- •Археографія
- •Археографія в колі інших історичних дисциплін
- •Польова археографія
- •Камеральна археографія
- •Опис окремого документа
- •Опис групи документів
- •Едиційна археографія
- •Типи видань
- •Академічний тип видання
- •Науково-критичний тип видання
- •Популярний тип видання
- •Види видань
- •Форма видань
- •Вибір теми публікації
- •Принципи виявлення і відбору документів
- •Репринт
- •Скриптура
- •Дипломатичний метод
- •Критичний метод
- •1) Пам’ятки X – XIII ст.
- •2) Пам’ятки XIV – xviiIст.
- •3) Пам’ятки xiх – XX ст.
- •Публікація джерел науково-популярним методом
- •Скорочена публікація
- •Регести
- •Археографічне оформлення
- •Заголовки
- •Легенда
- •Науково-довідковий апарат
- •Додатки та ілюстрації
- •Історія розвитку археографії в Україні Документи в рукописних книгах
- •Друк джерел з історії України у хvі – хvіі ст.
- •Описування та друкування історичних документів у хvііі ст.
- •Розвиток археографії в Україні у хіх – на початку хх ст.
- •Діяльність Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (Київська археографічна комісія)
- •Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей (1839 – 1922)
- •Археографічна діяльність Історичного товариства Нестора-літописця
- •Археографічна діяльність Губернських учених архівних комісій
- •Таврійська вчена архівна комісія (1887 – 1923/1931)
- •Чернігівська губернська вчена архівна комісія
- •Катеринославська губернська вчена архівна комісія
- •Полтавська вчена архівна комісія ( 1905 – 1917 )
- •Публікації документів з історії України у провідних археографічних центрах Росії (xiх – початок xх ст.)
- •Публікація джерел з історії України на землях під владою Австрії (Австро-Угорщини) у xiх – на початку хх ст.
- •Діяльність археографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові
- •Розвиток археографії в Радянській Україні у міжвоєнний період (1921 – 1941 рр.)
- •Розвиток археографії в Україні у 1946 – 1991 рр.
- •Діяльність Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського нан України
- •Література до курсу “Археографія”
Катеринославська губернська вчена архівна комісія
(1903 – 1920)
На час створення Катеринославської комісії місцеві історики та краєзнавці вже мали значний досвід едиційної роботи і зібрали великий комплекс джерел. Пошуковою роботою займалися Д. Яворницький, Я. Новицький, В. Машуков, А. Синявський та ін.
Науковці Катеринослава ще в 1887 та 1895 рр. порушували питання про створення організації, яка б займалася збиранням, опрацюванням та виданням історичних джерел. І ось в березні 1903 р. було урочисто відкрито Катеринославську губернську вчену архівну комісію (КГВАК). Головою комісії було обрано губернського предводителя дворянства М. Миколашевського, заступником А. Синявського, секретарем – І. Вертоградова.
Одним з головних завдань Комісії було виявлення архівних матеріалів, визначення їх історичної вагомості та потреби збереженості. В. Біднов досліджував архіви Катеринославського губернського правління, Катеринославської духовної консисторії та Самарського Пустельно-Миколаївського монастиря. О. Богумил зібрав майже 1400 орденів Г. Потьомкіна до Азовського та Новоросійського губернаторів, а також правителя Катеринославського намісництва. Завдяки Комісії було врятовано багато цінних документів з історії України XVIII – XIX ст.
На думку О. Журби та С. Абросімової, значним поштовхом до археографічної діяльності Комісії був ХІІІ археологічний з’їзд, що відбувся у Катеринославі 1905 р. На з’їзді секцією археографії та архівознавства керував А. Синявський. З доповідями археографічної тематики виступили Д. Яворницький, О. Богумил, Я. Новицький.
Основним виданням Комісії була “Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии” (10 випусків за 1904 – 1915 рр.). Публікації були здебільшого тематичного плану і найчастіше присвячувалися XVIII ст. Археографічний рівень публікацій не був високим – майже без археографічного та джерелознавчого аналізу, без коментарів. Лише в публікаціях В. Біднова та Я. Новицького були передмови археографічного характеру.
Заслуговує на увагу публікація В. Біднова – “До історії колишніх запорозьких старшин та козаків” (Вип. 10, 1915 р.). Ці документи були виявлені в консисторському архіві та архіві губернського правління. Після ретельного обстеження консисторського архіву опубліковано В. Бідновим ряд документів з історії Катеринославської духовної семінарії – найстарішого учбового закладу на Катеринославщині (Вип. 8, 1912 р.).
Серед наративних джерел варто виділити “Подорожні нотатки” ректора Катеринославської духовної семінарії Іакова Вечеркова, в яких містився історико-географічний опис Катеринославської губернії другої чверті XIХ ст. Комісією було видано кілька епістолярних джерел, зокрема листи М. Маркевича до М. Максимовича.
Комісія почала публікувати матеріали родинних архівів. Так були видрукувані деякі матеріали з архіву П. Міклашевського – новоросійського губернатора (1801 – 1804). Стараннями Я. Новицького побачили світ документи Січового архіву за 1770 – 1771 рр. та ряд окремих документів: універсал К. Розумовського козаку Л. Синьогубу на чин військового товариша (1761 р.), грамота Катерини ІІ Л. Синьогубу та чин майора (1795 р.). Окрім того, Я. Новицький видав збірку українських народних пісень, до якої увійшли також легенди, перекази, записані самим Я. Новицьким. Підбірку церковних описів видав В. Машуков, до того ж його публікації були зроблені на високому археографічному рівні – з передмовами, підрядковими коментарями, зазначеннями про оригінальність тощо.
Загалом число археографічних публікацій на сторінках “Летописи” було значним – майже половина публікованих позицій тією чи іншою мірою мала археографічний характер.
Перша світова війна підірвала роботу Комісії, яка фактично 1916 р. припинила своє існування. Незважаючи на те, що в 1919 р. відбулося кілька засідань членів КГВАК, роботу Комісії відновити практично не вдалося.