- •Археографія
- •Археографія в колі інших історичних дисциплін
- •Польова археографія
- •Камеральна археографія
- •Опис окремого документа
- •Опис групи документів
- •Едиційна археографія
- •Типи видань
- •Академічний тип видання
- •Науково-критичний тип видання
- •Популярний тип видання
- •Види видань
- •Форма видань
- •Вибір теми публікації
- •Принципи виявлення і відбору документів
- •Репринт
- •Скриптура
- •Дипломатичний метод
- •Критичний метод
- •1) Пам’ятки X – XIII ст.
- •2) Пам’ятки XIV – xviiIст.
- •3) Пам’ятки xiх – XX ст.
- •Публікація джерел науково-популярним методом
- •Скорочена публікація
- •Регести
- •Археографічне оформлення
- •Заголовки
- •Легенда
- •Науково-довідковий апарат
- •Додатки та ілюстрації
- •Історія розвитку археографії в Україні Документи в рукописних книгах
- •Друк джерел з історії України у хvі – хvіі ст.
- •Описування та друкування історичних документів у хvііі ст.
- •Розвиток археографії в Україні у хіх – на початку хх ст.
- •Діяльність Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (Київська археографічна комісія)
- •Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей (1839 – 1922)
- •Археографічна діяльність Історичного товариства Нестора-літописця
- •Археографічна діяльність Губернських учених архівних комісій
- •Таврійська вчена архівна комісія (1887 – 1923/1931)
- •Чернігівська губернська вчена архівна комісія
- •Катеринославська губернська вчена архівна комісія
- •Полтавська вчена архівна комісія ( 1905 – 1917 )
- •Публікації документів з історії України у провідних археографічних центрах Росії (xiх – початок xх ст.)
- •Публікація джерел з історії України на землях під владою Австрії (Австро-Угорщини) у xiх – на початку хх ст.
- •Діяльність археографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові
- •Розвиток археографії в Радянській Україні у міжвоєнний період (1921 – 1941 рр.)
- •Розвиток археографії в Україні у 1946 – 1991 рр.
- •Діяльність Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського нан України
- •Література до курсу “Археографія”
Науково-критичний тип видання
Цей тип використовується при виданні основних або вибраних творів автора, при укладанні хрестоматій для вищих навчальних закладів. Основні параметри цього типу видань такі:
1) автентичність тексту встановлюється аналогічно до академічного видання;
2) відносна повнота матеріалів, що стосується видаваного джерела (як правило, вже не подаються варіанти, редакції тощо);
3) тексти передаються за правилами видання джерел наукового класу;
4) видання супроводжується науково-дослідницькими матеріалами як і академічне (археографічне обстеження, текстологічне дослідження тощо);
5) доцільно ширше використовувати ілюстрації, біографії авторів.
Видання супроводжується статтею про твір чи про автора, в якій зазначається принцип добору джерел і методи їх відтворення. До видання включають коментарі, покажчики, словники, бібліографію тощо.
Популярний тип видання
До цього типу видань належать так звані масові видання та навчальні.
Масові видання передбачають:
1) автентичність тексту джерела, базою якого є академічні та науково-критичні публікації цього джерела (не подаються варіанти, редакції, тощо);
2) за доцільне визнається потреба публікацій тих джерел і творів, з якими варто ознайомити широкий загал суспільства;
3) текст джерела передається за правилами публікацій популярного класу;
4) визнається доцільним подавати коментарі, примітки, які допоможуть непідготовленому читачеві краще зрозуміти опублікований текст;
5) обов’язково додаються словники застарілих, рідковживаних, діалектних, іншомовних слів;
6) доцільною визнається подача супроводжуючої статті, в якій розкривається значення матеріалу, що публікується, подається найбільш необхідна інформація;
7) варто подавати ілюстративний матеріал (фотографії, рисунки, карти тощо);
Навчальні (шкільні) видання передбачають:
1) автентичність або адекватність тексту повинна базуватись на академічному чи науково-критичному виданнях;
2) відбір текстів проводиться відповідно до вимог навчальних програм, а також і для потреб позакласного читання;
3) до видань додаються словники та коментарі;
4) публікація супроводжується короткою вступною статтею про видання, джерело чи твір;
5) подаються ілюстрації.
Види видань
Вид видання визначається завданням і складом джерел. Виділяють такі види видань:
корпусні: передбачають повне, вичерпне видання джерел до певної теми. Прикладами таких видань можуть бути: Кирило-Мефодіївське товариство: Збірник документів і матеріалів: У 3 т. К., 1990. Т. 1 – 3; Книга Київського підкоморського суду (1588 – 1644). К., 1991; Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. К., 1992.
пофондові: документи з одного фонду або його частини. Прикладами таких видань можуть бути: Кременецький земський суд: Описи активних книг. К., 1959 –-1965. Вип. 1 – 3, Володимирський гродський суд: Подокументні описи актових книг. К., 2002. Вип. 1: Справи 1 – 5; Руська (Волинська) метрика: Регестри документів коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства). 1569 – 673. К., 2002.
тематичні: документи з певної теми безвідносно втяті з одного чи багатьох фондів ( вперше зведені під “єдиним дахом”). Таких видань є найбільше: Соціальна боротьба в місті Львові в XVI – XVIІІ ст.: Збірник документів. Львів, 1961; Гайдамацький рух на Україні в XVIII cт.: Збірник документів. К., 1970; Торгівля на Україні XVI – середина XVII ст.: Волинь, Надніпрянщина К., 1990; Національні відносини в Україні у XX ст.: Збірник документів і матеріалів К., 1994;
видання документів одного різновиду. Прикладами такого виду видань можуть бути: Листи Івана Сірка. К, 1995; У півстолітніх змаганнях: Вибрані листи до Кирила Студинського (1891 – 1941). К., 1993;
видання документів однієї особи. Характерними виданнями цього виду можуть бути: Документи Богдана Хмельницького. К., 1998; Універсали Івана Мазепи (1687 – 1709). Київ; Львів, 2002. Скоропадський П. Спогади. Київ; Філадельфія, 1995;
видання одного документа. Зазвичай, це видання особливо важливих документів, які мають суспільно-політичне значення, або ж приурочених до якогось ювілею. Наприклад: Przywilej lokacyjny Zamoscia z 1580 roku. Lublin, 1980; 1596 – 1996. Берестейська унія. Документи ЦДІА України м. Львів. – Львів, 1997.