Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Емельянов_конспект лекций 2ч._укр.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
899.07 Кб
Скачать

3.5.4 Підсилювачі з підвищеною вибірковістю

Для підвищення вибірковості як навантаження каскаду доцільно використовувати фільтри зосередженої селекції (ФЗС). У якості ФЗС можуть бути використані:

  • системи з декількох зв'язаних коливальних контурів;

  • багатоланкові трьохелементні LC-Фільтри;

  • електромеханічні фільтри;

  • п’єзокерамічні фільтри (ПКФ);

  • кварцові фільтри;

  • фільтри на поверхневих акустичних хвилях (ПАХ).

У системах мобільного зв'язку найбільше застосування одержали п’єзокерамічні фільтри й фільтри на поверхневих акустичних хвилях (ПАХ).

Підсилювач із навантаженням у вигляді п’єзокерамічного фільтра (ПКФ) представлений на рис 3.20.

Рисунок 3.20 - Підсилювач із навантаженням у вигляді п’єзокерамічного фільтра

П’єзокерамічний ефект спостерігається не тільки в кристалах, але й у полікристалічних речовинах, до яких відносяться сегнетоелектричні кераміки (п’єзокераміки) титаніту барію, цирконато-титанату свинцю й ряд інших. ПКФ забезпечує високу вибірковість.

Підсилювач із навантаженням у вигляді фільтра на ПАХ представлений у вигляді схеми (рис. 3.21)

Рисунок 3.21 - Підсилювач із навантаженням у вигляді фільтра на ПАХ

Фільтри на ПАХ являють собою конструкцію, що містить п’єзоелектричну „підстилку” (на основі ніобата літію, танталу літію й ін.), на якій за допомогою фотолітографічної технології розміщається штирьова електродна структура, що містить вхідний і вихідний перетворювачі. При подачі на вхідний перетворювач вхідного сигналу через п'єзоефект в „підстилці” завдяки пружним деформаціям виникають поверхневі акустичні хвилі.

Ці хвилі поширюються по поверхні „підстилки” фільтра й досягають вихідного перетворювача.

Фільтри ПАХ відносяться до класу немінімально-фазових ланцюгів, тому вони дозволяють одержати довільну форму АЧХ при досить лінійній ФЧХ.

3.6 Малошумливі підсилювачі

Малошумливі підсилювачі (МШП) використовуються в РПрП для зниження коефіцієнта шуму, еквівалентної шумової температури й підвищення тим самим чутливості прийомного пристрою.

Основні технічні вимоги, пропоновані до МШП:

  • ширина смуги робочих частот може досягати 15...20% середньої робочої частоти;

  • шумова температура МШП повинна бути мінімальною;

  • коефіцієнт підсилення МШП по потужності;

  • лінійність амплітудної характеристики.

Серед різноманіття типів МШП найбільш широке застосування отримали широкосмугові малошумливі підсилювачі на транзисторах і напівпровідникові параметричні.

Зупинимося коротко на параметричних малошумливих підсилювачах.

3.6.1 Малошумливі параметричні підсилювачі радіосигналів

В основі роботи параметричного МШП [5] лежить фізичний процес перетворення енергії джерела високочастотного коливання (так званого генератора «накачування») в енергію вихідного коливання. Обмін енергії здійснюється за допомогою реактивного елемента – ємності або індуктивності, величини яких або змінюються як функції часу завдяки керуванню генератором «накачування». Параметричні підсилювачі радіочастоти поряд з посиленням високочастотного сигналу можуть здійснювати також перетворення його частоти.

Покажемо на прикладі (рис. 3.22), що відповідна зміна ємності приводить до ефекту посилення сигналу в коливальному контурі.

Рисунок 3.22

Відомо, що напруга , заряд і ємність конденсатора зв'язані співвідношенням або .

Диференціюючи ліву й праву частини виразу по відповідним змінним і , знаходимо

або .

Для приростів і можна вважати, що й . Тоді . Таким чином, зміни ємності контуру на величину приводить до зміни напруги на конденсаторі: для одержуємо .

Фізично сутність посилення сигналу в параметричному підсилювачі полягає в цілеспрямованому відборі енергії від джерела (генератора «накачування»), керуючого ємністю . Ця енергія, що запасається в конденсаторі, потім передається в контур, що приводить до регенерації втрат контуру й збільшення рівня сигналу на його виході. Таким чином, за допомогою генератора «накачування» у контур як би нагнітається («накачується») енергія від допоміжного джерела.

Найпростішим параметричним підсилювачем (ПП) є одноконтурний підсилювач (рис. 3.23).

Рисунок 3.23 - Одноконтурний параметричний підсилювач

Як змінна ємність використовується напівпровідниковий діод (наприклад варикап). Напруга на діоді складається з постійної напруги зсуву й змінної напруги накачування . Ємність діода змінюється із частотою генератора накачування.

Корисний сигнал через фільтр , настроєний на частоту накачування, надходить у контур. Цей фільтр забезпечує розв'язку джерела накачування. Фільтр настроєний на частоту сигналу й послабляє шунтуючу дію генератора накачування. Фільтр , настроєний на частоту накачування, послабляє шунтуючу дія опору навантаження на генератор накачування.

Двоконтурний ПП представлений схемою (рис. 3.24)

Рисунок 3.24 - Двоконтурний параметричний підсилювач

Тут контур з , - сигнальний. Контур з , - холостий контур.

Частота генератора накачування може бути взята як .

Усильний сигнал знімається із сигнального контуру. Такий підсилювач називається двоконтурним регенеративним підсилювачем. Якщо посилений сигнал знімається з холостого контуру, то підсилювач називається регенеративним перетворювачем.

Ефективна шумова температура двоконтурного ПП визначається виразом

,

де - температура навколишнього середовища;

- частота настроювання холостого контуру.

Звідси виходить, що для зменшення потужності шумів ПП (підвищення чутливості РПрП) необхідно збільшувати частоту коливань генератора накачування й зменшувати температуру навколишнього середовища.