Діяльність археографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові

У листопаді 1894 р. історико-філософську секцію НТШ очолив Михайло Грушевський, який відразу порушив питання про необхідність утворення Археографічної комісії. Це було зроблено в січні 1896 р. Очолив комісію М. Грушевський, його заступником став Іван Франко, а секретарем – Кирило Студинський. У подальшому головами Комісії були Олександр Барвінський та Мирон Кордуба. За проектом М. Грушевського, планувалося видавати дві серії збірок: “Жерела до історії України-Руси” (переважно актовий матеріал) і “Пам’ятки українсько-руської мови і літератури” (тут зосереджено здебільшого літературно-публіцистичні твори).

До роботи Археографічної комісії були залучені знані вчені з Наддніпрянської України: В. Антонович, І. Каманін, Д. Багалій, М. Василенко, В. Модзалевський. Основною формою роботи в комісії були засідання, яких за період 1896 – 1913 рр., за підрахунками Мирона Капраля відбулося 71. Душею комісії, як і загалом НТШ, був М. Грушевський, який ще 1894 р. у доповідній записці “Про видання джерел до історії українсько-руської” запропонував широко закроєну програму видання джерел здебільшого соціально-економічної тематики литовсько-польської доби. З часом коло зацікавлень зростало і в записці до комісії в 1905 р. вчений пропонує видати корпус матеріалів до історії козаччини, а в 1908 р. М. Грушевський подає “План видання актів з внутрішньої історії Гетьманщини”. Окрім того, вчений окреслює географію архівів, праця в яких дозволить здійснити задумане.

Як вважає Ігор Гирич, до 1905 р. головним виконавцем задуманих планів був сам М. Грушевський, якому допомагав Степан Томашівський (1875 – 1930). З 1905 р. М. Грушевський до роботи почав залучати своїх учнів: І. Крип’якевича, В. Герасимчука, І. Кревецького, І. Джиджору, М. Кордубу та інших. З їх участю було організовано археографічні експедиції до архівів Кракова, Варшави, Москви, Петербурга, Стокгольма. Це потребувало значних фінансових затрат. Окрім того, М. Грушевський запровадив практику оплати за скопійовані документи, рецензії, публікації в “Записках НТШ”. Від держави товариство отримувало щорічно близько 5 тисяч золотих ринських, решта грошей надходила від меценатів і підприємницької діяльності. За підрахунками М. Капраля, на початку ХХ ст. НТШ на потреби Археографічної комісії виділяло щороку в середньому 5 тис. корон.

Найціннішим виданням джерел, що здійснила археографічна комісія, була серійна збірка “Жерела до історії України-Руси” (1895 – 1924 рр., вийшло 11 томів). Тут побачили світ люстрації королівщин Руського і Белзького воєводств за 60-ті рр. XVI ст., підготовлені М. Грушевським. Опубліковані матеріали були особливо важливими для вивчення соціально-економічної тематики. Результатом зацікавлень М. Грушевського та його учнів козацькою проблематикою стала підготовка з цієї теми кількох томів джерел. Стараннями С. Томашівського був випущений 4 том “Жерел…”, в який увійшли матеріали подій у Галичині в 1648 – 1649 рр. (тут, зокрема, подано опис облоги Львова військами Б. Хмельницького). Логічним продовженням цього тому був 5-й том “Жерел…”, який торкався наступного хронологічного відтинку: 1649 – 1651 рр. У 6-й том вчений включив записи С. Кушевича, опис облоги козаками Замостя, нотатки Львівських латинських монастирів з тогочасної доби. Напрацювання С. Томашівського з ватиканського архіву стали основою 16-го тому “Жерел…”, в якому зібрано звіти папських нунціїв за 1652 – 1657 рр.

У 1908 р. І. Крип’якевич випустив 8-й том “Жерел…”, присвячений історії козаччини другої половини XVI – першої половини XVIІ ст. Тут, зокрема, був опублікований знаменитий привілей козакам від короля Стефана Баторія (9.04.1582 р.), який посприяв уконституюванню козацької верстви. Два томи “Жерел…”, з історії дипломатії часів Хмельниччини опублікував М. Кордуба. Окремим (22-м) томом було випущено останню частину щоденника генерального підскарбія Якова Марковича (підготував В. Модзалевський).

Іншим, вартим уваги, серійним виданням були “Пам’ятки українсько-руської мови і літератури”. Зусиллями І. Франка за період 1896 – 1910 рр. були випущені “Апокрифи старозавітні” (Т. 1), “Апокрифи новозавітні” (Т. 2 – 3), “Апокрифи есхатологічні” (Т. 4) “Легенди про святих” (Т. 6). У цій серії також були видані полемічні твори, упорядковані К. Студинським (1906 р.), твори Климентія Зінов’єва, підготовлені В. Перетцом (1912 р.), збірка української драматичної літератури XVІI – XVIІІ ст., зладжена Я. Гординським (1930 р.). Окрім того, Комісія випустила факсимільне видання “Кобзаря”.

Загалом, НТШ приділяло публікації джерел належну увагу і в значній кількості томів “Записок НТШ” здійснювалися публікації документальної спадщини. Археографічний рівень публікацій в НТШ був досить високим.