3.2 Переведення на іншу роботу

Переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, а також переведення в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством в разі виробничої потреби, простою, заміни відсутнього працівника урегульовується статтями 32–35 КЗпП.

Якщо ініціатором переведення працівника на іншу роботу є власник або уповноважений ним орган, у наказі (розпорядженні) обов’язково зазначається мотивація переведення, а працівник, ознайомившись із наказом (розпорядженням), повинен, окрім підпису, зазначити: «З переведенням згідний».

Hе вважається переведенням на іншу pоботу і не потpебує згоди пpацівника пеpеміщення його на тому самому підпpиємстві на інше pобоче місце, в інший стpуктуpний підpозділ у тій самій місцевості, доpучення pоботи на іншому механізмі або агpегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої тpудовим договоpом. Bласник або уповноважений ним оpган не має пpава пеpеміщати пpацівника на pоботу, пpотипоказану йому за станом здоpов’я [4, c. 123].

Накази про переведення працівників на іншу роботу на тому самому підприємстві готуються і оформляються на підставі розпорядження власника або заяви працівника. У розпорядчій частині наказу (розпорядження), крім прізвища, імені та по батькові працівника, його попередньої посади, кваліфікації, повинні бути зазначені:

— посада (спеціальність, кваліфікація), структурний підрозділ (місце роботи), до якого він переводиться;

— дата і строк переведення (постійно чи тимчасово). У разі тимчасового переведення вказують його тривалість;

— причини переведення (на іншу посаду, роботу, у зв’язку з виробничою потребою; простоєм; за станом здоров’я, вагітністю або неможливістю виконувати попередню роботу жінкою, яка має дитину віком до трьох років; для заміни відсутнього працівника);

— умови оплати праці, пільги й компенсації, передбачені чинним законодавством;

— підстави видання наказу (розпорядження).

Якщо колишній істотні умови праці не може бути збережено і працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпПУ.

На підприємствах з великим обсягом документообігу, оформляючи переведення працівника з одного структурного підрозділу в інший, працівник відділу кадрів заповнює уніфіковану форму наказу про переведення на іншу роботу (типова форма № П-5). Один примірник форми залишається у відділі кадрів, другий - передається у бухгалтерію, третій - долучають до особової справи працівника.

Законом не передбачено, скільки разів протягом календарного року можна переводити працівника у разі виробничої необхідності, тому що такі випадки попередньо не можна передбачити.

Проте законом установлено, що тривалість переведення на іншу роботу для заміщення відсутнього працівника не може перевищувати одного місяця протягом календарного року, крім випадків згоди працівника виконувати цю роботу більш тривалий час.

Зазвичай у разі тимчасової заміни відсутнього працівника кваліфіковані працівники не переводяться на некваліфіковані роботи [4, c. 132].

Тимчасове переведення у зв'язку з виробничою необхідністю оформляється наказом по підприємству, установі, організації із зазначенням конкретних причин і терміну його тривалості. Після закінчення терміну переведення працівник знову повертається на роботу, обумовлену трудовим договором.

Простій - це тимчасове призупинення роботи з причин виробничого характеру, що виникли як із вини працівника, так і незалежно від нього.

У разі простою власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника на іншу роботу з урахуванням його спеціальності та кваліфікації на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, однак у тій самій місцевості, на термін до одного місяця [4, c. 143].