
- •4.3 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління
- •1 Завдання на курсовий проект
- •2 Зміст курсового проекту
- •3 Стислі теоретичні відомості
- •3.1 Проектування комбінаційних схем
- •3.2 Мінімізація перемикальних функцій
- •3.3 Розробка операційних схем обчислювальних пристроїв та
- •3.4 Проектування керуючих автоматів
- •3.5 Реалізація операції множення двійкових чисел
- •3.6 Реалізація операції ділення двійкових чисел
- •4 Приклади проектування цифрових пристроїв
- •4.1 Проектування пристрою відображення символів на семисегментному
- •4.1.1 Відображення символів у вигляді семисегментного індикатору
- •4.1.2 Розробка таблиці істинності для сегментів індикатору
- •4.1.3 Отримання мднф функцій сегментів семисегментного індикатора та побудова
- •4.1.4 Отримання мкнф функцій сегментів семисегментного індикатора та побудова
- •4.1.5 Оцінка складності комбінаційних схем по Квайну та побудова функціональної
- •4.2 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління обчислювальним
- •4.2.1 Побудова функціональної схеми обчислювального пристрою, що виконуватиме
- •4.2.2 Побудова змістовного алгоритму виконання операції множення
- •4.2.3 Складання графічної схеми алгоритму (гса) роботи керуючого автомату
- •4.2.4 Кодування та розмітка гса роботи керуючого автомату Мура
- •4.2.5 Побудова графу роботи керуючого автомата Мура
- •4.2.6 Кодування станів керуючого автомату
- •4.2.7 Вибір елементарних автоматів (тригерів) та запис їх підграфів переходів
- •4.2.8 Побудова структурної таблиці керуючого автомата Мура
- •4.2.9 Запис та мінімізація перемикальних функцій (пф) вихідних керуючих сигналів
- •4.2.10 Запис та мінімізація пф збудження елементарних автоматів (тригерів)
- •4.2.11 Побудова функціональної схеми керуючого автомата.
- •4.3 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління обчислювальним
- •4.3.1 Побудова функціональної схеми обчислювального пристрою, що виконуватиме
- •4.3.2 Побудова змістовного алгоритму виконання операції ділення
- •4.3.3 Складання графічної схеми алгоритму (гса) роботи керуючого автомату
- •4.3.4 Кодування та розмітка гса роботи керуючого автомату Мура
- •4.3.5 Побудова графу роботи керуючого автомата Мура
- •4.3.6 Кодування станів керуючого автомату
- •4.3.7 Вибір елементарних автоматів (тригерів) та запис їх підграфів переходів
- •4.3.8 Побудова структурної таблиці керуючого автомата Мура
- •4.3.10 Запис та мінімізація пф збудження елементарних автоматів (тригерів)
- •4.3.11 Побудова функціональної схеми керуючого автомата.
- •5 Перелік посилань
4.1.5 Оцінка складності комбінаційних схем по Квайну та побудова функціональної
схеми пристрою відображення символів на семисегментному індикаторі
Для МДНФа: С=15+3=18
Для МКНФа: С=14+3+2=19
Аналогічно розраховується ціна схем для всіх інших сегментів. У спільну функціональну схему
включаються комбінаційні схеми сегментів (побудованих на базі МДНФ або МКНФ) з меншою
ціною. Приклад спільної функціональної схеми пристрою відображення символів на
семисегментному індикаторі показана на рисунку:
X
•
1
&
•
•
•
•
•
X
•
•
•
2
&
•
•
•
•
X
•
•
•
•
3
&
•
•
•
X
•
•
•
4
&
•
•
•
•
•
•
&
&
•
&
•
&
&
&
•
&
&
•
•
&
&
•
&
&
&
&
&
•
&
&
•
&
&
&
•
a
dp
b
a
g
c
df
f
b
ee
g
fd
gc
e
c
b
a
d
dp
36
4.2 Проектування керуючого автомата, який забезпечує управління обчислювальним
пристроєм, що реалізує операцію множення
4.2.1 Побудова функціональної схеми обчислювального пристрою, що виконуватиме
операцію множення
На схемі RGA – регістр, в якому накопичуються часткові добутки (по одному на кожен
розряд множника), а в кінці операції множення – старший байт результату. Перед початком
множення цей регістр встановлюється в нуль керуючим сигналом CLR(y1). Регістр RGQ – це
регістр, в якому знаходиться множник, що записується туди за керуючим сигналом WR1(y2).
Множене записується в регістр RGM за керуючим сигналом WR2(y3). Підрахунок кількості
циклів множення виконується за допомогою лічильника СТ, відповідно до чого вибирається його
розрядність q. В лічильник перед початком операції за керуючим сигналом WR3(y4) записується
кількість циклів, що дорівнює розрядності множника n. Для формування суми часткових
добутків використовується комбінаційний суматор (SM). Тригер С, який перед початком операції
скидається в 0 керуючим сигналом CLR(y1), використовується для зберігання потенційного біту
переносу з старшого розряду суматора, який може виникнути в процесі підсумовування.
Цифрово-буквенними індексами на умовно-графічних позначеннях зазначені номери розрядів суматора,
регістрів та лічильника, а стрілками показаний напрямок зсуву кодів у регістрах.
Виконання операції множення в цій схемі відбувається наступним чином. Керуючий
автомат аналізує розряди множника по одному, починаючи з молодших. Якщо Q0 дорівнює
одиниці (логічна умова Х1), керуючий автомат виробляє управляючий сигнал ADD(y5), за яким
множене додається до вмісту регістра RGA і результат зберігається в цьому ж регістрі за
керуючим сигналом WR4(y6), причому тригер С використовується для зберігання біту
переповнення суматора. Потім вміст тригера С, всі розряди регістрів RGA та RGQ за керуючим
сигналом SHR(y7) зсуваються на одну позицію вправо: вміст тригера С записується в An-1, А0
переписується в Qn-1, а значення Q0 втрачається. Якщо ж Q0 дорівнює нулю, додавання не
відбувається, а керуючий автомат виробляє управляючий сигнал SHR(y7), за яким вміст тригера
С, всі розряди регістрів RGA та RGQ зсуваються на одну позицію вправо. Зміст лічильника
циклів СТ зменшується на одиницю за керуючим сигналом DEC(y8). Цей процес виконується для
всіх розрядів множника. Циклічний процес відбувається доти, поки в лічильнику СТ не
встановиться нуль (логічна умова Х2). В результаті в регістрі RGA формується старша, а в RGQ –
молодша частина 2n-розрядного добутку.
37