. скаутський рух вийшов на міжнародний рівень: сформувались організації у Швеції, Данії, Норвегії, Голландії, Італії, Аргентині, Чилі, Японії, Китаї, Чехії, Росії. У 1922 р. налічувалося понад 1 млн скаутів у 31 країні.

Для розвитку зв'язків між скаутськими організаціями з 1920 р. відбуваються міжнародні скаутські з'їзди, т. зв. джемборі (scout jamboree), а в 1929 р. створено Міжнародне скаутське бюро як керівний орган світового скаутського руху. За правилами бюро, кожну державу могла представляти тільки одна організація, тому декілька скаутських організацій повинні були об'єднатися у федерацію. Другою умовою членства було відокремлення хлопчиків від дівчаток. Змішані загони з представників обох статей заборонялись міжнародними правилами скаутизму.

Визнання скаутського руху як чинника міжнародних відносин засвідчило його представництво у Лізі Націй.

Нині світовий скаутський рух представлений Всесвітньою організацією скаутського руху (ВОСР) (World Organization of the Scout Movement), яка об'єднує 28 млн скаутів зі 160 країн - членів ВОСР. Метою ВОСР є виховання та освіта молоді на засадах цінностей, покладених в основу скаутської присяги та скаутського закону. Всесвітньою організацією скаутського руху керують Конференція (з'їзд делегатів країн-членів), Комітет (законодавчий орган) та Бюро (виконавчий орган), а структурно організація ділиться на шість регіонів: європейський, арабський, африканський, азійсько-тихоокеанський, інтерамериканський та євразійський. Штаб-квартира організації розташована у м. Женева (Швейцарія).

У незалежній Україні було створено велику кількість місцевих, регіональних, всеукраїнських скаутських організацій чи таких, що декларують свою належність до скаутизму. Однак у Всесвітній організації скаутського руху Україна набула членства лише у 2008 р. після того, як три найбільші скаутські організації країни (Всеукраїнська молодіжна організація "СПОК", Національна скаутська організація України "Пласт", ВДГО "Українське дитячо-юнацьке товариство "Січ"") створили єдину структуру - Національну організацію скаутів України (НОСУ).

Національна організація скаутів України - всеукраїнська громадська організація, створена у 2007 р. (зареєстрована Міністерством юстиції України наказом № 987/5 від 26 жовтня 2007 року). Ь мета - сприяти розвитку дітей та молоді як особистостей і відповідальних громадян України, якомога повнішому розкриттю їх фізичного, емоційного, розумового, соціального, духовного потенціалу, а також розвиток скаутського руху на території України та захист спільних інтересів членів організації.

Керівним органом організації є Рада НОСУ, до складу якої входить 18 осіб (по 6 від кожної організації). Головою Ради НОСУ було обрано пластуна Лева Захарчишина, а його заступником - споківця Валерія Танцюру.

У 2008 р. НОСУ звернулася з проханням про вступ до Всесвітньої організації скаутського руху. 1 липня 2008 року на 38-й Всесвітній скаутській конференції в Кореї НОСУ офіційно прийняли до Всесвітньої організації скаутського руху. Адміністративно НОСУ належить до євразійського регіону ВОСР.