
- •4.3 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління
- •1 Завдання на курсовий проект
- •2 Зміст курсового проекту
- •3 Стислі теоретичні відомості
- •3.1 Проектування комбінаційних схем
- •3.2 Мінімізація перемикальних функцій
- •3.3 Розробка операційних схем обчислювальних пристроїв та
- •3.4 Проектування керуючих автоматів
- •3.5 Реалізація операції множення двійкових чисел
- •3.6 Реалізація операції ділення двійкових чисел
- •4 Приклади проектування цифрових пристроїв
- •4.1 Проектування пристрою відображення символів на семисегментному
- •4.1.1 Відображення символів у вигляді семисегментного індикатору
- •4.1.2 Розробка таблиці істинності для сегментів індикатору
- •4.1.3 Отримання мднф функцій сегментів семисегментного індикатора та побудова
- •4.1.4 Отримання мкнф функцій сегментів семисегментного індикатора та побудова
- •4.1.5 Оцінка складності комбінаційних схем по Квайну та побудова функціональної
- •4.2 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління обчислювальним
- •4.2.1 Побудова функціональної схеми обчислювального пристрою, що виконуватиме
- •4.2.2 Побудова змістовного алгоритму виконання операції множення
- •4.2.3 Складання графічної схеми алгоритму (гса) роботи керуючого автомату
- •4.2.4 Кодування та розмітка гса роботи керуючого автомату Мура
- •4.2.5 Побудова графу роботи керуючого автомата Мура
- •4.2.6 Кодування станів керуючого автомату
- •4.2.7 Вибір елементарних автоматів (тригерів) та запис їх підграфів переходів
- •4.2.8 Побудова структурної таблиці керуючого автомата Мура
- •4.2.9 Запис та мінімізація перемикальних функцій (пф) вихідних керуючих сигналів
- •4.2.10 Запис та мінімізація пф збудження елементарних автоматів (тригерів)
- •4.2.11 Побудова функціональної схеми керуючого автомата.
- •4.3 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління обчислювальним
- •4.3.1 Побудова функціональної схеми обчислювального пристрою, що виконуватиме
- •4.3.2 Побудова змістовного алгоритму виконання операції ділення
- •4.3.3 Складання графічної схеми алгоритму (гса) роботи керуючого автомату
- •4.3.4 Кодування та розмітка гса роботи керуючого автомату Мура
- •4.3.5 Побудова графу роботи керуючого автомата Мура
- •4.3.6 Кодування станів керуючого автомату
- •4.3.7 Вибір елементарних автоматів (тригерів) та запис їх підграфів переходів
- •4.3.8 Побудова структурної таблиці керуючого автомата Мура
- •4.3.10 Запис та мінімізація пф збудження елементарних автоматів (тригерів)
- •4.3.11 Побудова функціональної схеми керуючого автомата.
- •5 Перелік посилань
4.2.2 Побудова змістовного алгоритму виконання операції множення
38
4.2.3 Складання графічної схеми алгоритму (гса) роботи керуючого автомату
39
4.2.4 Кодування та розмітка гса роботи керуючого автомату Мура
y1=CLR – сигнал зкидання в початковий (нульовий) стан регістра RGA та тригера С;
y2=WR1 – сигнал запису інформації в регістр RGQ;
y3=WR2 – сигнал запису інформації в регістр RGM;
y4=WR3 – сигнал запису інформації в лічильник СТ;
y5=ADD – сигнал операції додавання в суматорі та запис значення переносу з старшого
розряду суматора;
y6=WR4 – сигнал запису інформації в регістр RGА;
y7=SHR – сигнал зсуву вправо інформації в регістрах RGА та RGQ, тригері С;
y8=DEC – сигнал операції декременту лічильника СТ;
x1 – умова рівності одиниці молодшого розряду регістра RGQ, в якому зберігається
множник;
x2 – умова рівності змісту лічильника нулю.
40
4.2.5 Побудова графу роботи керуючого автомата Мура
4.2.6 Кодування станів керуючого автомату
Кількість тригерів, необхідна для кодування станів автомата:
]log2 [
N=
5 = 3
Таблиця кодування станів автомату
Q3
Q2
Q1
z1
0
0
0
z2
0
0
1
z3
0
1
1
z4
1
1
0
z5
0
1
0
4.2.7 Вибір елементарних автоматів (тригерів) та запис їх підграфів переходів
Згідно завдання використовуються RS-тригери
Підграф переходів RS-тригерів
R=*, S=0
0
0
R=0, S=1
0
1
R=1, S=0
1
0
R=0, S=*
1
1
41