7

Міністерство освіти і науки, Молоді та спорту україни Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій

Навчальна дисципліна: Системне програмування

Лабораторія: Системного програмування

Спеціальність 5.05010201 Обслуговування комп’ютерних систем і мереж

	Розглянуто			Затверджую Заступник директора з НВР ____________ Плешівський Я.М. “_____” ____________ 20___ р.
на засіданні циклової комісії _______________________________ Протокол № ____ від _______ 20__ р. Голова циклової комісії __________

Інструкція до лабораторної роботи №4

"Дослідження команд передачі інформації"

Склав викладач

____________ Бохонко Б.А.

Львів 20__

Лабораторна робота № 4

Тема: Команди і директиви мови Асемблер.

Мета роботи: Набути навичок застосування асемблерних команд передачі інформації. Засвоїти способи адресування операндів вказаних груп команд та алгоритми їх виконання.

1. Короткі теоретичні відомості

1.1 Команди передачі інформації

1.1.1 Команди пересилання даних

Окрім часто застосовуваної команди MOV, з якою ми познайомилися в попередніх лабораторних роботах, до цієї групи команд входить ще декілька специфічних команд, які розглянемо нижче.

Команда XCHG взаємозамінює значення двох операндів. Вона виконується за наступним алгоритмом:

operand1 < - > operand2.

Команда підтримує наступні формати:

XCHG REG, mem

XCHG mem, REG

XCHG REG, REG.

Команда LAHF завантажує в регістр AH 8 молодших біт регістру прапорців F. Це безоперандна команда.

Команда LEA завантажує ефективну адресу комірки пам’яті в заданий регістр. Команда підтримує єдиний формат:

LEA REG, memory

і виконується за алгоритмом:

REG = address of memory (offset).

1.2 Принципи організації стеку

Стековим запам’ятовуючим пристроєм або стеком називають запам’ятовуючий пристрій, що працює за принципом: останній увійшов – перший вийшов (LIFO – Last Input First Output), тобто пристрій з послідовним доступом, в якому порядок зчитування даних є обернений до порядку запису. В МПС стек використовують при звертаннях до підпрограм і при обробленні переривань, тобто у випадках, коли потрібно перервати хід виконання основної програми і передати керування підпрограмі чи обробнику переривань.

Організація стеку може бути апаратною або апаратно-програмною.

У першому випадку стек реалізують з використанням регістрового файлу (набору регістрів). Регістри сполучені таким чином, що забезпечується паралельний зсув інформації від першого регістру, який називають вершиною стеку, до останнього регістру. Таким чином останній запис завжди знаходиться у вершині стеку, звідки і починається зчитування даних. Порядок запису/читання стеку при такій організації ілюструє рис.1.

	Номер комірки стеку	Порядок розташування даних у стеку
	m	D1(n)
	m-1	D2(n)
	∙	∙
	∙	∙
	∙	∙
	2	Dm-1(n)
Вершина стеку→	1	Dm(n)
		↑	↓
		Порядок запису у стек	Порядок читання стеку

Рисунок 1 – Порядок запису/читання стеку при його апаратній організації

Організація стеку m×n (m – число слів у стеку, n – розрядність слова стеку) залежить від конкретного мікропроцесора. Для багатьох мікропроцесорів максимальне число слів, що можуть зберігатися у стеку, не перевищує декількох десятків.

При апаратно-програмній організації, що має місце в сучасних персональних комп’ютерах, під стек виділяється частина адресного простору оперативного запам’ятовуючого пристрою (ОЗП) МПС. При цьому стек розташовують у швидкодіючих ОЗП статичного типу. Для адресування даних, що поміщаються у стек, використовують спеціальний регістр – вказівник стеку (Stack Pointer), який містить адресу останньої зайнятої комірки стеку. Якщо стек пустий, то вказівник стеку містить адресу вершини стеку. При запису даних у стек вміст вказівника стеку кожний раз зменшується на 1 при організації стеку байтами (SP:=SP–2) і на 2 – при організації стеку словами (SP:=SP–2), а при читанні – відповідно збільшується на 1 (SP:=SP+1) у першому випадку та на 2 (SP:=SP+2) – у другому випадку. При апаратно-програмній організації стеку зсуву даних немає, як це мало місце при апаратній організації стеку. Роботу стеку при його апаратно-програмній організації ілюструє рис.2 (організація стеку байтами: n=8).

	Адреса комірки стеку (SP)	Порядок розташування даних у стеку
	00…00	Dm(n)
	00…01	Dm-1(n)
	∙	∙
	∙	∙
	∙	∙
	Am-2	D2(n)
Вершина стеку→	Am-1	D1(n)

Рисунок 2 – Порядок запису/читання стеку при його апаратно-прогрмній організації

Для організації стеку відведений сегмент, що складається з m комірок ОЗП, адресування яких всередині сегменту є лінійним в діапазоні від нуля до адреси A_m-1.