Таврійська вчена архівна комісія (1887 – 1923/1931)

Створена в січні 1887 р. Першим головою ТВАК став Олександр Стевен, якого у 1908 р. змінив Арсеній Маркевич. Серед членів комісії були Б. Греков, Н.Полонська, М.Ростовцев, О.Шахматов. Археографічна робота Комісії не була головною, але займала значне місце. Як свідчать протоколи та звіти про діяльність ТВАК, питання розшуку, дослідження й публікації наративних та актових джерел постійно розглядалися на засіданнях Комісії.

За час існування ТВАК надруковано 57 випусків “Известий”, які складалися із статей історичного та археологічного змісту і великої кількості документальних матеріалів з історії Криму від найдавніших часів до ХІХ століття. На сторінках “Известий” побачили світ майже 90 публікацій актових та наративних джерел. Серед них опис Криму 1784 р., що містив багатий матеріал для вивчення внутрішнього становища півострова під час його приєднання до Росії; серія ордерів правителю Таврійської області від князя Платона Зубова та Григорія Потьомкіна; добірка статейних списків московських посланців до Криму ХVІ-ХVІІІ століття. Комісія видала два окремих видання. Стараннями Арсенія Маркевича побачила світ праця “Taurica. Описание указателя сочинений, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще” (1894), а Петро Нікольський видав “Описание сенатских дел Исторического архива Таврической ученой архивной комиссии” (1917). На початку 1918 р. була складена розгорнута програма видання нотаток іноземців про Крим, починаючи з античних часів і закінчуючи серединою ХІХ століття.

На засіданнях Комісії неодноразово порушувалося питання розшуку та зберігання джерельних матеріалів. Комісія створила власну збірку матеріалів, які вона придбала та отримала в дар. Серед важливих завдань ТВАК була також експертиза цінності документів, що зберігалися в діловодних архівах діючих установ. За підрахунками Людмили Шапірової, на 1915 р. Комісія виділила для постійного зберігання понад 150 тисяч справ.

Кошти ТВАК складалися здебільшого із щорічної субсидії Таврійського губернського земства (300 крб.), Сімферопольського міського управління (150 крб.), грошової допомоги Міністерства внутрішніх справ (200 крб.). Майже всі ці кошти спрямовувалися на друкування “Известий” і на поточні витрати.

У травні 1923 р. на засіданні ТВАК було прийнято рішення про її перетворення на Таврійське товариство історії, археології та етнографії. У радянський час робота Товариства почала згортатися, хоча і було видано ще чотири числа “Известий”. Остаточно Комісія припинила роботу в 1931 р.

Чернігівська губернська вчена архівна комісія

(1896 – 1920)

Чернігівська губернська вчена архівна комісія (ЧГВАК) була створена 1896 р. за ініціативою місцевої громадськості, при найдіяльнішій участі відомого історика О. Лазаревського. На Комісію була покладена функція охорони і впорядкування місцевих архівів. У науковому плані Комісія підпорядковувалася Академії наук, посередником якої був Петербурзький археологічний інститут, а в адміністративному – Чернігівському губернатору. Головами Комісії обирались, як правило, знатні люди і були вони певною декорацією, а реально ж управляли Комісією секретарі. Ними були: П. Тихонов (1897 – 1902), П. Добровольський (1902 – 1910), В. Модзалевський (1911 – 1918). До штату Комісій ще входили хранитель музею та архіву і сторож. Решта членів брала участь у роботі ЧГВАК на громадських засадах і сплачувала щорічні грошові внески. Загалом, фінансовий стан Комісії був не дуже добрий, тому що хронічно бракувало грошей. Губернське управління щороку виділяло Комісії 300 крб.

Хоча Комісія була формально створена ще в 1896 р., діяти почала лише з червня 1897 р. Головною організаційною формою діяльності ЧГВАК було проведення засідань, на яких розглядалися поточні справи, заслуховувалися наукові доповіді та повідомлення. Окрім того, члени Комісії вивчали архівні документи, збирали фольклорно-етнографічні матеріали, піклувались про стан пам’яток історії та культури. На початках робота Комісії велась досить мляво. Пожвавлення почалося з 1902 р. за секретарства П. Добровольського З 1899р. Комісія почала видавати свій друкований орган – “Труды …”. Загалом вийшло 12 томів. Складалися “Труды” з двох відділів. У першому друкувались протоколи засідань, реферати, а в другому – матеріали, розвідки, дослідження з історії та етнографії. Археографічних публікацій було здійснено близько 30, більшість з яких опубліковані за секретарства В. Модзалевського. Документи видавалися як тематичними добірками, так і у вигляді додатків до статей і заміток. Більшість документів стосувалися ХV ст. і по одному з ХVІ ст. і ХХ ст. Окремими виданнями вийшли такі важливі джерела, як синодик Любецького Антонівського монастиря й актова книга міста Стародуба за 1693р. Серед найбільш цікавих документів, опублікованих в “Трудах”, – універсали Б. Хмельницького, Д. Апостола, І. Мазепи, І. Скоропадського, листи кількох полковників, матеріали до історії компанійських полків, документи Колезького архіву про одруження І.Брюховецького в часі його перебування в Москві у 1665р. Останній том “Трудов” містив добірку з 60 документів до біографії стародубського полковника Тимофія Олексійовича.

Публікації, особливо В. Модзалевського, здійснювалися на досить високому археографічному рівні. Ряд документів публікувались у витягах і у формі регестів. Кілька документальних пам’яток було видруковано фотомеханічним способом. Від початку Першої світової війни робота Комісії загальмувалася і 1918 р. практично була припинена. Спроба відновити роботу ЧГВАК у 1920 р. виявилась невдалою.