
Лабораторна робота № 1 Впплив складу припою на змочування та розтікання при паянні
Мета роботи: визначити вплив компонентного складу припою на розтікання його по поверхні металу.
Завдання роботи:
- Аналіз передумов взаємодії припою та металу.
- Аналіз впливу такої характеристики як стан поверхні металу на розтікання припою.
- Отримати навики оцінки якості розтікання припою.
Загальні положення
Паяння – це процес утворення з’єднання з міжатомними зв’язками шляхом нагрівання матеріалів, що з’єднуються, нижче температури їхнього плавлення за допомогою рідкого додаткового матеріалу (припою), при необхідності із застосуванням флюсів і (або) захисних газів. При цьому температура плавлення припою нижча ніж у кожного з матеріалів, що паяються і які у твердому стані змочуються цим припоєм.
Процес утворення паяного шва складається з декількох стадій:
нагрів металу шва, що паяється, до температури близької, але нижчої температури плавлення припою;
розплавлення припою;
розтікання рідкого припою на поверхні твердого металу і заповнення паяного шва;
розчинення поверхневого шару металу, що паяється у рідкому припої і, як наслідок, взаємна дифузія матеріалів;
охолодження і кристалізація припою у паяному шві.
Визначальним фактором одержання якісного паяного з’єднання є процес розтікання припою, що називається „змочуванням”. Оцінку якості змочування проводять за величиною крайового кута. Крайовим кутом називається кут між прямою, яка відповідає поверхні матеріалу, що паяється і дотичною, яка проведена із крайньої точки дотику краплі припою з поверхнею (рис. 1).
Рис.1. Схема дії сил поверхневого натягу
при змочуванні рідиною твердого тіла:
|
У загальному випадку розрізняють повне змочування, добре, задовільне, погане та відсутність змочування (табл.1).
Табл.1. Оцінка якості змочування по величині крайового кута
Контур краплі припою |
Крайовий кут змочування, град. |
Оцінка якості змочування |
|
0 |
Повне змочування |
|
1 – 45 |
Добре змочування |
|
46 – 90 |
Задовільне змочування |
|
91 – 179 |
Погане змочування |
|
180 |
Відсутність змочування |
Для практичного здійснення процесу паяння і лудіння необхідно забезпечити затікання припою в зазори деталей, що з’єднуються або розтікання припою по поверхні.
Під розтіканням, при аналізі поверхневих явищ, розуміють в’язкий потік шару рідини. Це явище пов’язане не з дією сили ваги, а зі зменшенням вільної поверхневої енергії системи. При розгляді процесів розтікання передбачається, що змочування визначає процес розтікання і таким чином є необхідною умовою процесу.
Самовільне розтікання рідини на відкритій поверхні можливе при досягненні повного змочування у випадку, якщо виконується умова:
|
(1) |
Косинус крайового кута характеризує
змочувальну властивість рідини. Повне
змочування досягається при
(
).
Вважається, що рідина змочує тверде
тіло за умови
(
),
і відповідно змочування не відбувається
при
(
).
Факторами, які визначають протікання процесу змочування є склад, властивості основного металу і припою, температура та час паяння, а також засоби активації поверхні.
До матеріалів, що використовуються для паяння відносяться припої, флюси та захисні гази. Припої – це метали або сплави у вигляді дроту, прутків, листів, фасонних деталей, зерен, порошку. Флюси – неметалічні матеріали, які забезпечують видалення та запобігання утворення плівок на поверхні металу з подальшим змочуванням. Захисні гази виконують захист деталей і припою від окислення при нагріванні.