4.1. Організація поточного оцінювання знань студентів

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів денної та вечірньої форм навчання є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання розрахункових завдань;

в) виконання модульних контрольних робіт

г) виконання завдань для самостійної роботи (реферату або есе).

4.1.1. Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях

Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях; б) результати виконання і захисту звіту про виконання розрахункових завдань. Максимальна оцінка за виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру – 30 балів.

4.1.1.1. Оцінювання рівня знань студента, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру – 20. Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на одному семінарському (практичному) занятті – 3. Кожен студент має отримати 7 оцінок. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

Оцінка за 100-бальною шкалою	Рівень знань
3	відмінний
2	добрий
1	задовільний
0	незадовільний

Ці бали – реально зароблені оцінки під час проведення семінарських занять викладач переносить у свій журнал та в журнал електронного обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, підсумовується і включається в загальну суму балів поточної успішності.

У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під індивідуально-консультативної роботи викладача.

4.1.1.2. Оцінювання результатів виконання і захисту звіту про виконання розрахункових завдань

Кожен студент має підготувати звіт про виконання розрахункового завдання та захистити його. Мета розрахункових завдань – поглиблення та деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і на цій основі прищеплення практичних умінь та навичок.

Виконуючи розрахункове завдання, кожен студент має здійснити розрахунки, аналіз і зробити висновки щодо економічного і соціального розвитку України по відповідному напрямку політики. Для виконання завдання слід використати дані Державної програми економічного і соціального розвитку України, Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004–2015), Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», сайтів державних органів України, статистичних збірок та інших інформаційних джерел.

Тематика розрахункових завдань

1. Характеристика галузевої структури економіки України.

2. Характеристика галузевої структури промисловості України.

3. Характеристика енергетичного балансу України.

4. Характеристика регіональної структури економіки України.

5. Характеристика регіональної структури промисловості України.

6. Характеристика структури експорту товарів і послуг з України.

7. Характеристика структури імпорту товарів і послуг в Україну.

8. Тенденції змін платіжного балансу України.

9. Характеристика обсягів, динаміки і структури інвестицій в економіку України.

10. Кількісна та якісна характеристика приватизаційних процесів в Україні.

11. Характеристика рівня монополізації економіки України.

12. Кількісна та якісна характеристика ринку цінних паперів в України.

13. Структура доходів Державного бюджету України.

14. Структура видатків Державного бюджету України за економічною класифікацією.

15. Структура видатків Державного бюджету України за функциональною класифікацією.

16. Структура видатків Державного бюджету України за економічною класифікацією.

17. Кількісна та якісна характеристика монетарних показників.

18. Кількісна та якісна характеристика інфляційних процесів в Україні.

19. Кількісна та якісна характеристика розвитку регіонів України.

20. Характеристика грошових доходів населення України.

21. Характеристика грошових витрат населення України.

22. Характеристика попиту на робочу силу в Україні.

23. Характеристика пропозиції робочої сили в Україні.

24. Характеристика стану навколишнього природного середовища в Україні.

25. Кількісна та якісна характеристика природоохоронних заходів в Україні.

Тема розрахункового завдання закріплюється за студентом на 1-му семінарському (практичному) занятті. Студент обирає розрахункове завдання за таким номером, який відповідає номеру його прізвища в алфавітному списку студентів академічної групи.

Звіт про виконання розрахункового завдання має бути правиль­но оформлений. Текст повинен розміщуватися на одній сторін­ці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

До звіту входять титульний аркуш та основна частина. Основна частина звіту виконується у вільній формі обсягом 8–10 сторінок. Зразок титульної сторінки наведений нижче.

Звіт про виконання розрахункового завдання студент подає для перевірки викладачеві, який веде семінарські (практичні) заняття в даній групі, не пізніше, ніж до 12-го семінарського заняття. Захист звіту про виконання розрахункових завдань проводиться на 13-му семінарському занятті, за результатами якого студент отримує відповідну оцінку. Максимальна кількість балів – 10. Критерії оцінювання наведені нижче:

Оцінка за 100-бальною шкалою	Рівень знань, умінь, навичок
10	відмінний
9	відмінний з «мінусом»
8	добрий
7	добрий «з мінусом»
6	задовільний
5	задовільний «з мінусом»
0	незадовільний

У разі відсутності студента на семінарському занятті під час захисту звітів про виконання розрахункових завдань з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана захистити його до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок звітування визначає викладач.