- •Для спеціальності «Туризм», денної форми навчання
- •Для спеціальності «Туризм», денної форми навчання
- •Мета та завдання курсу
- •Структура навчальної дисципліни за модульною системою
- •Зміст лекцій
- •4. Завдання для рефератів та самостійної роботи
- •5. Питання до навчальної дисципліни
- •6. Розподіл балів за елементами змістових модулів при поточних та підсумкових оцінюваннях знань
- •7. Зміст лабораторних робіт
- •8. Література
- •Лабораторна робота №1.
8. Література
Мескон М.Х. и др. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1992. – 702 с.
Коротков Э.М. Концепция менеджмента: учеб. Пособие для студентов. М.: Дека, 1997.
Управление – это искусство// А.Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор, Г.Форд. – М.: Республика, 1992.
Салмон Р. Будущее менеджмента/Под ред. Е.В. Минеевой. – Спб.: Питер, 2004. – 298 с.
Нив Г.Р. Пространство доктора Деминга. Кн. 2. – М.: РИА «Стандарты и качество», 2003 – 230 с.
Зелинский С.Э. Автоматизация управления предприятием. Учебное пособие – К.: Кондор, 2004 – 518 с.
Информационные технологии в бизнесе/ Под ред. М.Желены. – Спб: Питер, 2002. – 1120 с.
Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжениринг бизнеса: Реинжениринг организаций и информационные технологии. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 336 с.
Шаповал М.І. Менеджмент якості: Підручник. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 475 с.
Веллингтон П. Стратегии кайзен для успешных продаж/ Перев. с англ. под ред. А.Заболотной. – Спб.: Питер, 2004. – 272 с.
Информационные технологии. Путеводитель по новой экономике (Серия бизнес-справочников «Проверено. Коммерсантъ». – М.: Коммерсантъ ХХI, Альпина Паблишер, 2002. – 320 c.
Румянцев М.И. Информационные системы и технологии предприятий: Учебное пособие. – Павлоград: ЗПИЭУ, 2004. – 340 с.: ил.
Флінта В.М. Перспективи створення корпоративних інформаційних систем на основі ОС LINUX// Современные информационные системы и технологии в экономике. Тезисы докладов II Всеукраинской студенческой конференции – Запорожье: Запорожская городская государственная коммунальная типография «Днепровский металлург», 2002. – 124 с.
Гринберг А.С., Горбачев Н.Н., Бондаренко А.С. Информационные технологии управления: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 479 с.
Петров Ю.А., Шлимович Е.Л., Ирюпин Ю.В. Комплексная автоматизация управления предприятием. Информационные технологии – теория и практика. – М.: Финансы и статистика, 2001 – 160 с.
Лабораторна робота №1.
Тема «Вибір бізнес-процесів та обґрунтування вибору»
Необхідно проаналізувати інформацію, яка була засвоєна на лекціях. На її основі здійснити вибір бізнес-процесу вищого рівня та бізнес-процесу нижчого рівня, над якими студент працював під час проходження навчальної практики та/або вивчення попередніх курсів дисциплін. При декомпозиції бізнес-процесу вищого рівня однією зі складових має бути бізнес-процес нижчого рівня. Вибрані бізнес-процеси є основою для проведення наступних лабораторних робіт. Обґрунтування вибору виноситься у таблицю (табл. 1).
Таблиця 1.
Обґрунтування вибору бізнес-процесу
№ |
Найменування |
Вибір |
1. |
Вид діяльності підприємства |
|
2. |
Відділ підприємства, в якому реалізуються бізнес-процеси |
|
3. |
Назва бізнес-процесу вищого рівня |
|
4. |
Назва бізнес-процесу нижчого рівня |
|
Лабораторна робота №2. Опис бізнес-процесів.
Для опису бізнес-процесів необхідно заповнити таблицю 2.
Перші чотири рядки таблиці дублюються з таблиці 1.
У п'ятому рядку необхідно перерахувати посади співробітників, які задіяні у бізнес-процесі вищого рівня.
У шостому рядку перерховуються посади співробітників, які задіяні у бізнес-процесі нижчого рівня. Увага: перлік посад з шостого рядка повинен бути продубльований у п'ятому рядку.
У сьомому рядку необхідно вибрати метод покращення бізнес-процесів (ЗМ1-ЗМ3). Вибір методу залежить від багатьох чинників, таких як: вид діяльності підприємства, обрані бізнес-процеси, особисті пріоритети при оптимізації (скорочення кількості робітників, дублювання робіт, довжини циклу тощо), наявні можливості для застосування комплексних управлінських теорій (принципи Демінга, кайдзен, LEAN, Just-in-Time тощо).
У восьмому рядку необхідно зафіксувати мету моделювання бізнес-процесів. Мета залежить від двох факторів: обраного методу покращення бізнес-процесів та розуміння того, що саме повинна відображати моделі бізнес-процесів.
У дев'ятому рядку визначається посадова особа, для якої створюється модель. Важливість цього пункту можна продемонструвати на такому прикладі: погляд на один і той же процес з точки зору головного технолога і фінансиста буде абсолютно різний. Один бачить лише фінансову складову і деякі технологічні деталі, другий обов'язково зробить упор на технологію, практично не відобразивши фінансову складову процесу, такі як фінансові документи, фінансові ресурси і так далі. В ситуації, коли опис робиться під подальше впровадження комплексної інформаційної системи в цьому пункті слід написати «універсально». Це означатиме, що моделі бізнес-процесів будуть зрозумілими робітникам будь-якої посади.
Таблиця 2
Опис бізнес-процесу
№ |
Найменування |
Опис |
1. |
Вид діяльності підприємства |
|
2. |
Відділ підприємства, в якому реалізуються бізнес-процеси |
|
3. |
Назва бізнес-процесу вищого рівня |
|
4. |
Назва бізнес-процесу нижчого рівня |
|
5. |
Назви посад співробітників, які реалізують бізнес-процес вищого рівня |
|
6. |
Назви посад співробітників, які реалізують бізнес-процес нижчого рівня |
|
7. |
Метод покращення |
|
8. |
Мета моделювання |
|
9. |
Посадова особа, для якої створюється модель |
|
Опис організаційної структури підприємства
Розробка інформаційної моделі бізнес-процесів, в якій будуть зображені узагальнені інформаційні потоки між етапами бізнес-процесів.
Таким чином, друга лабораторна робота повинна містити: опис бізнес-процесу (див. табл. 2), організаційну структуру підприємства, інформаційну модель бізнес-процесу вищого рівня та інформаційну модель бізнес-процесу нижчого рівня, які були обрані в попередній лабораторній роботі.
Лабораторна робота №3. Вибір інформаційної системи для управління підприємством.
Лабораторна робота передбачає вибір інформаційної управлінської системи, в якій надалі будуть реалізовані обрані бізнес-процеси, що підлягають моделюванню. Вибір здійснюється серед інформаційних систем, які були засвоєні на лекційних заняттях (ЗМ5-ЗМ10). Вибір інформаційної системи необхідно обґрунтувати та занести у відповідну таблицю (табл. 3).
Таблиця 3
Обґрунтування вибору інформаційної управлінської системи
№ |
Найменування |
Опис |
1. |
Назва обраної інформаційної системи* |
|
2. |
Мета впровадження інформаційної системи |
|
3. |
Кількість ліцензій** |
|
4. |
Управлінські функції, які мають бути реалізовані інформаційною системою |
Наприклад: Планування Контроль |
*-назва інформаційної системи подається в скороченому варіанті з подальшим розшифрування на англійській мові та з перекладом на українську мову.
**-кількість ліцензій розраховується за кількістю людей, які працюють у відділі (таблиця 2, пункт 4), та будуть безпосередньо працювати з інформаційною системою.
Лабораторна робота №4. Побудова діаграм потоків даних – DFD (Data Flow Diagram).
Цей стандарт опису бізнес-процесів використовується для опису процесів вищого рівня. Для цього необхідно використати інформацію по роботі відділу, в якому реалізується обраний бізнес-процес (лаб. роб. №2).
На діаграмі потоків даних показуються роботи, входи та виходи кожної з робіт. Дані входи і виходи являють собою інформаційні або матеріальні потоки. При цьому виходи однієї роботи можуть бути входами для інших.
Входи та виходи, які були показані при описі оточення бізнес-процесу є зовнішніми. Зовнішні входи на DFD-схемі надходять із зовні від постачальника процесу (іншого відділу, постачальників, банку тощо), а зовнішні виходи йдуть назовні до клієнта процесу (іншого відділу, дилерів, дистрибуторів, клієнтів тощо). При побудові DFD-схеми бізнес-процесу їх потрібно перенести зі схеми оточення процесу DFD-діаграму. Для остаточного опису бізнес-процесу залишається описати тільки внутрішні інформаційні та матеріальні потоки. Кожен з них є виходом однієї з робіт і в той же є входом для іншої (рис. 1).
Рис. 1 Діаграма потоків даних – DFD
При побудові DFD-схеми бізнес-процесу потрібно пам'ятати, що дана схема показує потоки матеріальних та інформаційних ресурсів і не зазначає послідовність робіт. У більшості випадків тимчасова послідовність робіт збігається з напрямком руху потоків у бізнес-процесі. Але інколи виникають приклади, які зображені на рис. 2.
Рис. 2 Приклад неспівпадіння часових послідовностей робіт і напрямку руху документа
У даному прикладі друга робота за часом почала виконуватися раніше першої роботи, але документ рухається від першої роботи до другої.
Кожній роботі необхідно присвоїти свій ідентифікатор (на рисунку 1 – код). Також слід зазначати підрозділи та посади робітників, які беруть участь і відповідають за виконання робіт, що входять до складу процесу (табл.4).
Таблиця 4
Ідентифікація робіт
Код роботи |
Підрозділ, який виконує роботу |
Посади робітників, які виконують роботу |
Код 01 |
… |
… |
Код 02 |
… |
… |
При формулюванні назви робіт варто дотримуватись двох правил.
Назви роботи потрібно формулювати згідно з наступною формулою:
Назва роботи = дія + об’єкт, над яким виконується дія
Наприклад, якщо ця робота пов'язана з продажем продукції, то її потрібно назвати "Продаж продукції", при цьому бажано конкретизувати, що це за продукція. В даному випадку "Продаж" - це дія, а "продукція" - об'єкт ,над яким проведена ця дія.
При формулюванні назви роботи потрібно використовувати коротке та лаконічне формулювання, що підвищить ефективність подальшої роботи з оптимізації бізнес-процесу. Ідеальним варіантом є випадок коли назва роботи формулюється за допомогою двох-трьох слів. Максимальна кількість символів – 50.
При формулюванні назв матеріальних та інформаційних потоків також потрібно використовувати ці правила. В даному випадку друге правило використовується без змін, а перше правило формулюється наступною формулою:
Назва потоку = об’єкт, який представляє потік + статус об’єкту
Наприклад, якщо мова йде про продукцію, яку відвантажили клієнтові, то даний потік потрібно сформулювати наступним чином - "Відвантажена продукція" або "Відвантажена клієнту продукція". В даному випадку "Продукція" - це об'єкт, який представляє потік, а "відвантажена клієнту" - статус об'єкта.
Лабораторна робота №5. Розробка дерева та мережі бізнес-процесів.
На основі аналізу обраного відділу підприємства, розробляється дерево та мережа бізнес-процесів, одним з яких є обраний студентом бізнес-процес (рис. 3).
Рис. 3. Розробка мережі бізнес-процесів
При розробці дерева бізнес-процесів процеси ідентифікуються та класифікуються на основні, забезпечувальні та управлінські. Основним завданням даної класифікації є полегшення роботи по виділенню процесів, зниження ймовірності пропуску важливих процесів, а також візуалізація схем роботи відділу.
На основі дерева бізнес-процесів будується мережа бізнес-процесів. Ієрархічні зв'язки та класифікація бізнес-процесів в мережі не зазначається. На відміну від дерева бізнес-процесів мережа дає більш повне системне уявлення про діяльність організації, так як дозволяє показати не тільки елементи організації, а й взаємодії між ними.
Необхідно зауважити, що мережа бізнес-процесів дозволяє полегшити роботу по покращенню діяльності. Так в ситуації, коли вихід одного з бізнес-процесів, наприклад документ, ніде далі не використовується (не є входом для іншого бізнес-процесу або зовнішнього суб'єкта), можна зробити висновок, що описаний вихід бізнес-процесу є помилковим або зайвим. В іншому випадку потрібно знайти бізнес-процес, для якого даний вихід є входом, і доопрацювати схему оточення цього бізнес-процесу.
На практиці мережу процесів часто називають мережею або схемою взаємодії бізнес-процесів. На мережі обов’язково потрібно показати зовнішні суб'єкти, з яким взаємодіють бізнес-процеси компанії - клієнти, постачальники, банки та ін.
Лабораторна робота №6. Побудова діаграми потоків робіт – WFD (Work Flow Diagram)
WFD-схема використовується для опису бізнес-процесів нижчого рівня та передбачає появу таких об'єктів, як: логічні оператори, події початку і закінчення процесу, елементи, що показують тимчасові затримки (рис. 4).
За
допомогою логічних операторів, котрі
ще називають блоками прийняття рішень,
показують альтернативи, які відбуваються
в процесі, показується в яких випадках
процес протікає за однією технологією,
а в яких
випадках
за іншою. Наприклад, за допомогою даних
елементів можна описати ситуацію, коли
договір на меншу суму узгоджується
однією групою співробітників, а договір
з більшою сумою узгоджується за більш
складною методикою та більшою кількістю
співробітників.
Рис. 4. Діаграма потоків робіт - WFD
Необхідно також вказати початкові та кінцеві дії. У випадку жорстко формалізованих бізнес-процесів (наприклад, бізнес-процесів, пов’язаних зі звітною документацією) можна зазначати точний час та/або дату.
Особливістю WFD-діаграми є те, що стрілки між операціями бізнес-процесу позначають не потоки об'єктів (інформаційні і матеріальні), а потоки або тимчасову послідовність робіт виконання.
Оскільки в наступних лабораторних роботах передбачається оптимізація обраного бізнес-процесу, при побудові WFD-схеми в лабораторній роботі №6 необхідно використовувати елементи затримки часу (якщо вони є). В такому випадку подальша робота починається через деякий час після завершення попередньої. Також необхідно зробити перелік посад співробітників, які приймають участь у бізнес-процесі, та їх кількості.
Лабораторна робота №7. WFD-схема покращеного бізнес-процесу.
Використовуючи обраний метод оптимізації (FAST, бенчмаркінг бізнес-процесу, перепроектування бізнес-процесів, реінженірінг бізнес-процесів, Just-in-Time, канбан, принципи Демінга тощо) необхідно описати, які аспекти бізнес-процесу покращуються та який ефект при цьому досягається. На основі цього необхідно розробити WFD-схему покращеного бізнес-процесу. Також необхідно зробити перелік посад співробітників, які приймають участь у бізнес-процесі, та їх кількості.
Лабораторна робота №8. Застосування методології ORACLE для опису бізнес-процесів.
В представленій лабораторній роботі студенти повинні змоделювати оптимізований бізнес-процес вищого рівня за методологією Oracle, а саме – використати підхід «swimmer lanes».
Цей підхід опису бізнес-процесів був розроблений компанією, що займається розробкою і впровадженням інтегрованих інформаційних систем. Це було зроблено для збільшення ефективності проведення автоматизації і правильного налаштування інформаційної системи під специфіку діяльності компанії.
Методологія ORACLE містить 5 бізнес-моделей, назва, опис і призначення яких наведено в таблиці 5.
Таблиця 5.
Моделі методології ORACLE
№ |
Назва моделі |
Опис і призначення моделі |
1. |
Модель ієрархії функцій |
Модель описує функції, які виконуються в компанії. |
2. |
Модель бізнес-процесів |
Процесна модель описує бізнес-процеси компанії в стандарті "Swimmer lanes". |
3. |
Модель потоків даних |
Процесна модель описує бізнес-процеси компанії в стандарті DFD. |
4. |
ER (Entity-Relation) - модель |
ER (Entity-Relation) – модель типу "Сутність-Зв'язок" - описує структуру інформації, яка використовується при реалізації бізнес-процесів. Дозволяє описати структуру бази даних. |
5. |
Модель Чена |
Інформаційна модель типу "Сутність-Зв'язок" у нотації Чена. Описує структуру інформації, яка використовується при реалізації бізнес-процесів. Дозволяє описати структуру бази даних. |
При описі бізнес-процесів з використанням методології ORACLE найбільш часто застосовується підхід "Swimmer lanes", який представляє з себе суміш класичних DFD і WFD стандартів і має одну особливість: діаграма, на якій малюється схема бізнес-процесу розділена по горизонталі на доріжки. Кожна доріжка належить певному структурному підрозділу або посаді, що бере участь у бізнес-процесі. Ті операції бізнес-процесу, які виконуються цим структурним підрозділом, розміщуються в зоні відповідної доріжки. Такий підхід дозволяє показати розподіл відповідальності за виконання дій бізнес-процесу і продемонструвати ступінь його організаційної фрагментарності (рис. 5).
Рис. 5. Приклад опису бізнес-процесу "Торгівля чаєм" для функціональної організаційної структури компанії "Еврика"
Одним з недоліків формату "Swimmer lanes" є те, що в даному випадку більш важко відстежити тимчасову послідовність робіт.
Лабораторна робота №9. Застосування методології BPM (BAAN) – Business Process Model – для опису бізнес-процесів.
В представленій лабораторній роботі студенти повинні змоделювати оптимізований бізнес-процес нижчого рівня за методологією BPM.
Ця методологія опису бізнес-процесів створена компанією-розробником інформаційних систем BAAN. Вона містить бізнес-моделі, опис яких наведено в таблиці 6. За допомогою даних бізнес-моделей послідовно описуються функції, бізнес-процеси, організаційна та інформаційна структура підприємства. Розглянемо структуру і основне призначення даних бізнес-моделей.
Таблиця 6
Опис бізнес-моделей компанії BAAN
№ |
Назва моделі |
|
Опис і призначення моделі |
|
Англійською мовою |
Українською мовою |
|
1 |
ESM - Enterprise Structure Model |
Модель метаструктур підприємства |
Модель дозволяє описати географічно розподілену структуру компанії. |
2 |
BCM - Business Control Model |
Модель управління |
Процесна модель описує бізнес-процеси компанії в стандарті DFD. Застосовується для опису бізнес-процесів верхнього рівня. |
3 |
BPM - Business Process Model |
Процесна модель |
Модель описує бізнес-процеси компанії в стандарті WFD. Застосовується для опису бізнес-процесів нижнього рівня. |
4 |
BFM - Business Function Model |
Організаційна модель |
Модель описує організаційну структуру компанії. |
5 |
ERM - Entity-Relationship Model |
Інформаційна модель |
Інформаційна модель типу "Сутність-Зв'язок" описує структуру інформації, яка використовується при реалізації бізнес-процесів. Дозволяє описати структуру бази даних. |
6 |
BFM - Business Function Model |
Функціональна модель |
Модель описує функції, які виконуються в компанії і їх ієрархію. |
Модель метаструктур підприємства - ESM застосовується для опису географічно розподіленої організаційної структури підприємства, описує географічні підрозділи компанії (офіси, філії, тощо), а також матеріальні та інформаційні потоки між ними. Дана бізнес-модель за своєю суттю нагадує класичний DFD-стандарт, в якому на розроблюваної схемою замість робіт, показуються структурні підрозділи і взаємодії між ними.
Структурні підрозділи компанії, зображені на моделі ESM, декомпозуються на модель управління - BCM, на якій показуються бізнес-процеси даного структурного підрозділу, а також матеріальні та інформаційні потоки, що існують між ними. Модель BCМ повністю відповідають класичної DFD-схемі і вона застосовується для опису бізнес-процесів верхнього рівня.
Процеси з моделі BCM декомпозуються на модель управління - BCM нижчого рівня в тому випадку, якщо вони глобальні. В іншому випадку вони декомпозуються на моделі бізнес-процесів – BPM (рис. 6), які застосовуються для опису бізнес-процесів нижчого рівня і практично відповідають класичній WFD-схемі за винятком двох особливостей:
блоки прийняття рішень на моделі BPM називають управлінськими роботами;
наявність на моделі елементів «стан», за допомогою якого описують стан робіт і який характеризує початок і закінчення кожної роботи.
.
Рис. 6. Модель BPM .
При описі діяльності компанії методологія BAAN також використовує модель функцій BFM, за допомогою якої будується дерево функцій компанії.
Модель організаційної структури BOM використовується для опису підрозділів і посад, а також зв'язків лінійного і функціонального підпорядкування.
Лабораторна робота №10. Застосування методології ERM (BAAN) – Entity Relationship Model – для опису бізнес-процесів.
В представленій лабораторній роботі студенти повинні змоделювати оптимізовані бізнес-процеси вищого та нижчого рівнів за методологією ERM.
Модель ERM методології BAAN має тип "Сутність-Зв'язок" і призначена для опису структури інформації, яка використовується при реалізації бізнес-процесів. За допомогою даної моделі також проектуються бази даних (рис. 7).
Рис. 7. Інформаційна модель - ERM / BAAN.
